Чому у обсерваторії Полтави шукали радіоактивний елемент? І як він був пов'язаний із Сонцем та Юпітером?

Разом із вченим секретарем Полтавської обсерваторії Вадимом Голубицьким ми мандруємо територією установи, яка займає кілька гектарів. І розмовляємо про минуле і сучасне обсерваторії. Він розповідає, що заснував Полтавську обсерваторію у 1926-му році академік Олександр Орлов. Із цього місця він вів астрономічні спостереження зірок, а також вивчав внутрішню будову землі. Схожою діяльністю у обсерваторії займаються і сьогодні. Не лише дивляться у небо, на зорі, але й стежать за тим, як рухається земля.

-Земля постійно «дихає», хоча ми цього не помічаємо. А наші прилади фіксують такі підйоми на висоту до півметра, - розповідає Вадим Георгійович.

Після заснування обсерваторії минуло десять років і до неї купили у Німеччині телескоп Цейса. Налаштовували його близько трьох років і у 1939-му почали спостереження за зірками, які вели до 1985-му. Потім придбали у Санкт-Петербурзі зеніт-телескоп. І вже на двох інструментах вели спостереження до 2015-го року.

У 1992-му у обсерваторії з’явився радіотелескоп «Уран-2». Із його появою пов’язана чи то вигадана, чи то справжня історія, яку охоче переповідає мій екскурсовод.

-На обсерваторію приходила спеціальна перевірка із санепідемстанції. Сказали, що шукають радіоактивний уран. Потім розібралися, звичайно, що це не той «Уран».

«Уран-2» є другим у світі за чутливістю декаметровим інструментом. Щоб провести спостереження на полтавському телескопі, часто приїздять гості з-за кордону. На ньому досліджують кутову просторову структуру і спектри космічних радіоджерел, радіовипромінювання Сонця та Юпітера.

Також «Уран-2» входить до мережі телескопів Української академії наук. До них входять також два телескопи під Харковом та інструменти у Києві, Львові та Одесі.

Ще на території Полтавської обсерваторії знаходиться астролябія Данжона. З її допомогою спеціалісти спостерігають зірки за спеціальними програмами. Цей інструмент одержали із Франції у 1969-му, а у 1970-му почали спостереження.

-На основі даних цього приладу ми визначаємо широту і довготу цього місця. Отримані дані потім використовуються і в авіації, і в народному господарстві, - розповідає інженер Катерина Кислиця.

Результати спостереження допомагають для високоточного визначення точок GPS. А полтавська GPS-станція, у свою чергу, входить до Української мережі станцій космічної геодезії та геодинаміки.

Нагадаємо, раніше над Полтавою зійшов незвичайний місяць "із крапочкою".