Полтавський підприємець Павло Жуков: «Україна - це не просто місце на карті! Україна – як кава: вона міцна і дуже різна!».

Позбутися будь-яких відчуттів, пов'язаних з меншовартістю та песимізмом, – лише так зможемо реалізувати власні можливості. У цьому на засіданні Уряду переконував Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

«Закликаю усіх сьогодні ще раз осмислити і визначити для себе, що Україна – це не просто місце на карті. Це наш власний дім, майбутнє якого залежить від кожного з нас. У цьому секрет нашого успіху, якого ми обов’язково досягнемо», – наголосив Прем’єр.

Чи можливо це?

Кожен має свою відповідь на це запитання. Полтавський підприємець Павло Жуков суспільні процеси (як і будь-які інші) асоціює з кавою, бо саме кава – його бізнес.

–       Яким був Ваш шлях до власної справи?

– Через багато інших шляхів. Я у свій час працював і на автомийці, і на СТО, і навіть двірником. І, мабуть, саме це і дало поштовх до того, чим займаюся нині. Скажімо, безпосередньо перед тим, як зайнятися підприємницькою діяльністю, я працював на сумнозвісному підприємстві «Гадячсир». Там мені заборгували зарплату за три місяці. І тоді я остаточно усвідомив: я не хочу залежати від когось. Узявши в оренду кавомашину, порахував, скільки орендодавці на мені заробляють – так і зрозумів, що справа вигідна. Тому почав сам купувати кавомашини і здавати їх в оренду, навчився ремонтувати кавоварки – на це теж є попит. Оскільки маю широке коло спілкування, пропонував спочатку знайомим, потім спрацювало славнозвісне «сарафанне радіо». Ось тепер і Ви та Ваші колеги п’єте каву у мене (сміється).

– Який Ваш успіх вважаєте найвагомішим?

– Головний успіх – знайти справу до душі. Але найвагоміший – робота є щодня, а це означає, що маю стабільність.

– Як цього вдалося досягти?

– Мій рецепт простий: я не люблю відкладати роботу на потім, на завтра, на «хай колись». І ті, з ким співпрацюю, це цінують. Мабуть, саме тому я майже не витрачаюсь на рекламу, вона мені просто не потрібна. Важливий чинник – вчасно зайняти вільну нішу. У Полтаві не надто багато людей з подібною діяльністю, але ми не конкуруємо один з одним, а співпрацюємо. Саме тому ця справа не припиняється навіть тоді, коли бракує грошей: у мене є кавомашини, у когось – цукор, ще хтось має якісний одноразовий посуд і т.п. Інколи це працює, так би мовити, взаємозаліками, тому і не зупиняється ні на мить. Адже головне у бізнесі що?

– Що?

– Аби не лише я заробляв, а мали прибуток і ті, хто навколо мене. Бо якщо мій бізнес буде прибутковим, а у інших ні, то і економіка не працюватиме.

– Чи думали Ви про імміграцію?

– Насправді, це дуже складне питання. Час від часу думки про це з’являлися…

– Що треба змінити, аби у людей таких думок не виникало?

– Абсолютно все! Від медицини і аж до суспільної свідомості. Бо питання ж навіть не в економіці, не в грошах – заробити в Україні може кожен. Зрештою, у нас це зробити навіть простіше, ніж деінде. Але ж життя складається не лише з того, що ти заробив грошей і витрачаєш їх – усе набагато складніше…

– Чи можете назвати, скажімо, 5 речей, за які Ви любите Україну?

– Ви знаєте, я дуже не люблю високопарних формулювань на кшталт «любов до Батьківщини», «патріотизм», «самопожертва». Мені здається, що справа не у визначеннях, а у діях. І у тому, що тебе оточує. І от ці головні речі для мене такі: працьовиті люди, їхня здатність вистояти за будь-яких умов, їхнє бажання змінювати світ навколо себе. Україна – дуже різна: і природою, і тими ж людьми. До речі, природа наша теж серед цих речей. Ну, і звісно, великий вибір кави не лише у Львові (посміхається). Бо вся Україна – як кава: міцна і дуже різна.

– Чи є у Вас життєва мрія?

– Мріяти – не мій шлях. Я дотримуюсь іншого: якщо чогось хочеш, до чогось прагнеш – береш і робиш це!

– Побажання українській молоді маєте?

– Так. І воно одне: перестаньте просто мріяти – починайте працювати. Себе можна знайти у будь-якому аспекті нашого життя: хочете змінити владу – ідіть працювати до державних інституцій і змінюйте; бажаєте самореалізуватися – шукайте справу до душі і вперед! Головне – не зупинятися і завжди починати з себе, не чекаючи, що хтось створить умови, забезпечить підґрунтя чи вкаже, яким шляхом рухатися. Усе, що навколо нас, від кожного з нас і залежить. Не знаєте, з чого почати? Почніть із кави – міцної і різної, як наша країна, яка додасть сили і мудрості для втілення навіть найсміливіших ідей!

Мар’яна Куліш

uawelove.org