Голоси правди видатних уродженців Полтавщини, яких не зламав голодомор-геноцид

Щорічно у останню суботу листопада українці вшановують пам'ять жертв голодоморів. Традиційно цього дня ходять до церкви на поминальні богослужіння, проводять заходи, присвячені пам'яті мільйонів заморених голодів українців. А увечері у будинках запалюють та ставлять на вікна свічки - на знак пам'яті.

Ми ж цього дня хочемо іще згадати тих великих українців, які не лише зуміли пережити страшний голод, але й стали видатними письменниками, митцями, науковцями.

Вони зуміли реалізувати себе, попри травму пережитого у 1932-1933-му. Вони стали художниками, письменниками, досягли успіхів у науці й техніці. Вони не забували про Голодомор, але ця пам'ять не стримувала їх розвиток, а робила сильнішими. Ці чоловіки та жінки знали, що живуть не лише за себе, але й за мільйони інших, вбитих фізично чи духовно. Знали, що несуть у собі унікальну культуру, яку мають врятувати. Геноцид зламав не усіх. Серед тих, хто вижили фізично, були й такі, хто не дав знищити себе духовно. Завдяки їм Сталін програв — Голодомор не зламав України. Згодом після десятиліть нищення вона звелася на ноги і в 1991-му поставила крапку в історії комуністичної імперії. Серед незламних і наші видатні краяни.

Уродженець Полтавщини Анатолій Дімаров 1922 – 2014, письменник, мемуарист, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка. Народився на хуторі Гараськи на Полтавщині, у заможній родині вчителя Андроніка Гарасюти. Мати Анатолія була дочкою священика. Під час колективізації родину розкуркулили. Батьки Анатолія були змушені розлучитися та приховати походження двох своїх дітей, щоб вберегти їх від репресій. Мати змінила документи Анатолію та його молодшому братові Сергію, і вони отримали прізвище покійного сільського вчителя – Дімаров. З ним і довелося прожити життя у радянській державі. Лише на восьмому десятку років, вже у незалежній Україні Анатолій Дімаров відкрив своє справжнє прізвище читачам у автобіографічному творі «Прожити й розповісти».Війну Дімаров пройшов на фронті та у партизанському загоні, був поранений. Пізніше працював у газеті «Радянська Волинь», навчався у Літературному інституті імені Горького в Москві та у Львівському педагогічному інституті. Належав до Спілки письменників України.

Журналістка Наталія Малімон написала про почуте від Анатолія Дімарова про Голодомор: «Пригадую, як з гумором розказував, що якось у їхню хату зайшов чоловік, весь опухлий від голоду, налитий мертвою водою... Він вже не міг говорити, щось белькотів. «А ми ж чули, що люди людей їдять, і в нас були такі факти. То так з молодшим братом Сергієм злякалися, що висадили вікно разом із рамою!» – сміявся з печаллю в очах Анатолій Андрійович». Дімаров одним із перших у радянській літературі підняв тему голоду 1932-1933 років в Україні. Написав про це в романі «І будуть люди» (1964). Письменник весь час намагався доносити життєву правду про українських людей, зображував їхні долі в реальних умовах. Репресивні органи не стали переслідувати популярного прозаїка – ветерана та інваліда війни. Але цензура постійно препарувала його твори, викидаючи сотні сторінок, обриваючи цілі сюжетні лінії. Так сталося і з книгою його життя, історичним романом «Біль і гнів», присвяченим долі українського народу в ХХ столітті. Тільки через 45 років після першої публікації Дімаров відновив у ньому викреслені сторінки. 1982-го за цей твір нагороджений Шевченківською премією.«Шкодую, що в такий страшний час жив, коли не можна було правду писати, що був оцим вовком поміж червоними прапорцями. Колись Григір Тютюнник сказав, що в нас уже всередині цензор сидить, і поки ми його не повісимо, справжніми письменниками не станемо».

Уродженка Полтавщини Катерина Білокур1900 – 1961, видатна художниця. Народилася у селі Богданівка на Полтавщині. Малювати любила з дитинства, але батьки забороняли і навіть не хотіли пускати до школи, щоб зекономити на одязі та взутті. Грамоту опановувала самотужки, потай малювала, а ще грала у сільському театральному драмгуртку. Двічі намагалася вступити на навчання, але отримувала відмову через відсутність свідоцтва про шкільну освіту. У відчаї намагалася втопитися, але рідні врятували і дозволили займатися улюбленою справою.

