Маленькі полтавські історії. Ганнина любов

Письменники часто пишуть, що свята приходять непомітно. А от Трійцю видно здалеку. Про її наближення розповідають вітри, напоєні пахощами спочатку бузку, потім акації, і, нарешті, запаморочливими нотками липи. І молоді трави, що кругом двору баби Гані спершу весело зеленіють, потім буйно йдуть у ріст, викидаючи жовтувато-пухнасті суцвіття. І їх би скосити, аби не казали, що заросла бабина хата бур’янами, та Ганечці якось весело і затишно у їхньому оточенні. Скосить вже після свят. Перед Трійцею вона наводить лад у своїй маленькій хатці, ще від тата-мами успадкованої. І хоча там дві маленькі кімнатки всього та кухонька, де не розвернешся, вовтузиться Ганя мало не тиждень. Порядкує неспішно, потихеньку. Тре порох у найдальших кутках, пере фіранки, крохмалить і підсинює серветки рішельє, хоча все це робила на Великдень. Сусідки щороку дивуються оцій Ганиній звичці.

- Федорівно, та нащо воно тобі, ти ж тільки півтора місяці як гініральну вборку наводила перед Паскою?… А ще ж треба буде випрати білу кофтинку, у тій, що до церкви піде, та випрасувати добре зелену хустку. На ці кілька днів вона навіть забуває про корвалол з каптопресом. Відчиняє старенькі вікна з тихим скрипом, впускає до хати пташиний щебет і сонячних зайчиків, що бігають по підлозі наввипередки і сміються разом з нею. Увечері, напередодні Трійці, коли двері і ворота вже у клечанні, і вже коли висить у шафі святковий одяг, баба Ганя ще довго не може стулити очей під прохолодною ковдрою. Перебирає свою сиву косу, журячись, що розгубила за роки колись розкішне волосся, але немає на це ради. А скільки їй дочки казали: «Та зріжте, мамо, та нащо ото воно вам морочитися з нею?». Ні. Не зрізала. І хоча мороки таки, дійсно, не бракує, але і досі носить скручену косу під хусткою. На ранок, тільки-но почне сіріти, сяде у ліжку, перехреститься і почне збиратися. Дорога не близька, аж у Мальці, у церкву, на престольне свято. Спочатку – попутка до Миргорода, а потім – автобус. 

…Ганю кидає у жар, коли автобус вилітає на гірку, і вона, нарешті, бачить храмові куполи-цибулинки з сяючими хрестами. «Діждалася, дожила… Спасибі, Боже!». Багато бачила та церква на своєму віку… Пам’ятає вона свою юність заквітчану, у серпанкові ладану та восковому мареві… Здавна так повелося, що народ у Мальцях був заможний. Все робили на совість. Як працювали, то до знемоги, як співали, то так, щоб аж серце заходилося… Й про душечку свою теж не забували, як вже неділя, то повнісінька церква люду була, ніде горошині впасти… Пам’ятає храм і лихі часи забуття, коли стояв він згорьований, затятий у своєму мовчанні, бо вирвали йому язика – співучого дзвона, і ген під куполом хіба вітер гуляв та ще копіткі голуби крилами тріпали… Та спасибі, що хоч не стерли зовсім храм з лиця землі… І он який знову красивенний… Стоїть чепурний серед зелених Мальців, тягнеться стрімким шпилем ген аж до хмар. Зустрічає своїх теперішніх прихожан. Люди у церкві всі незнайомі Гані, і всі гарно вбрані, і діток багато, і молодих. «Ех, а моїх дівчат у церкву на затягнеш», - промайнула сумна думка. Але тільки на одну мить, бо завмирає Ганине серце, у храмовому церковному багатоголоссі, чекає вона на один-єдиний голос, який вирізнить з тисяч інших, скільки б років не минуло. Голос, який вчувався їй ночами, голос, заради якого вона б подолала не тільки дорогу через Миргород, а, як треба, то пройшла б через країни і моря. 

- Помилуй мя, Боже, по великій милості твоїй, і по множеству щедрот твоїх очисти беззаконніє моє…

Діждалася. Почула. Дійшла, доїхала...

