Кандидати в президенти купують статті в газетах Полтавщини. Хто піариться найбільше?

У друкованих ЗМІ Полтавщини зафіксовано 54 матеріали, що можуть мати ознаки прихованої політичної реклами, так званої «джинси». З початку жовтня по 22 листопада включно спостерігачі Громадянської мережі ОПОРА проаналізували наявність політичної реклами в друкованих медіа області, серед яких обласна газета «Зоря Полтавщини» та міські тижневики «Вечірня Полтава» і «Полтавський вісник».

Найбільшу кількість публікації з ознаками «джинси» містить «Вечірня Полтава» – 24. 20 матеріалів з прихованою рекламою спостерігачі ОПОРИ виявили у «Зорі Полтавщини». «Полтавський вісник» на своїх шпальтах опублікував 10 таких матеріалів.

Найбільше таких позитивних матеріалів у газетах стосуються Сергія Тарути та партії «Основа» – 16 матеріалів. Артем Вітко має дев’ять рекламних публікацій, а у Петра Порошенка їх вісім. Про УКРОП та Олександра Шевченка було п’ять публікацій. По два агітаційні матеріали мають Андрій Садовий («Об’єднання «Самопоміч»), Олег Ляшко (Радикальна партія), Роман Безсмертний (позапартійний) та Олександр Вілкул («Опозиційний блок»). Також шість потенційних кандидатів мають по одній публікації – Юлія Тимошенко (ВО «Батьківщина»), Ілля Кива (Соціалістична партія України), Юрій Бойко (Опозиційний блок) та Євгеній Мураєв (Опозиційний блок).

Також, зафіксовано п’ять публікації, що можуть мати ознаки «чорного піару», адже направлені на «очорнення» репутації потенційних кандидатів. Серед них – три публікації проти Юлії Тимошенко та дві – проти Анатолія Гриценка.

У публікаціях про партію «Основа» не скрізь фігурує прізвище потенційного кандидата в Президенти Сергія Тарути. Здебільшого від імені обласних керівників партії представляється передвиборча програма «Основи». Також у кожному матеріалі присутня критика чинної влади.

Публікації Артема Вітка не мають чіткого формату – присутні й листівки з привітаннями, й інтерв’ю з ним, як командиром батальйону, й замітки про приїзд політика до регіону. Матеріали направлені на створення позитивного образу депутата-захисника. Скрізь вказано, що Вітко є учасником бойових дій на Сході та командиром батальйону.

Рекламні матеріали Петра Порошенка акцентують увагу на його досягненнях на посту Президента, а також звіти про візит на Полтавщину Марини Порошенко.

Публікації про Олександра Шевченка, Андрія Садового та Романа Безсмертного стосувалися виключно їхніх візитів до Полтави.

Олег Ляшко в обох публікаціях виступає проти підвищення комунальних тарифів.

Щодо Юрія Бойка, то матеріал про нього розповідає про відкриття громадських приймалень в Кременчуці, де потенційний кандидат також виступив із критикою тарифів.

При цьому не скрізь вказано, що такі публікації являються рекламою. В газеті «Вечірня Полтава» біля матеріалів немає жодної позначки, що ця публікація розміщена на правах реклами. Щодо «Зорі Полтавщини», то після матеріалів, окрім публікацій з Артемом Вітком, розміщений елемент у формі квадрату. В кінці газети є пояснення, що дане маркування означає рекламний характер публікації. Проте, подібне маркування є не під усіма статтями, котрі мають ознаки реклами.Основна тема матеріалу з Олександром Вілкулом – недостатній рівень заробітної плати в країні.

У матеріалі «Вечірньої Полтави» «Мільйон на стадіон» повідомляється про підсумки турніру з дворового футболу. Головним призом якого був один мільйон гривень на побудову стадіону. Організатором турніру виступив Ілля Кива.

Євгеній Мураєв у матеріалі «Вечірньої Полтави» розповів, що за голосування на підтримку Закону «Про функціонування української мови як державної» народні депутати начебто отримали премії.

Таке ж маркування присутнє й в газеті «Полтавський вісник».

Як зазначає координатор спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА в Полтавській області Костянтин Донченко, виборча кампанія офіційно ще не стартувала, тому дані матеріали не можуть вважатися політичною агітацією. «У жодній газеті такі матеріали не розміщені у відповідній рекламній рубриці, як це передбачено законодавством. Але про ознаки «джинси» в таких матеріалах свідчить не лише їхній зміст, а й те, що фактично однакові публікації з’являлися майже одночасно у різних ЗМІ», – зазначив він.

ОПОРА нагадує, що поширення прихованої реклами забороняється українським законодавством, яке передбачає захист споживачів реклами від прихованої реклами. У Законі «Про рекламу» (стаття 9, пункт 3) це питання регулюється так: «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами». А в пункті 5 цієї статті зазначено: «Прихована реклама забороняється».