В Україні змінюється маркування продуктів: що нового?

Довгий час товари в українських магазинах маркували практично нерозбірливо, приховуючи важливу інформацію, не вказуючи алергени і багато іншого. Але днями Верховна Рада прийняла законопроект №8450 "Про інформацію для споживачів харчових продуктів", який повинен врегулювати цю сферу. Правда, на практиці все вийде не зовсім так райдужно, як прописано в документі. Сайт "Сегодня" розповідає, які нововведення прописані в законі, що потрібно знати споживачам і чому швидких змін чекати не варто.

Що не так з маркуванням продуктів

Про те, що продукти в Україні маркуються неправильно, говорили вже неодноразово. Інформація про товар найчастіше написана дуже маленьким шрифтом, колір якого може зливатися з кольором самої упаковки, алергени на продуктах також вказуються досить рідко, а з терміном придатності іноді і зовсім повна плутанина.

Алергени потрібно позначати так, щоб споживач розумів, про що йде мова. Наприклад, якщо в складі продукту вказаний казеїн (складний білок, що утворюється при сгущення молока), то для звичайних людей не особливо зрозуміло, чи може він бути алергеном, тому в дужках біля назви продукту повинен бути прописаний ключовий алерген, в цьому випадку - молоко. Якщо ж мова йде, наприклад, про тофу, тоді потрібно прописати, що алергеном виступить соя.

"Всі інгредієнти, які є в продукті, вже повинні бути безпечні. Але у кожної людини можуть бути свої застереження, етичні міркування, алергія, непереносимість, різні хвороби і т.д. Тому будь-який споживач повинен бути проінформований про те, що він купує", – пояснює експерт проекту ЄС "Покращення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні" Жанна Пастовенська.

Текст повинен бути точно сформульований, розміщений на видному місці і завдано так, щоб його не можна було видалити. Також в інформації про продукти повинні бути відсутніми сторонні графічні елементи. Алергени в тексті варто виділяти шрифтом або кольорами, щоб відрізняти їх від інших інгредієнтів.

Що змінить законопроект

Саме для таких цілей і був розроблений законопроект, який допоміг би навести порядок в маркуванні продуктів, а торгові точки і виробники перестали обманювати покупців. До слова, документ розроблявся за нормативами Європейського союзу.

"Основною метою законопроекту є забезпечення належної поінформованості споживачів про харчові продукти. Проектом закону забороняється використання інформації, яка може ввести споживача в оману. Вказана заборона поширюється також на рекламу і представлення харчових продуктів", - написав заступник голови комітету верхновний Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко на своїй сторінці в Facebook.

У законопроекті, який розглядала Рада, пропонується безліч різних змін, ми ж виділимо головні з них:

• встановлено мінімальний розмір шрифту - 0,9 мм, також текст повинен бути розбірливим, не перекриватися різними графічними елементами і не змішуватися з фоном;

• в обов'язковому порядку повинна надаватися інформація про харчові добавки та допоміжні речовини, які викликають алергічні реакції або непереносимість. Ця інформація повинна виділятися окремим кольором;

• обов'язкова вказівка на упаковці даних про те, чи піддавався харчовий продукт розморожуванню. У меню кафе, ресторанів та інших закладів громадського харчування теж потрібно буде прописати алергени, які знаходяться в стравах;

• інформація про поживну цінність деяких продуктів стане необов'язковою. Ця норма поширюється на продукти, "які не піддавалися переробці або щодо яких інформація про поживну цінність не є визначальним фактором прийняття споживачами рішень про їх купівлю";

• в разі необхідності потрібно буде вказувати на упаковці країну виробника;

• для продуктів, що швидко псуються, залишать маркування "використовувати до", а для всіх інших товарів вводиться термін "мінімальний термін придатності". Він означає дату, після якої продукт все ще можна вживати, хоча вже можливі зміни деяких його властивостей;

• на свіжих фруктах і овочах, алкоголі, хлібі і солодощах, а також солі, цукрі і оцті можуть не вказувати термін придатності;

• при необхідності потрібно буде вказувати умови зберігання, при яких продукт не втратить своїх властивостей;

• вся вищезазначена інформація повинна розкриватися і при продажу товарів онлайн;

• якщо харчовий продукт зберігається не більше трьох місяців, у даті досить вказати день і місяць виробництва. Якщо харчовий продукт зберігається більше трьох місяців, але менше 18 місяців, у даті досить вказати місяць і рік, а ось якщо харчовий продукт зберігається понад 18 місяців, у даті досить вказати рік виробництва.

• оператори ринку будуть добровільно вказувати мінімальний термін придатності для тих продуктів, які фасуються безпосередньо в самих магазинах або ж продаються на вагу.

Якщо будуть порушені вимоги до маркування, юросіб збираються штрафувати на 15 мінімальних заробітних плат (мінімальна зарплата складе 4173 грн з 1 січня 2019), тобто на 62 565 грн, а фізосіб-підприємців в розмірі 10 мінімальних зарплат - 41 730 грн.

А от якщо не буде вказана інформація про алергени, то юридичних осіб оштрафують на 30 мінімальних зарплат (125 190 грн), а фізосіб-підприємців на 20 - 83 460 грн.

Коли зміни вступлять в силу

Закон вступить в силу не відразу, а тільки через півроку після його публікації. Правда, в документі є статті, які вступлять в силу набагато пізніше, наприклад, через два роки. До того ж, передбачено перехідний період, за який всі учасники ринку зможуть переформатуватися на нові норми.

"Протягом трьох років, після того, як закон набуде чинності, суб'єкти господарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію, яка маркована відповідно до дійсних на даним момент норм законодавства. Щоб не було необхідності в перемаркуванні, вилученні, відкликанні цієї продукції з ринку", - говорив глава Держпотребслужби Володимир Лапа.