Блискавка, грім, веселий сміх, зграя дівчат і хлопців ховаються від дощу на ганку сільради, а вона, Ганнуся, встигла так намокнути, що, здається, коси стали важкі. Сашко, жартома, викручує їх, накриває її своїм жакетом і потайки цілує у темряві, поки друзі-товаришки сміються, регочуть, голосно про щось розказують. 

- Вірую у єдиного Бога, Отця, Вседержителя, Творця неба і землі…

Той голос все ще сильний, вона колись дивувалася, що говорить він м’яко-ласкаво, зовсім не так, як співає на хорах…

Очі. Сині, ласкаві, і ямочка на лівій щоці. Цілує її пальчики. «Ганічко, я писатиму, щодня писатиму, і ти пиши. І твої вареники з полуницями згадуватиму. Як повернуся з армії, ти мені їх щоб зварила цілісіньку велику миску, добре? Ну, не плач, не плач, бо зараз і я розплачуся, а що за призовник-плакса?»

- Дорогі браття-сестри, з превеликою радістю зустрічаємо ми свято Трійці…

Вона дивитиметься на нього здаля. Після служби високий сивий чоловік повільно йтиме у строкатому гурті родичів. Він спирається на ціпка, біля нього метушиться повновида жінка і сини, бігають онуки – дівчатка і хлопчики, і зовсім дрібні, і майже підлітки. Всі внучата з пшенично-світлими чубами, ясноокі. «Чисто херувими» - думає Ганя. До них підійде батюшка, величний у своїй святковій зеленій ризі і сяючій митрі, всі статечно, по черзі підійдуть під благословення. Ганечка споглядатиме все це здалеку, аж доки не сяде гамірне сімейство у дві машини і не виїде з церковного двору. Тоді вона повернеться до храму, де пахуче-млосно від воску і ладану, замовить сорокаусти та і вирушить додому. Назбирає теплих запашних полуниць і заходиться варити вареники, що з ними піде до сусідки, задушевної подруги і куми Ліди Петровни. Довго гомонітимуть, питимуть чай, їстимуть вареники, аж поки не стане поночі. Розцілуються, та й піде Ганя додому. 

А у Ліди Петровни ні сіло ні впало піднявся тиск. Дочка Оля капає запашні краплі на шматочок цукру і питає:

- Мам, а чого тьоть Ганя у Мальці на Трійцю їздить?

- То стара історія, Олю. Був у неї жених, тамошнього дячка син, Сашко. Любилися вони дуже. Ох як любилися. Співав він у нашому хорі в школі. Ганя його в армію провела, по стонадцять листів писала. А тоді він їй перестав відповідати. Ганька висохла, наче тінь була. Пізніше дізналися ми, що женився Сашко на дочці свого командира. Горювала Ганя, і словами не передаси, що з нею коїлося. Тільки років за п'ять вийшла заміж за хрещеного твого. 

- Так дядя ж Коля її жалів і любив, і ніколи не ругалися вони. 

- Жалів і любив. Да.

- Так, а чого ж вона оце після його смерті унадилася на Трійцю їздить у Мальці?

- Бо там Сашко співає на Храмове свято. Його спеціально привозять із города діти. Ту ж церкву його прадід і дід будували. Так то він не годиться вже, здоров’я слабе, но раз у год ще їздить у Мальці співать. Сашко дуже любив Ганини вареники з полуницями, то вона їх і готує. 

- Хм. Зря тьотя Ганя це робить. Ніякої гордості. З дядьою Колею жила як у Бога за пазухою, чого його туди їздить? Мені кажеться, нужно гордость імєть.

- Багато ти понімаєш, Оля! 

- Та діствітєльно, мама, куди вже мені? Сорок п’ять год живу, нічого не понімаю!Оля миє посуд, перетирає його, час від часу прислухається до тихого подиху матері. А Гані не спиться. Вона перебирає косу, згадує день. «Як добре, що цьогоріч дощу не було, як торік». У дворі тихо падають пелюстки з півонії, все навколо огортає липове марево і шелестять трави навколо двору, які Ганя таки вирішила на завтра скосити, бо скажуть, що заросла бур’янами баба, як не хазяйка наче, а ледащо якесь…

                                       Світлана Фільчак

історія любов церква голос свято
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
1 людина рекомендує

