Чехія відома і не відома. Розповідь українки, яка двадцять років живе у країні кришталю та найкращого пива

Моя співрозмовниця Марія Благова в Чехії живе з 1999 року, відколи вийшла заміж за громадянина цієї країни. « Багато чого мене дивувало, чимало було такого, що навіть шокувало, але дечому не зайве було б повчитися і нам, українцям» - каже Марія. Отож, Чехія відома і не відома – у розповіді Марії Благової.

ПРАКТИЧНІСТЬ, ЛАКОНІЧНІСТЬ У ВСЬОМУ

Середня зарплата чеха ( дані за минулий рік) – тридцять п’ять тисяч крон. Але не дивуйтеся і не заздріть! Адже третину цієї суми з’їдає медичне страхування і податки , потім – пенсійний фонд, щомісячна сума кредиту, котрий сплачують за житло і нарешті, комунальні платежі. Зауважу, що не велика частина чехів мають власне житло. В основному, вони його винаймають. Ціни на нерухомість – чималі. У столиці один квадратний метр коштує приблизно дві тисячі євро. Тому це задоволення, котре доступне не багатьом. Зазвичай, житлові будинки у містах досить комфортабельні, двори доглянуті, тут дуже дбають про енергозбереження.

Ось такий вигляд мають типові двори багатоповерхівок:

Загальновідомо, що Чехія – це світова столиця кришталю та скла. А ще кристалів « Сваровскі» та прикрас з гранату. Втім, нічого з кольорового різноманіття, яке засліплює на вітринах ви не побачите у оселях самих чехів. Скромність, лаконічність, практичність – ось постулати жителів країни. Вони надають перевагу тільки стриманому дизайну, не люблять зайвих речей у оселях, купують тільки те, що дійсно необхідно.

Робочий день у Чехів починається дуже рано. О сьомій годині – якщо це державні установи і організації. О шостій – якщо це дитячі заклади. А свята (особливо Різдво, Новий Рік, Великдень) – нічого не працює, це дні родинного відпочинку.

БАТЬКИ І ДІТИ. РІДНІ, АЛЕ НІЧОГО НІКОМУ НЕ ВИННІ

Одружуються чехи досить пізно. Сивочолі тато і мама, які приводять дитя у дитячий садок – звичне явище. У сім’ях, переважно, по двоє діток. Маже двадцять років живучи у країні я лише зрідка бачу родини з однією дитиною. У Чехії існує трирічна декретна відпустка, яку іноді ділять, за домовленістю і тато і мама. Чехи – відповідальні батьки, тут доволі суворі правила. Коли дитина закінчує школу ( у вісімнадцять років), вона має виїхати з батьківського дому і почати власне життя – знайти роботу, зняти кватиру. Якщо ж ти знайшов роботу, але хочеш далі жити з батьками – мусиш сплачувати частину коштів за комунальні послуги, продукти, тощо.

Для мене, як копіткої української матері, це було дикістю. Адже у нас як заведено? Все найкраще – дітям. І ти мусиш це найкраще віддавати, доки в тебе є сили. Тому коли моєму старшому синові виповнилося вісімнадцять, я почала просити чоловіка, аби син з нами жив і не платив ні за що. Натомість отримала тверду відповідь: « Ні, так ніколи не буде. Інакше як він навчиться бути самостійним? Так вчинили зі мною і за це я вдячний власним батькам, бо одразу зрозумів – мій добробут – справа моїх рук і більше нічиїх».

В той же час у Чехії не заведено «доглядати» немічних батьків. Ти заслаб, у тебе проблеми зі здоров’ям? Тоді тобі дорога у «дім сеньйорів». Це будинки для пристарілих. Вони є державні, а є приватні – ти можеш оселитися там, де дозволить твій гаманець. До речі, у державних закладах умови цілком пристойні, це точно не ті будинки, у яких доживають наші українські одинокі старенькі. На пенсію і чоловіки і жінки виходять у 65 років. До речі, якщо у тебе є квартира чи будинок ти не передаєш їх дітям у спадок задарма. Зазвичай батьки дітям нерухомість… продають. Хоча і за нижчою вартістю, ніж ринкова.

