Світлана Пасічна - полтавська художниця, яка вражає світ

Світлана Пасічна – людина знана і шанована у мистецьких колах. Шанована завдяки своєму яскравому таланту , а ще завдяки тому, що вона перебуває у постійному русі і самовдосконалюється. Художня кераміка, живопис, графіка, моделювання та пошиття одягу, дизайн, ландшафтний дизайн, фотографія – у всих цих напрямах мистецтва вона пробує свої сили. Мистецька мова художниці багатобарвна, розмаїта, інколи несподівана за матеріалами і техніками виконання, збагачена національним колоритом. Пані Світлана – учасниця найповажніших фестивалів, конкурсів і форумів, що проходили у різних куточках світу. Там вона була нагороджена найпрестижнішими преміями – Золотою медаллю Президента Італії у 1989 р. та «Гран-прі» у 1991 р на Міжнародному бієнале художньої кераміки у Італії, «Золотою медаллю» у 1994 р. на 14 Міжнародному бієнале художньої кераміки у Франції. Але шлях до цих перемог для неї був тернистим і зовсім не легким. Пробити свій шлях у мистецтві не просто. Втім, одного разу обравши його , вона вперто йшла вперед:

« - Я сама часто думала – чому художники обирають той чи інший фах? Можна ж аквареллю займатися. Це своя така от специфіка. І у мене такі висновки, я не знаю, правильні вони чи ні – але кераміка вона сама обирає. Керамікою можна займатися у двох випадках. Коли ти родився у родині гончара. І кераміка, гончарство тебе обрали по факту твого народження. І другий шлях. Коли ти ідеш, і сам не знаєш, чого ти там. Займаєшся малюнком, живописом і ти ще не думаєш, що будеш займатися саме керамікою. Але кераміка – це такий не простий матеріал, кераміка пов’язана із землею, дуже складний матеріал, не простий. І саме кераміка тебе обирає. І тому я знаю, що коли художник займається керамікою, то він вже обраний цим матеріалом.

Світлана Пасічна переїхала до Полтави, тут вона навчалася у школі – спочатку загальноосвітній, згодом ще й художній, куди її привели батьки, побачивши любов доньки до малювання. « Я малювала постійно, скрізь і всюди» - згадує пані Світлана і додає, що батьки підтримували її і розвивали здібності:

« - Те, що я увесь час малювала, це і в школі бачили, і батьки бачили. Якраз у Полтаві будували порцеляновий завод. І там потрібні були малювальниці. Дізналися, що у Миргороді є керамічний технікум. І таким чином поступила на навчання у керамічний технікум. Я дуже вдячна тому часу і тим людям, які викладали. Вони не тільки дали знання мені у таких сферах специфічних. Але і дали впевненість у своїх силах. Отримала я таку спеціальність гарну. Але зрозуміла, що мистецтво це така річ складна. І що все таки, я ще дуже мало знаю. Мені хотілося більшого. Коли ходиш по музеях, коли бачиш мистецтво інших часів, його досконалість , розумієш, що тобі треба вчитися і розвиватися є куди. У нас була практика у Санкт - Петербузі. Ми ходили по музеях…Ермітаж, і саме тоді я почула вперше про свою майбутню академію. І коли я побачила цю будівлю, яка сама вже є музеєм, я зрозуміла – маю докласти всіх зусиль, аби навчатися тут.

Однак, що б вступити у омріяний ВИШ, Світлані довелося чимало працювати – опановувати нові техніки і стилі, ходити на численні курси і підготовчі лекції. А ще – заробляти на шматок хліба , адже вона була одна у величезному чужому Санкт – Петербурзі, без друзів, рідних та знайомих. До училища вступала тричі. І жодного разу, після чергової невдачі не опускала рук. Навпаки, ще впертіше і затятіше бралася до навчання. « Мене загартували ті роки» - говорить Світлана . І додає : « Можливо, як би мені все давалося легко від самого початку, я б не стала тим, ким є».

Роки навчання у академії – найдорожчі для неї, безцінний досвід, до якого вона постійно повертається у думках. Після закінчення навчання її направили працювати у столицю Молдови – місто Кишинів. Вона дуже довго жила на дві країни, Кишинів став для неї рідним і дорогим, але потім розвалився Радянський Союз, у Молдові починається війна, і Світлана вирішує повернутися до рідної Полтави, де живе і понині. Виїздить хіба що ненадовго – на мистецькі заходи. Коли «залізна завіса» перестала існувати, і українські митці почали представляти свої доробки на міжнародному рівні , вона побувала у найекзотичніших куточках світу . Доленосною стала її поїздка до славетної Арт резиденції « Мак дауелл»в Америці . Це заклад, створений спеціально для митців різного профілю, на величезній території збудовані помешкання, у яких вони працюють протягом кількох місяців, і потім влаштовують своєрідний звіт:

