Халва з коноплями і сир з шафраном: чим здивувати туриста?

Проект «Школи Лохвицького земства», співпраця з Сумщиною та Харківщиною, маркування маршрутів і монетизація туристичних послуг – про все це говорили на практичному семінарі «Роль МСБ у розвитку туристичних дестинацій Полтавської області».

Нині про «Школи Лохвицького земства» не знає хіба що ледачий. Причому, як на Полтавщині, так і в Україні вцілому. На жаль, самі мешканці отих мальовничих сіл, в яких мав щастя свого часу творити О.Сластіон у стилі українського архітектурного модерну, дуже часто ставилися до пам’яток як невігласи. У Сенчі школу розібрали на корівники, у Харсіках один чоловік хотів там зробити гараж для свого камаза, у Новій Греблі школу взагалі спалили. Про це учасникам семінару розповідала сьогодні перша заступниця голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк.

«Поки політики вирішують, що вони від цього можуть мати, школи гинуть. Між тим, сам Опанас Сластіон будував ці школи з башточками, як церкву. Він хотів тут бачити храм освіти, науки, культури. Жаль, що нащадки того не розуміють».

Сьогодні на семінарі у Полтаві О. Герасим’юк розповіла, що 9 травня цього року відзняли останнє відео. Відкрили школу в Золотисі, Сумської області.   Робота над цим проектом тривала близько 9 років, активісти протидіяли мародерам і грабіжникам, місцеві жителі виходили на толоку й розчищали захаращені школи. На місця виїжджали журналісти і фотографи, історики і реставратори з усього світу. І тепер близько 50 вцілілих шкіл видатного українського архітектора О. Сластіона держава нарешті взяла під охорону. Всі школи Сластіона є пам‘ятками культурної спадщини місцевого значення з рекомендацією надати статус національних.

«Є школи, тепер їх треба поєднати між собою цікавими маршрутами, створити реально якісний туристичний продукт. При цьому важливо не обіцяти туристу надто багато, а краще його здивувати, формуючи тим самим позитивну туристичну репутацію. Між тим, щоб люди почали працювати над втіленням єдиної ідеї, повинна бути воля: громади, влади, підприємницьких ініціатив», - каже кандидат економічних наук, доцент ПУЕТ, експертка з розвитку туристичних дестинацій, Яніна Барибіна.

І так як школи розташовані в межах кількох областей, дуже логічно маршрути будувати за «логікою територій», а не за географічними кордонами. Про це дуже детально розповів координатор розвитку мережі «Зелених шляхів» Сергій Підмогильний. Також він запропонував представникам туристичної галузі Полтавщини проекспериментувати з форматами, смаками, намагатися увесь час дивувати свого туриста новинками.

«На Сумщині навчилися варити сирні цукерки і робити халву з коноплею. С. Криворівню на Франківщині перетворили на місто 15 музеїв, причому добра половина з них – без історичної прив’язки, суто креатив. Цікавий досвід Європи: там нині популярні «глемпінги» - це своєрідні гламурні намети, зі зручностями, туалетом і кондиціонером. Там просувають містичні екскурсії, спортивні рухи. Є навіть село старих готів, на яких їдуть подивитися з усього світу».

А от представник Європейського Банку Реконструкції та Розвитку Тимур Халілов, в свою чергу, розповів, де на втілення креативної ідеї у життя знайти гроші.

«У 2019 році ЄБРР зробив фокус на туристичній галузі. Отож, малі та середні підприємці під свої проекти не лише з нашою допомогою можуть залучити гранти, а й експертів, консультантів, енергоефективні технології та медіа. Фінансування до 1 млн. євро можливе, за гарної і ексклюзивної ідеї та виконання технічних  умов для співпраці».

Також на практичному семінарі говорили про фестивальний рух на Полтавщині, колаборацію між організаторами, та маркування туристичних шляхів.

На другий день учасники семінару будуть втілювати отримані знання на практиці: їдуть до Миргорода, Чорнух, та с. Піски Удайські (заплановано огляд школи Лохвицького земства).

Ольга Мороховська