Сьогодні — Міжнародний день бармена, Свято на честь блаженної Ксенії та День саамів

Іменини 6-го лютого святкують: Ксенія (Оксана), Агапій, Анастасій, Герасим, Денис, Євсевія, Зосима, Іван, Калліста, Македоній, Павло, Тимофій, Філон.

Міжнародний день бармена відзначають у різних країнах саме 6-го лютого, тому що це також і День святого Аманда, який не тільки був християнським апостолом, але і вважається покровителем барменів, рестораторів, пивоварів і виноробів. Саме тому день і став професійним святом.

Спочатку це свято відзначали в Європі, але зараз воно поступово приживається в Україні. Робота бармена вимагає працьовитості, терпіння і зосередженості. Крім того, хороший бармен має бути відмінним психологом, здатним встановити контакт з будь-яким клієнтом і вгадати, чого конкретна людина хоче саме зараз. Найчастіше люди цієї професії проводять на ногах весь робочий день.

В цей день в закладах проводять різні конкурси на кращі коктейлі, змагання в майстерності для барменів та конкурси розіграші для самих відвідувачів, «винні» вікторини та «хмільні» танці.

День саамської народу (День саамів) - це свято, присвячене традиціям і культурі саамів, і його відзначають у Росії, Фінляндії, Швеції і Норвегії. Саами – це народ, який в Норвегії налічує 40 000 осіб, у Фінляндії – 4 тисячі, в Швеції – 18 тисяч, в Росії (Кольський півострів) – 2 тисячі. В цей день в 1917 році в Норвегії в Тронхеймі вперше відбулися збори саамів, під час якого розглядали питання співробітництва через кордони й об'єднання саамів на Півночі.

День Вайтанги в Новій Зеландії відзначають 6 лютого і це національний день Нової Зеландії. У 1840 році британці і корінний народ маорі підписали так званий Договір Вайтанги, який посіяв тертя між народами назавжди.

В цей день також поминали Ксенію Мілаську — християнську святу, яка жила в 5 столітті, яку почитала православна церква в лику преподобних. Наші пращури помітили, що приблизно у цей день була середина зими, тому хліба теж повинна була залишитися половина. Було безліч економічних прикмет, наприклад, якщо зерно стало дешевше на ринку, то урожай буде хорошим. А якщо ціни у цей день були низькі, то не піднімуться і до нових хлібів.

Народні прикмети на 6 лютого

У давнину говорили, що 6 лютого відзначається «Ксенія-полузимниця», а в церкві моляться блаженній Ксенії – черниці з загадковою і цікавою долею, яка була віддана християнській вірі і володіла даром втішати всіх, хто страждає. Вона була дочкою знатного чоловіка і одного разу покинула дім для того, щоб служити Христу. Побудувала жіночий монастир і все життя провела у роботі, добрих справах і молитвах.

6 лютого аналізували погоду і говорили про те, якою буде решта зими. Цей день вважали переломом зими, і за ним прогнозували погоду на майбутню весну: “Яка Ксенія — така й весна”. “Якщо на Ксенію хороша погода — весна буде красна (хороша)”. Наші пращури говорили: “На півзимницю дорогу перемітає — корм підмітає”. Це означало, що зима затримається, і домашні тварини з‘їдять всі заготовлені для них запаси.

Також цікавилися, скільки коштує хліб, закуповували зерно до тих пір, поки воно не виросло в ціні. Вважалося, що з цього дня починалися найважчі дні, оскільки запаси починали підходити до кінця, а до озимих (першого хліба) було ще довго. Якщо в цей час хліб зростав у ціні, то говорили про поганий врожай в майбутньому. Якщо хліб 6 лютого подешевшав – рік буде урожайним.

Було прийнято ворожити про майбутню ціну на зерно. Пекли хліб, а потім зважували його ввечері і на наступний ранок. Якщо вранці хліб був важчий, то зерно подорожчає. Якщо вага залишалася такою ж, то вважалося, що ціна не зміниться. І, звичайно, якщо вага зменшився, значить, хліб теж буде дешевим.

День в історії:

1900 — Олександр Попов вперше передав по радіо сигнал про лихо на морі.

1901 — у Парижі на вокзалах з’явились перші громадські телефони.

1922 — США, Велика Британія, Франція, Італія та Японія уклали Вашингтонську угоду про обмеження морських озброєнь.

1925 — почала виходити перша українська піонерська газета «На зміну» (згодом — «Зірка»).

1928 — до Нью-Йорка прибула жінка, що називала себе Анастасією Чайковською і стверджувала, що вона дочка останнього російського імператора Миколи II. Це стало початком грандіозної містифікації, котра тривала до 1950-х років, коли претензії Анастасії Чайковської на приналежність до царської родини були офіційно спростовані.

1929 — ВУЦВК і РНК УСРР ухвалили постанову про авторське право.

1931 — на екрани США вийшов фільм Чарлі Чапліна «Вогні великого міста».

1933 — підписання тристороннього договору між державами Малої Антанти.

1935 — у продаж вперше надійшла настільна гра «Монополія».

1944 — прийнято постанову про повернення з евакуації до Києва Академії наук України.

1952 — на престол Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії зійшла королева Єлизавета ІІ з династії Віндзорів.

1958 — в аеропорту Мюнхена під час зльоту розбився літак, на борту якого перебувала футбольна команда «Манчестер Юнайтед». Загинули 23 людини, серед них 8 футболістів.

1958 — створено Спілку кінематографістів України.

1971 — у ході прогулянки по Місяцю американський астронавт Алан Шепард продемонстрував удар по м’ячику від гольфа.

1985 — Стів Возняк, співзасновник компанії Apple Computer, залишив компанію на знак протесту проти її перетворення в громіздке і малоефективне бюрократизоване підприємство.

1985 — компанія Microsoft оголосила про створення текстового процесора Word, призначеного для комп’ютерів IBM PC.

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Буркіна-Фасо.

1996 — британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський».

2004 — у Таїланді 357 парашутистів встановили рекорд з купольної акробатики — вони утворили в небі гігантську квітку, кольори якої відповідали кольорам прапора країни.

2004 — стався потужний вибух у вагоні поїзда між станціями «Автозаводська» і «Павелецька» московського метро. Загинуло 39 людей, поранено 120. В організації вибуху звинуватили чеченських сепаратистів.

Раніше ми писали Циганський капелюх з грибів та шаманський “Тенгаде”: все це і безліч іншого у колекції полтавця Павла Москалюка