« - Якось у бібліотеці я знайшла літературу про арт резиденції в Америці. Там мови прийому були дуже складні. Треба підготувати було резюме, рекомендації. І вислати, що б на конкурсній основі тебе відібрали. Я вже було і забула про це. І раптом приходить запрошення з резиденції у штаті Нью Гемпшир. Це одна із найстаріших, класична арт резиденція . Я маю туди приїхати, я провела там два місяці. Знаєте, це настільки цінний досвід! Там я займалася аквареллю. Там не було кераміки. Але той досвід. Який я там отримала – він колосальне значення для мене мав. І він безцінний. Там були композитори , письменники, художники. Іноземців у них дуже невеличкий процент. І те. Що я туди попала туди – це везіння таке. Це доля така щаслива!

Пані Світлана приїхала з США з новими враженнями , і водночас, з болем у серці за наших, вітчизняних, колег по цеху, яким держава, на жаль, не може створити таких умов. Своїми міркуваннями вона поділилася під час зустрічі з колегами з Опішні:

" - В Україні був час, коли позакривалися всі заводи, які допомагали творити художникам. І всі про це розмовляли. Я згадала про свій досвід, встала і сказала – що кожна країна дбає про своїх творчих людей. А от у нашій країні немає жодної арт резиденції. Це може бути державна структура. Це може бути допомога спонсорів. У Маккдаввел Каверні все було побудовано на спонсорах. Та територія – колосальна. Аж 450 акрів. На той момент, коли я там була, там було 42 будівлі, отакі будиночки, які побудували спонсори. І ще інші будувалися і будувалися. При чому . самі ж спонсори обирали. Яка буде архітектура, вони вкладали кошти, вони давали назву їй і це була вже меморіальна будівля. І там була записана вся інформація про спонсора, який збудував. У мене. Наприклад, була будівля, що її збудувала родина Александр. Це такі американські мультиміліонери. І от на зборах я тоді сказала, що така країна, як Америка , то там арт резиденцій – до ста. Різного плану. Художники місцеві розповіли, що вони пишуть заявки. І їздять з одної в іншу, і там писати свої роботи. А композитори музичні твори створювати. А в нашій країні такого немає. Як ми можемо конкурурвати з іншим світом? Коли у нас немає умов для того, що б твори створювати. Ми поговорили тоді, і я забула. А коли через півроку я приїхала в Опішню, то Олесь Пошивайло каже: « Я хочу дещо вам показати». Він підвів мене до хатки маленької і сказав, що це ми придбали , це хата гончара , який тут працював колись. І це буде наша перша арт резиденція». Це був для мене у гарному сенсі слова шок. І я зраділа, бо нарешті в Україні є місце, де художники можуть створювати свої роботи. І Лесь Миколайович сказав: « Ви хотіли арт резиденцію? Будь ласка. Приїздіть тепер сюди , і починайте працювати. Створювати свої роботи» І я думаю, це дуже класно що національний музей гончарства у Опішні в авангарді знаходиться, як він знаходиться в авангарді багатьох починань. І в Україні тепер багато хто, спираючись на цей досвід, збирається також створювати арт резиденції. І це така важлива тема! А як би було добре, якби такі от арт резиденції могли б створювати де і художники, і музиканти могли працювати. І Полтава б могла створити. Арт резиденції можуть бути міжнародними ж. От до Опішного ве приїздять художники з інших країн, і просять, що б ми хотіли у вашій арт резиденції попрацювати. Хоча ця арт резиденція знаходиться упроцесі становлення і не може прийняти всіх. Але бажаючих вже дуже багато. А це ж вадливо для країни! Це працює на популяризацію країни! На те, що вона буде відома у світовому соціумі!"

Ось так у 2010 році в гончарській Опішні почала діяти перша в Україні арт резиденція . Заклад дає можливість попрацювати тим майстрам, хто не має своєї майстерні чи прагне хоча б на певний час відійти від суспільної буденності, заглибившись у власний світ ідей. Художникам-керамістам надаються необхідні матеріали, горно та печі. Під час перебування в резиденції Музей-заповідник відчиняє для митців Гончарську книгозбірню, де зібрано унікальну керамологічну й мистецьку літературу, а також фондові колекції, музейні експозиції. Першим мешканцем там і стала Світлана Пасічна. « Працюється там надзвичайно легко. Навіть якщо з якихось причин ти не маєш настрою з ранку, то просто виходиш на територію, і тоді обов*язково отримаєш заряд позитиву» - говорить вона :

« - Якщо у тебе немає настрою, то ти маєш десь піти і погуляти. Оцей настрій у тебе має бути, інакше нічого не вийде. Я це знаю, і тому не торкаюсь матеріалу, поки у мене не буде отакого відчуття гармонії. Я налаштовуюся на оцей гармонійний стан. Це можна порівняти зі станом медитації. Ти знаходишся у медитативному стані і починаєш працювати Вступаєш у діалог з матеріалом. А діалог не предполагає, що б у тебе був поганий настрій. Тільки гарний.

