Прокуратура вимагає від міліції та медиків переорієнтувати свою діяльність в умовах законодавчих змін

Прокуратура Полтавської області перевірила стан додержання законності при реєстрації та розгляді заяв і повідомлень за фактами смерті громадян, розслідуванні кримінальних правопорушень зазначеної категорії.

       За результатами встановлено, що між працівниками органів внутрішніх справ та закладів охорони здоров’я міста Полтави відсутня належна взаємодія щодо оформлення факту смерті людини. З огляду на це, мною ініційовано проведення міжвідомчої наради керівників правоохоронних органів, влади та місцевого самоврядування міста Полтави.

       Незважаючи на те, що існує затверджений Порядок взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури при встановленні факту смерті людини, подекуди залучити дільничних лікарів до виїзду на місце події, огляду трупа без ознак насильницької смерті, особливо у вечірній, нічний час та у вихідні дні, дуже проблематично.

        Адміністрації лікарень не розробили та не надали до райвідділів міліції списки дільничних лікарів із контактними телефонами останніх. Іноді лікарі медичних закладів міста просто відмовляються виїжджати на місце події. Через відсутність можливості у необхідних випадках забезпечити виїзд на місце події лікарів амбулаторії сімейної медицини, дільничних лікарів, слідчі вимушено залучають для проведення оглядів судово-медичних експертів, а трупи громадян направляють на судово-медичне дослідження.    

       Між іншим, виїзд лікаря або фельдшера на місце події у разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку після огляду трупа дає можливість встановлювати причину смерті без патологоанатомічного розтину. У таких випадках працівник міліції за участі лікаря складає висновок щодо ненасильницької смерті людини за місцем проживання.

       Навіть за можливості згідно із чинним законодавством видати лікарське свідоцтво про смерть особи, яка лікувалась і померла у медичному закладі,  медики не роблять цього. Наприклад, наприкінці грудня минулого року в Полтавському обласному протитуберкульозному диспансері був зареєстрований факт смерті громадянина, який перебував на лікуванні. Труп померлого направили до бюро СМЕ, хоча відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом МОЗ України від 8 серпня 2006 року, лікарське свідоцтво про смерть у цьому випадку мав би видати лікар медичного закладу, котрий лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації. Що ж з’ясувала експертиза? Нічого нового: «у громадянина, котрий помер,-  туберкульоз легень, що й став причиною смерті».

       Водночас, незважаючи на те, що для проведення судово-медичної експертизи повинні направлятися лише трупи людей з ознаками насильницької смерті, і в такому разі труп видається для поховання лише з письмового дозволу прокурора, є випадки, коли після проведення СМЕ, експерти видають тіла родичам без такого дозволу.

       За результатами обговорення учасники міжвідомчої наради прийняли постанову, якою передбачили проведення низки спільних заходів, спрямованих на підвищення ефективності взаємодії правоохоронних органів та закладів охорони здоров’я при встановленні факту смерті людини.