Сьогодні вшанували учасників бойових дій в Афганістані

Сьогодні у Полтаві відбулося урочисте покладання квітів до пам’ятника загиблих у війні в Афганістані, присвячене 40-й річниці з Дня введення радянських військ на територію республіки Афганістан.

Це війна, про яку не припиняють говорити історики, як про одну із найбезглуздіших у історії Радянського союзу. Через її горнило пройшли 700 тисяч колишніх громадян Радянського Союзу. І серед них третина були українцями. З них 3280 загинули, а 80 зникли безвісти чи потрапили в полон. За гранітом меморіальних табличок, за сухими цифрами статистики – долі. Понівечені і загублені. Переважно, це були майже діти, які тільки-но полишили шкільну парту, і ще вчора писали задачки з алгебри. Серед них не було синів партійних бонз чи високопоставлених керівників. Втім, брали найкращих – спортсменів, відмінників, передовиків.

Протягом вісімдесятих років інформація про перебіг афганської війни була засекреченою, хіба що з вуст у вуста пошепки переповідали страшні звістки про солдат, яких привозили з Афгану у цинкових домовинах. І над усім цим пеклом стояло незрозуміле і патетичне – «інтернаціональний обов'язок».

Афганська операція тривала майже 10 років, а загалом після Другої світової війни війська Радянського союзу брали участь у 24 локальних війнах та збройних конфліктах на територіях шістнадцяти держав. Цей факт очільники країни визнали офіційно лише в червні 1989 року. З того часу кожне наступне керівництво відхрещувалося від своїх солдатів та їхніх проблем, повторюючи рефреном: «Не ми вас туди відсилали».

- Шановні воїни-афганці та усі присутні, на долю українського народу у 20 столітті випало дуже багато випробувань – і дві великі світові війни, і боротьба за Незалежність и голодомори, і остання крапка – це майже 10-ня війна в Афганістані, куди було послано воювати і багато українців, - каже священник Свято-Покровської церкви отець В’ячеслав. – Багато із них не повернулося. На війнах солдат повинен своїм мечем захищати справедливість, як говорить Святе Письмо. Повинен віддати своє життя за цю справедливість. Православна церква завжди молиться за воїнів, завжди їх поминає. Це наш обов’язок. Українська церква завжди була з народом і молиться за всіх наших співвітчизників, які загинули.”

Пам'ять усіх загиблих учасників війни також вшанували хвилиною мовчання.

“- Я один з перших переходив межу і наша група повинна була забезпечити зв'язок Генерального штабу, - згадує командир радіороти бригади зв’язку Олександр Данілов, який безпосередньо дав команду на початок руху. – Наш підрозділ виконав наказ у повному обсязі.”

- Ми не знали де і як будемо воювати, - згадує командир взводу 103-ї повітряно-десантної дивізії Микола Іващенко. – Ми навіть не знали, що летимо в Афганістан. Заборонено було дзвонити, писати, зв'язуватися з рідними і близькими. Ніхто нічого не знав. Знали тільки одну інформацію, що будемо воювати.“

Голова правління Полтавської обласної організації ветеранів війни в Афганістані Олександр Расько говорить:

“- Шановні побратими! Сьогодні такий день, що ми обов’язково повинні згадати наших товаришів, які загинули. На жаль, держава нам не надала реабілітації. Останні роки влада завжди на нас економить. Порушуються закони України про ветеранів війни в Афганістані. Хотілося б подякувати тим людям, які їздили 18-го числа у Київ і фінансово нас підтримали. Взагалі потрібно підтримувати один одного. Слава Україні! “

Виконуючий обов’язки військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату підполковник Едуард Бородай каже:

“- Бажаю усім здоров’я та Слава Україні! Сьогоднішнє покоління по-різному розуміють афганські події. Але для мене, як для військового, все чітко та зрозуміло. Я розумію, що таке військовий обов’язок, честь та виконання наказів. Тому для нас, для військових, ви залишаєтесь прикладом їх виконання. Що таке початок війни уже зрозуміли і ми, на жаль. Незважаючи на немолодий вік деяких учасників війни в Афганістані, але маючи воєнний досвід, багато з вас долучилися в 14-му році і стали поряд із нами. Нагадали нам як необхідно тримати зброю, чим врятували багато життів і допомогли дати відсіч агресору. Такі дати, як сьогодні, потрібно пам’ятати. Потрібно згадувати про тих, хто загинув там, допомагати їх рідним. Сьогодні я бажаю світлої пам’яті загиблим, здоров’я живим і миру нам всіх.”

За дорученням афганської організації, військовий комісар підполковник Бородай Едуард вручив безпосереднім учасникам бойових дій пам’ятні нагороди - медалі та грамоти.

Далі відбулося покладання квітів до пам’ятника загиблим учасникам війни в Афганістані.

Раніше ми писали, що сьогодні – Різдво Христове за Григоріанським календарем. Як його святкують у Полтаві?