Голова обласної ради розповів про перемогу Полтавщини у війні за ренту, будівництво двох льодових арен та «Бюджет участі» для школярів

Із головою Полтавської обласної ради Олександром Біленьким ми спілкуємось майже за три місяці до дати президентських виборів. При цьому голова ради переконаний, що Полтавщина без ексцесів переживе обидва виборчих процеси, які чекають на Україну у 2019-му.

-Олександре Юрійовичу, що очікувати полтавцям та Полтавщині у 2019-му році?

-Полтавська область динамічно демонструє непогані показники – і економічні, і соціальні. Я сподіваюся, що цього року вони будуть іще кращі. Ми маємо спокійно пережити два виборчі процеси. І на нас цей рік подвійних виборів накладає подвійну відповідальність. Але, підкреслюю, вибори не повинні впливати на процес життєдіяльності області.

У цьому році ми сподіваємось на збільшення отриманих рентних платежів. На відрахування із аукціонів, які вже проводять із 1-го січня. Сподіваємось, що впораємось із проблематикою комунальних підприємств «Полтававодоканал» та «Полтаватеплоенерго». У цих питаннях чекаємо на фінансування закордонних інвесторів, є вже певні домовленості. Важливим є продовження найвдалішої, як на мене, реформи децентралізації. Щоб громади швидше отримали землі у своє розпорядження, вибудували структуру управління. Головне, щоб ОТГ не перетворилися у своєрідні «острівці феодалізму».

-Як все ж таки працюватиме рада в умовах виборів? Адже до її складу входять різні фракції, які представляють політичні сили, що конкурують між собою на виборах?

-Ми працюємо разом вже четвертий рік. За цей період склалися дуже нормальні стосунки. Ми комунікуємо не лише у сесійній залі. Це і комісії, і виїзні засідання, і участь у спортивних змаганнях. Це все робимо для того, щоб потім рішення у сесійній залі приймалися краще. У нас, я певен, вистачить здорового глузду, щоб зрозуміти – не політика викристалізовує ситуацію області. Головне – це розвиток нашого краю, того регіону, з якого обрався до ради кожен депутат. У нас будуть абсолютно спокійні робочі сесії, якщо не буде політичних «вояжів» із Києва.

-Як оцінюєте цьогорічний бюджет? Що змінилося у його структурі?

-Фактично він дуже схожий на минулорічний. Щоправда, на 1 мільярд менший, тому що служба здоров’я напряму фінансуватиме медичну галузь із державного бюджету. Доходи у цьогорічному бюджеті зросли десь на 13%. Тому і запити від департаментів на 13% більші.

Для збільшення обласного бюджету ми будемо продовжувати боротися за податки з вуглеводнів, як робили це, починаючи з 2016-го року. І у цьому бачимо перспективу. Можливо, пропонуватимемо, щоб перерозподіл коштів був саме на ті райони області, де здійснюється найбільший видобуток.

-Верховна Рада таки затвердила відрахування у 5% від рентних платежів до місцевих бюджетів? Чи задоволені ви результатом, за який кілька років боролися представники обласних рад?

-Насправді, боролася тільки наша Полтавська область. Інші голосували за надання дозволів. Єдина принципова позиція була лише у нас. Чи задоволені результатом? Я скажу – із чогось потрібно починати. Якщо реформа децентралізації рухатиметься далі, ми будемо претендувати на більшу кількість коштів.

Але збільшення коштів від ренти виявило іншу проблему. Хтось їх ефективно використовує, але є громади, які не можуть вкласти гроші у інфраструктуру від нестатку досвіду. І це питання, яке потрібно терміново вирішувати!

-Рента могла б бути більшою, якби рада погоджувала дозволи «Укргазвидобуванню». Принаймні, так говорять у самому товаристві. Проте рада вперто відмовляла УГВ. Чи змінилося щось у спілкуванні із цією компанією?

-Зараз ми вже не впливатимемо на ці процеси, тому що надання дозволів йтиме через аукціони. І ми не знаємо, хто претендуватиме на отримання дозволів. Щодо ренти від «Укргазвидобування», яку ми б нібито отримали, якби погодили дозволи: спеціалісти нам пояснювали, що якби УГВ почало процеси видобутку у 2019, то отримало б перший газ лише у 2020-2021.

