Чи ще живий Полтава банк?

На початку двохтисячних «Полтава-Банк» був дуже популярним серед містян. Особливо в часи, коли заробітні плати там отримували так звані «бюджетники» та пенсіонери. Нині його відділення продовжують роботу, але на стільки ефективно працює фінустанова – сказати важко. Адже у жоден із рейтингів, які складають українські фінансисти, він не потрапляє. Бо банк – місцевий, порівняно не великий. Й останнім часом фактично відсутній в інформпросторі: борд із пташкою рекламує послуги установи й досі, а сторінки у «Фейсбуці» до цього часу немає.

Ми вирішили проаналізувати діяльність «Полтава-Банку». За основу взяли фінансову звітність установи та відкриті дані щодо її власників.

Активи банку стабільно зростають. На кінець 2018 року становили 2,322 752 млрд. грн. За рік вони зросли майже на триста мільйонів. Цього року активи продовжують збільшуватися: на 30 вересня 2019 вони становили 2,384 166 млрд. грн. Поступове без різких стрибків збільшення активів важливе для вкладників. Адже так клієнти можуть розраховувати на стабільну роботу банку.

Активи банку стабільно ростуть

Кількість непрацюючих кредитів – не велика, загалом близько 17,2%. Відповідно до останніх даних НБУ, станом на 1 жовтня 2019 року частка NPL(непрацюючих кредитів) в банківській системі України складала 48,4%, в державних банках (крім Приватбанку) – 48,9%, в Приватбанку – 80,7%. Тобто якщо «Полтава-Банк» і дає кредити афілійованим особам (близьким до власника банку), то робить це більш обдумано. Для звичайних клієнтів – велика кількість непрацюючих кредитів - один із ризиків того, що банк може виявитися неплатоспроможним.

Різниця між процентними доходами та процентними витратами позитивна. Тобто банк працює ефективно і не потребує постійних вливань коштів від акціонерів. Так як витрачає він менше, ніж заробляє.

Часто банки у своїй звітності нараховують більші доходи, аніж матимуть по факту. Роблять це для того, аби здаватися привабливішими для клієнтів та мати менше запитань від державного регулятора. Знаючи цей факт, ми перевірили звітність «Полтава-Банку». Минулого року вони нарахували доходи у сумі 246 848 тисяч. І ця цифра майже дорівнює фактично отриманим доходам, що складають 247 781 тисяч. Тобто фінустанова була чесною у своїй звітності.

Прибутковість банку. Тут усе просто: якщо кількість витрат більша за кількість доходів, то банк працює малоефективно. За формулою CIR ми порахували цей показник для «Полтава-Банку». Він становить 48,6%. Це трохи вище, ніж у середньому за системою (47.4% у 2019). Але в межах норми. Для розуміння: якщо ця цифра вище за 100% - банк витрачає більше, ніж може заробити.

Результатів стрес-тесту для «Полтава-Банку» останніми роками НБУ не публікував. Бо він за межами першої двадцятки, яку перевіряють зазвичай. Тож сказати, як поведеться банк під час різних макроекономічних коливань – важко.

Для клієнтів банку важливо розуміти, хто його власник. Головне правило: не несіть гроші в той банк, власнику якого ви б не віддали їх особисто. Контрольний пакет «Полтава-Банку» належить Олександру Некрасову. Істотно ситуація у керівному складі банку востаннє змінювалася у 2017 році. Тоді Олександр Некрасов, якому належало 45% акцій викупив ще 40%, які були у власності його сина Костянтина.Щодо Некрасова, то останнім часом у публічних скандалах він помічений не був. Він також є власником ще з десятка підприємств. Серед найвідоміших: «Лубнифарм» та Полтавський завод медичного скла.