У лихоліття Голодомору на Пирятинщині померло понад 3,5 тис. осіб. Можливо, саме мрія стати художником дала сили Катерині Білокур пережити геноцид. Сама вона про це публічно не згадувала протягом багатьох років. Тільки в автобіографічній сповіді мистецтвознавцю Стефану Таранущенку Катерина обмовилася: «Ну ось уже пережила і 33 рік…». Перша персональна виставка Катерини Білокур у 1940 році в Полтаві принесла їй славу. Художницю запросили у Москву, а згодом її твори постійно експонувалися. В 1946-1947 роках родина Білокур змушена була пережити ще один голод. Збирали останні колоски на колгоспному полі. Під впливом побаченого Катерина Білокур пише картину «Цар-Колос», яка стала вінцем її творчості.«Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ», — сказав Пабло Пікассо, побачивши в 1954 році на Міжнародній виставці в Парижі три картини Білокур: «Цар-Колос», «Берізка» і «Колгоспне поле».Світове визнання і дружба з відомими людьми не змінили ані її сільського скромного способу життя, ані творчого запалу. Творчий доробок Катерини Білокур налічує 82 картини. Вони й сьогодні вражають своєю неймовірною красою і дивовижною майстерністю авторки.«Доля випробовує тих, хто намірився іти до великої мети, але сильних духом не спіймає ніхто, вони зі стиснутими руками вперто і сміливо ідуть до наміченої мети. І тоді доля винагороджує їх сторицею і відкриває перед ними всі таємниці дійсно прекрасного і незрівнянного мистецтва».

Уродженець Полтавщини Василь Барка 1908 — 2003 поет, прозаїк, літературний критик, автор роману про голодомор-геноцид «Жовтий князь». Народився Василь Барка (справжнє ім’я – Василь Очерет) у селі Солониця на Полтавщині. Спочатку хлопець навчався в духовному училищі, згодом – на педагогічних курсах у Лубнах. Із 1927 року вчителював на Донбасі. Переслідуваний за викриття зловживань місцевої влади, виїхав на Кубань, вступив на філологічний факультет Краснодарського педагогічного інституту. У березні 1940 року захистив кандидатську дисертацію «Про стиль «Божественної комедії» Данте». 1941-го пішов на фронт добровольцем, двічі поранений, опинився в окупації. 1943 року Василя вивезли до Німеччини як «остарбайтера». Тоді ж письменник обрав собі псевдонім – Барка, із яким увійшов в історію. По закінченню війни вирішив порвати з комуністичним режимом і життям в СРСР. Завдяки Богдану Кравціву отримав посаду коректора у видавництві «Голос» у Берліні. Упродовж 1946-1947 років видав збірки ліричних віршів «Апостоли» й «Білий світ». 1950 року виїхав до США.

У 1932-1933 роках на Кубані 24-річний Василь перебував на межі голодної смерті. Тоді ж він їздив на Полтавщину до рідних і бачив там страшні картини голодної смерті. Під тягарем пережитого письменник протягом наступних 25 років записував різні життєві історії про голод в Україні. В США Василеві Барці вдруге довелося пережити голодні муки. Письменник згадував, що це голодування поновило гостроту відчуттів та підштовхнуло до написання давно задуманого роману: «Знаєте, навіть якщо спричиниться одна якась іскра, розпалить вогонь у пам'яті, що був у душевних ранах. […] Може, без цієї пережитої голодівки я б не зміг відновити тих фібрів, тих відтінків почування, тих безодняних, найгірших у людській істоті, де вже на межі квінсесте».Паризький часопис «Ле Монд» назвав роман Василя Барки «Жовтий князь» «найкращим твором у повоєнній Європі на одну з найважчих тем».«Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу... І, може, тому, що я це зазнав, тому мені пощастило в «Жовтому князі» відновити ту психологічну глибинність цієї голодової смерті».

Голодомор – акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України «Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні», ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.

Запали свічку пам’яті

в День вшанування пам’яті жертв Голодомору! У 2019-му українці і світове співтовариство 23 листопада вшанують пам’ять убитих Голодомором 1932-1933 років. О 16:00 буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання, після чого кожен може згадати загиблих українців і запалити свічку на своєму підвіконні. У Полтаві дійство розпочнеться о 15.45 год. на Театральній площі. А протягом дня-зранку і до 16.30 поруч із театром ім.Гоголя у центрі Полтаві експонуватиметься виставка світлин і документів,що засвідчують геноцидний характер голодомору. Виставку створили фахівці Українського інституту національної пам’яті.

За матеріалами офіційного сайту Українського інституту національної пам’яті

Нагадаємо, під час соціальної акції 23-го листопада готуватимуть їжу часів голодомору.