Але проблема навіть не у цьому. Найбільша проблема – компанія взагалі не хоче звертати увагу на території, де видобуває вуглеводні. Громадські організації порахували, що ті 5% ренти, які від неї отримувала б область, не перекривали б екологічної шкоди, завданої компанією території. Тому наші претензії – отримати від УГВ кошти за соціальними угодами як компенсацію за цю шкоду – були цілком виправданими.

-Щодо проекту бюджету участі. Як ви оцінюєте результати його запровадження? І яким він буде у 2019-му?

-Хочу зазначити, що бюджет участі в рамках цілого регіону реалізує в Україні тільки Полтавська обласна рада. Він діє два роки. Ми показуємо стабільний динамічний результат. І дуже важливо, щоб він був суцільно прозорим. Тому поступово йдемо до того, аби не було паперового голосування за проекти. Цього року іще зменшимо вагу «паперового» голосу. Підемона 1,5 – електронний голоста 0,5 – паперовий. Електронне голосування унеможливлює будь-які маніпуляції. Необхідно, щоб люди бачили – кошти платників податків використовуються ефективно і їх можна проконтролювати.

Сума проектів залишиться незмінною – 150 тисяч гривень (100 тисяч дає обласний бюджет та 50 - районний). Загальна сума на бюджет участі – 6 мільйонів гривень. Не виключаю, що ця сума буде збільшена, адже інтерес до бюджету участі Полтавської області з кожним роком зростає.

-Чи ініціюватиме обласна рада цього року якісь нові аналогічні проекти?

-Цього року плануємо запровадити «Бюджет участі» серед школярів. Ми зацікавлені, щоб люди, які йдуть у доросле життя, були готові до громадського бюджетування.

Також цього року, спільно із громадськими організаціями «ЕкоЛтава» та «Нова Полтава» хочемо реалізувати кілька екологічних ініціатив. Вони ведуть цю тему і, відповідно, ми дамо їм можливість визначати переможців грантових проектів. Область лише виділить необхідні кошти.

-Які зміни чекають спортивну галузь області? Чи буде продовжений проект виділення обласною радою міні-футбольних майданчиків? Чи є потреба у майданчиках для інших видів спорту?

-У 2018-му році нам стало зрозуміло, що, можливо, міні-футбольних майданчиків вже потрібно менше. Адже цього року обласна рада виділила кошти на фінансування 20 майданчиків, ще на 15 – Федерація футболу України. Загалом область отримала 35 нових майданчиків. І на наступний рік вже такої кількості заявок немає. Тому, відповідно, ми коригуємо свої плани. Зокрема, хочемо збудувати два великих футбольних поля зі штучним покриттям на базі наших комунальних установ. Також у планах – будівництво 10 багатофункціональних спортивних майданчиків, а також полів для баскетболу.

Є також амбіції щодо будівництва двох майданчиків для хокею – у Полтаві та Кременчуці. Фінансування буде із обласного та міських бюджетів. Це будуть не класичні льодові палаци, а, скоріше, сезонні ковзанки, на яких можна буде грати у хокей.

Також цього року ми почнемо реконструкцію спорткомплексу «Колос» у Решетилівці, який перейшов до обласної комунальної власності. На перший етап реконструкції спортивного залу та гуртожитку область виділяє10 мільйонів гривень.

-Помітно, що розвиток спорту в області хвилює Вас не лише як посадовця. Якими видами спорту займається голова обласної ради?

-Це стиль життя такий. Він не суцільний. Не скажу, що щодня займаюсь спортом. Але те що себе привчив до спортивної дисципліни – це факт. Дуже багато колег також займаються спортом. Зараз їздимо із ними грати у хокей у Кременчук.

Я особисто займаюся багатьма видами спорту – хокеєм, спортивним орієнтуванням, баскетболом, футболом. Колись навіть грав після армії за аматорську районну команду. У наші часи було престижно вміти добре грати у різні спортивні ігри.