КРАЇНА АГНОСТИКІВ І АТЕЇСТІВ

За соціологічними дослідженнями вісімдесят відсотків чехів вважають себе не віруючими. Досить велика частина культових споруд тут використовуються як осередки мистецтва. Скажімо, з ранку у костьолі може пройти служба, а вже увечері – концерт чи якийсь перфоманс. Чехи, за невеликими винятками, не хрестять дітей, не влаштовують вінчань.

Весілля у чехів – це не гучні застілля з випивкою і щедрим столом. Це скромна церемонія у мерії, на яку запрошують батьків та кілька родичів, плюс свідки. Можливо, батьків потім запросять на обід у кафе. А можливо і ні. Одразу після церемонії молодята вирушають у подорож і на цьому весільні клопоти завершуються. Українські весілля на кілька сотень гостей, з застіллями на кілька днів для мого чоловіка – чеха були шоком.

ВІДПОЧИНОК ЧЕХІВ

У Чехії для працівників існує 28 днів відпустки. ЇЇ не можна не використовувати – кожен громадянин має обов’язково «відгуляти» ці дні, за цим суворо стежать. Переважно, відпустку ділять на дві частини. Влітку їдуть на море – взимку – кататися на лижах. Всі чехи вміють і люблять кататися на лижах, тут цьому навчають, починаючи з дитячого садочка. Популярні місця відпочинку – Австрія, Словакія, Словенія, Хорватія.

Вікенд у чехів починається після 14 години у п’ятницю. В цей час люди масово виїздять на дачі ( їх тут називають «халупи»). Чеські дачі – це акуратні будиночки з невеликими земельними ділянками. Ніяких городів,жодних овочів. Тільки газон, кілька дерев чи кущів. Якщо квартири , переважно, винаймають, то мати власну «халупу» - справа честі.

Чехи наприкінці тижня часто збираються у пивницях – при чому, як жінки , так і чоловіки. Місцеве пиво – одне з найкращих у світі. Є і крафтові і великі виробники. Обираєш на свій смак та гаманець. Місцеве пиво не йде у жодне порівняння з тим, яке продають в Україні. І за смаковими якостями і за складом. Більше того, у дуже невеликих дозах його застосовують тут для лікування деяких хвороб. 

Однак, напиваються тут дуже рідко. Серед чоловіків розповсюджені захоплення риболовлею, спортом.

Чешки не носять великої кількості прикрас. Яскравий макіяж, накладні вії чи нігті вважаються дикістю. Натомість, жительки чеської держави неодмінно є відвідувачками тренажерних залів, ходять на йогу, пілатес чи східні танці. Це явище майже масове.

МЕДИЦИНА ЧЕХІЇ: НАЙКРАЩІ ЛІКИ – «БЕХЕРІВКА»

Як я вже говорила, вся медицина у Чехії – страхова. Страховка покриває все, окрім стоматології та пластичної хірургії.

Але тут не заведено бігти до лікаря з кожного дрібного приводу, і тим більше, лікарі не ходять на виклики. Потрапити до вузькопрофільного спеціаліста теж не так просто – запис ведеться за кілька тижнів. Тому тут дбають про своє здоров’я, величезну увагу приділяють профілактиці. На відміну від України, ви не купите антибіотики , які побачили у рекламі ТБ , і вирішили, що вони вам допоможуть. Ліки , переважно, тільки за рецептом. Тому під час застуди, в основному, лікуються народними методами – чаї, трави, мед і … знаменита «Бехерівка».

Коли мої українські родичі приїздять у гості – у кожного з собою пакунок ліків. Коли їде у дорогу чех у нього з собою – пляшка «Бехерівки». Пара ложечок напою у чай - і застуди як не бувало! ( Сміється). А якщо серйозно, то у медицину тут вкладають серйозні кошти. Водночас, відчувається брак кадрів, і тому все частіше у лікарнях можна зустріти медика – співвітчизника. 

Якщо ви ніколи небули у Чехії - відкрийте для себе цю країну. Повірте, вона вміє дивувати! Ви ніколи не забудете цю точку  на карті світу!