Полтава голодомор незламні акція пам'ять
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Поки ще ніхто не оцінював
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Кримінал
Трагічна пригода сталася в ніч із 6 на 7 грудня у місті Лубни. У одному із кафе сталася бійка між двома чоловіками. Під час сутички один із учасників сутички вдарив ножем у шию 29-річного місцевого жителя. Від отриманих поранень чоловік помер у місцевій лікарні. Про це повідомляють у поліції Полтавської області. На місці події поліцейські затримали 59-річного лубенця, якого підозрюють у скоєнні злочину. За фактом порушили кримінальне провадження за частино...
Суспільство
8-го грудня християни відзначають день священномученика Климента. Із історії про нього відомо небагато. Він народився у римській родині. Після народження із батьками та братами вирушив до Афін через море. На шляху корабель потрапив у катастрофу. Всі вижили, але члени родини втратили одне одного. Коли Климент став дорослішим, він почав шукати відповіді – що відбувається із людьми після смерті. І, зрештою, став християнином. А коли його охрестили, знайшов і...
Суспільство
8 грудня із 11-ї до 13-ї у всіх регіонах країни пройде флеш-моб у рамках всеукраїнської акції «16 днів проти насильства». У Полтаві захід відбудеться за адресою: Полтава, Театральна площа. Усіх небайдужих закликають приєднуватися до акції. Про це повідомляють на сторінці патрульної поліції Полтавської області у соціальній мережі «Фейсбук». Раніше ми розповідали, що поліція Полтавщини розшукує шахраїв, які зняли із депозиту значну суму доларів.
Суспільство
У неділю, 8-го грудня в Україні суттєво не зміниться синоптична ситуація. Невеликий дощ пройде лише на Півночі, а у Карпатах є імовірність незначного снігу. У більшості ж областей країни переважатиме суха погода. Температура повітря вночі варіюватиметься від -3 до +4, а вдень – від +3 до +8. Про це повідомляє у прогнозі на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» народний синоптик Наталка Діденко. При цьому додає, що погода в Україні поки що обходиться...
Суспільство
6 грудня о 15:00 у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського відбулось відкриття фотовиставки “Смаки Сумщини” та дегустація гастрономічних смаколиків від сумських виробників. Захід створений у рамках проведення “Днів Сумщини” в областях України та відзначення 80-ї річниці утворення Сумської області. Метою фотовиставки є промоція Сумської області через візуальні образи смаку, які акцентовані у художній фотографії, розвиток внутрішнього туриз...
Суспільство
Днями у Полтаві відбулася визначна для медичної спільноти області подія — міждисциплінарна науково-практична конференція «Від світового досвіду в неврології та дерматології до практичної діяльності сімейного лікаря», присвячена Всесвітньому дню інсульту, який відзначається 29 жовтня. Її головною темою вперше стала реабілітація хворих на інсульт. Конференц-хол ледь вмістив більше 130 лікарів з усієї Полтавської області: сімейних лікарів, неврологів, терапев...
Партнерський матеріал
7-го грудня на вулиці Бідного, 20 у мікрорайоні Левада відкривають новий м’ясний магазин «Рулька». На відкриття приходять кілька сотень полтавців, яких радісно зустрічають власники та працівники магазину. Настрою та емоцій присутнім додає величезна Панда, яка запрошує покупців завітати досередини. Перед відкриттям присутніх вітає власниця магазину – Світлана Петрівна. Говорить, що «Рульку» готували до відкриття два роки, вклали у магазин душу і серце. І те...
Суспільство
У соціальних мережах Полтави прохають про допомогу Владиславу Московцю, чоловікові відомої волонтерки та викладача жестової мови Наталії Московець. У чоловіка виявили важку хворобу, аденокарциному легень. В Дніпрі є можливість здійснювати терапію, яка коштуватиме від 200 000 в місяць. Таких коштів родина, на жаль, не має. Пост із словами підтримки родині та закликом про допомогу написала речник патрульної поліції Полтави Марина Зінюха. Допомогти родині мож...
Культура
Художника Володимира Колеснікова називають класиком двадцять першого сторіччя. Видатний монументаліст, живописець, він вписав унікальну сторінку у історію світового мистецтва. Його життя нерозривно було пов’язано з Полтавою. Сенсом життя цього митця була творчість, безупинний рух вперед до здолання найвищих вершин. Його спадщина – це понад 30 тисяч творів, виконаних у найрізноманітніших техніках та стилях. Роботи Колеснікова зберігаються у 22 музеях світу...