Олексій Дорошенко, голова Асоціації постачальників торговельних мереж пояснює, що ніяких змін в 2019 році ми не побачимо взагалі.

"Норми правильні, оскільки це, фактично, взяті директиви з ЄС і переведені на українську мову. Там є ряд перехідних норм, що, в принципі, правильно, тому що більшість директив Євросоюзу вводять перехідний період до 5 років. Деякі країни беруть перехідний період в 10 років. Коли Україна приймає закон, який повинен бути введений, припустимо, з 1 січня, - це неправильно. Якщо це зав'язано на бізнесі - бізнес буде змушений різко змінювати свої плани, тому, коли є такий перехідний період - це добре", - зазначив Дорошенко.

Які слабкі сторони є у закону

Незважаючи на те, що ініціатива повністю правильна, говорити про її повний успіх не доводиться. Так, найбільша проблема - відсутність органів, які б могли здійснювати контроль над маркуванням товарів. Вірніше, цим повинна займати Держпотребслужба, але її потужностей явно не вистачить для того, щоб взяти ситуацію під контроль.

"У нас є абсолютна імпотенція державних органів, які повинні це контролювати. Якщо ми когось зобов'язуємо, необхідно, щоб був контроль, а у нас ніякого контролю немає", - зазначив Дорошенко.

Максим Несміянов, виконавчий директор Союзу споживачів України, в коментарі сайту "Сегодня" розповів, що зараз на весь Київ є тільки 37 інспекторів, які відповідають за супермаркети, ринки, школи, маленькі магазинчики. І вони чисто фізично не зможу виконати такий обсяг роботи.

"Вони повинні ходити на планові перевірки і на скарги споживачів. Ми розуміємо, що фізично ці інспектори не накривають весь ринок.



Крім цього закону у нас є закон, який набув чинності 4 квітня. Це закон про основні вимоги та принципи до безпеки і якості харчових продуктів. Багато інформації з цього закону потрапило в закон про маркування. І той закон начебто посилив повноваження Держпотребслужби – наприклад, скасував 10 днів для попередження перед перевіркою. Але якщо зайти зараз на сайт Держпотребслужби, там вже висить весь список підприємств, які будуть перевірені за планом в 2019 року з зазначенням дня і терміном перевірки, припустимо "2 лютого, перевірка на 10 днів".



Орган, який нас збирається захищати, дуже ослаблений, його треба докорінно змінювати, збільшувати фінансування, розширювати штат. Тому що зараз продавець в супермаркеті отримує більше, ніж інспектор з якості та захисту прав споживачів в Держпотребслужбі", – говорить Несміянов.

Крім того, експерт розповів і про слабкі місця самого законопроекту. Так, Несміянов пояснює, що в законі досі прописана норма, згідно з якою підприємець сам вирішує, вказувати йому чи ні термін реалізації того товару, який фасується безпосередньо в торгових точках.

"Припустимо, я приходжу в супермаркет і перевіряю, там продають сир на вагу, рибу з цих величезних ємностей, ковбасу з вакуумної упаковки. А закон про маркування розписаний так, що сам підприємець вирішує, чи вказувати йому якісь обмеження по терміну реалізації товару, який фасується вже в магазині. Тобто, це не обов'язкова вимога. Сьогодні перевіряли ковбасу, питаю, чому вона вся біла? Мені кажуть, що термін придатності не закінчився. Але це ж загальні терміни, а вони ж розкрили вакуум", - зазначив Несміянов.

А в деяких магазинах і зовсім на крупах, які продають на вагу, можуть написати, що термін реалізації становить, наприклад, 3680 годин. Як вираховувати, прострочений товар чи ні, і навіщо зайвий раз заплутувати покупців - незрозуміло.

За словами експерта, одне зі слабких місць закону - це те, що погано прописаний пункт "вжити до". У західній практиці на товарах пишуть "use by", тобто "використовувати до", або ж "best before". Нaпис "best before" oзнaчaeт, щo їжу мoжна вживати після вказаної дaти, тобто, це питання якості, а не безпеки. Наприклад, є такі продукти не небезпечно, але їх смак і зовнішній вигляд може змінитися. А ось нaдпіcь "use bу" oзнaчaeт, щo пpoдукти просто не можна продавати або вживати після вказаної дати.

"Держава досі стоїть осторонь і не може розібратися, "вжити до" або "по "вказану дату". Напишіть - вжити до зазначеного терміну, або по вказаний термін. Тому що якщо написано, наприклад, вжити до 5 числа, супермаркети 5 числа ще торгують цим товаром. А я вважаю, що спожити до вказаної дати, це, значить, 4 числа ввечері", - пояснює Несміянов.

Інше положення, які викликає питання - це те, що для харчових продуктів, які зберігаються понад 18 місяців, у даті досить буде вказати тільки рік виробництва.

"Наприклад, якщо товар зроблений 01.2018 р, то це одна розмова, а якщо він зроблений в листопаді 2018 року, то я, як покупець, цього не знаю. Я зроблю висновок, що вже пройшов цілий рік, і відрахував 6 місяців наступного року. І вже в районі травня я буду розуміти, що товар прострочений, хоча він ще не прострочений. Це законодавча дурість, вони якось хотіли це спростити, але зробили тільки гірше", - підсумував Несміянов.

Експерти впевнені, що нові законодавчі норми здебільшого правильні, але ось хто буде здійснювати контроль за їх реалізацією - залишається загадкою. Та й для бізнесу, який працює за всіма правилами, норми нічого не змінять, а ось ті, хто намагалися всіляко приховати важливу інформацію, будуть продовжувати це робити.