- Для вас мистецтво це що?

- Це вибір життя. Це твій шлях. Шлях по якому ти ідеш, через оцю працю. Вивчення світу, у якому ми живемо. Ми приходимо у цей світ і цей світ нам не знайомий. Саме через мистецтво я пізнаю світ, де я живу, Україну. І через мистецтво я пізнаю інші країни".

Раніше ми розповідали У Полтаві тривають гастролі театру Івана Франка

художники мистецтво краса
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Політичні новини
Олександр Мамай записав відеозвернення, у якому подякував за багаторічну співпрацю освітянам та медикам, працівникам сфери ЖКГ та соціальних установ. І закликав містян до об'єднання на благо рідної Полтави.
Екологія
16 липня переважатиме волога погода. Помірні дощі з грозами найбільш ймовірні у східній частині України.Проте на решті території сонце все ж чергуватиметься із локальними дощами, хоча й незначними. Температура повітря у вівторок очікується найвищою на Півдні України - +24+28 градусів.Найхолодніше буде на Сході - +18+22 градуси.У більшості областей України передбачається +20+25 градусів.У Києві 16 липня є ймовірність невеликих опадів, але на сонце також вар...
Культура
Щорічно 16 липня бухгалтери України відзначають своє професійне свято, яке з 2018 року носить назву "День бухгалтера і аудитора". Також 16 липня відзначається День прийняття Декларації про суверенітет України. Народний календар: У народі 16 липня вшановуються Мокій і Марк, Стожари, Маків день. Вважалося, що в цей період не варто починати ніяких справ, тому що вони не будуть вдалими. Головна прикмета дня: якщо у повітрі кружляє мошкара, ще тиждень протримає...
Кримінал
Близько 8-ої ранку 15-го липну у Миргороді сталося незвичайне пограбування. Двоє чоловіків – 31-річний та 23-річний – у квартирі багатоповерхівки пограбували 19-річного юнака. У хлопця силою відібрали гітару вартістю близько 1500 гривень. Зловмисники разом із награбованим зникли із місця події. Після отримання повідомлення про скоєння злочину поліцейські зуміли по «гарячим слідам» встановити особи грабіжників та доставити їх до поліції. Про це повідомили у...
Суспільство
У полтавській поліції досі не знають – хто керував «Тойотою», яка 13-го липня неподалік Бречківки врізалася у ВАЗ. Сьогодні слідчі зустрілися із Олексієм Сердюковим, який був одним із двох людей, яке їхали у «Тойоті». Полтавський бізнесмен зараз перебуває на стаціонарному лікуванні. Від показів слідчим чоловік відмовився на підставі статті 63 Конституції України. Про це повідомив речник поліції Полтавщини Юрій Сулаєв у коментарі журналістам «Суспільного»....
Суспільство
У НАК «Нафтогаз України» розрахували нову ціну природного газу для населення. Тепер ця ціна складає 4 905,67 гривень за тисячу кубометрів. При цьому тариф вказується без урахування податку на додану вартість, націнки постачальника та вартість доставки – про це повідомляють на сайці національної акціонерної компанії. Порівняно із червнем вартість газу зменшиться на 648 гривень або на 11,7 відсотка. Про це повідомляють на сайті «Обозреватель». При цьому у «Н...
Суспільство
14-го липня у виданні «Кременчуцька газета» з’явилася інформація про те, що Національний Сорочинський ярмарок може бути визнаним культурною спадщиною українського народу і повернутим у державну власність. Принаймні, таку цитату міністра культури України Євгена Нищука наводять журналісти видання:  «Наше принципове бачення – щоб «Сорочинський ярмарок» як нематеріальна культурна спадщина належав українському народу, українській державі»! На цю заяву одразу ві...
Партнерський матеріал
Олександр Мамай сьогодні відвідав ООО «Завод Укрбудмаш», виробничі потужності якого знаходяться в м. Полтава. Кількість моделей обладнання, що випускається на заводі, перевищує 100 типів. Одним з основних принципів діяльності підприємства є орієнтація на підтримку екологічно чистих технологій та повторне використання відходів нафтопродуктів. Тому серед обладнання переважають установки для очищення і регенерації нафтових олив, виготовлення біодизелю, одержа...
Пригоди
У Зінькові працівники поліції провели санкціонований обшук у 51-річного місцевого жителя. І знайшли предмет, схожий на гранату із запалом, а також 220 штук патронів. Правоохоронці вилучили речові докази та направили їх на експертизу. За фактом у поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами». За санкцією цієї статті передбачене по...