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Екологія
"Антициклон Corina та циклонічність десь аж поблизу Каспійського моря протистоять і це протистояння створює умови для сильного вітру. Україна, як завжди, опиняється у цій зоні боротьби, і тому 22-го серпня в більшості наших областей очікується поривчастий, до сильного, вітер. Візьміть це до уваги, уважно паркуйте автомобілі та не затримуйтеся довго під старими великими деревами" - про це попереджає відома синоптикиня Наталка Діденко на своїй сторінці у фей...
Кримінал
На вулиці Ветеринарній в Полтаві, поблизу траси Київ-Харків, протягом останніх двох годин горів склад відділення "Нової пошти" №1. Директорка з корпоративних комунікацій "Нової пошти" Яна Нестерчук повідомила, що займання сталося у приміщенні, яке використовують для потреб компанії, посилки там не зберігають. Про це пише poltavske.tv. У приміщенні була розташована утилізація проблемних вантажів. За попередніми даними постраждалих  внаслідок пожежі немає.До...
Культура
23-го серпня – у День державного прапора України – у Полтаві відбудеться фестиваль фарб холі «Color Fest». У місті його проводять вже традиційно – із 2015-го року. Цього року організатори включили у програму розваги для молоді та сімей. Цьогорічне свято присвячене Дню прапора, у програмі – патріотичний флешмоб із викидами фарби та святкова дискотека. Місце проведення фестивалю: парку культури і відпочинку «Перемога». 23 серпня, з 18:00 до 20:00. Нагадаємо...
Суспільство
19-го серпня на сайті Полтавської міської ради з’явилася петиція за створення у місті соціальної їдальні. Автор петиції Дмитро  Таран нагадує, що у Полтаві є не лише багато малозабезпечених родин, але й таких осіб, які опинились у вкрай складному становищі (безпритульних, хворих осіб). Усім цим людям потрібне збалансоване та якісне харчування, тому автор петиції пропонує створити у місті соціальну їдальню для малозабезпечених осіб, яка б утримувалася за бю...
Пригоди
Пожежа сталася 20-го серпня у селі Пилипенки Зіньківського району. Загорівся одноповерховий будинок, що належав 47-річному місцевому жителю. Після гасіння пожежі на місці пригоди знайшли тіло господаря. Імовірною причиною пожежі стало необережне паління цигарок – про це повідомляють в управлінні з питань цивільного захисту населення Полтавської ОДА. Тіло загиблого направили до Чорнухинського відділення обласного бюро судмедекспертизи для встановлення причи...
Суспільство
У 2019 році День Незалежності країна святкуватиме уже 28-ий рік поспіль. Із 24 по 26 серпня у місті відбудеться багато цікавих заходів для усієї родини. Журналісти сайту 0532. ua поцікавилися у полтавців, як вони відзначатимуть цей день. Любава Громак, 21 рік: – День Незалежності – це своєрідний день народження. Але не окремої людини, а  держави, всієї нації. Водночас, це день, коли потрібно пам’ятати, що незалежність – це не просто слово, це заслуга наших...
Суспільство
Завтра у Полтаві після кількамісячного ремонту відкриють " Макдональдс". Про це повідомила прес - служба мережі.  Нагадаємо, що заклад закрили 30 квітня. Попередньо планували провести ремонт на три місяці, але потім дату відкриття кілька разів змінювали.
Пригоди
Пригода сталася у Нових Санжарах. У недіючий колодязь глибиною 10 метрів впав кіт. Господарка деякий час безуспішно намагалася самостійно витягти тваринку із пастки, а потім звернулася за допомогою до фахівців ДСНС. На допомогу котикові прийшли бійці 2-го Державного пожежно-рятувального посту, які за допомогою спеціального обладнання та авто лебідки витягли пухнастого нагору та віддали господарці. Нагадаємо, раніше на Полтавщині відпочивальники врятували у...
Пригоди
Інцидент із крадіжкою та підпалом стався в ніч із 18-го на 19 серпня у селі Заріг Оржицького району. Як пізніше встановили поліцейські, 27-річний раніше судимий житель району пошкодив двері запасного входу і проник до кафе-магазину. Там чоловік вкрав продукти харчування, горілчані та тютюнові вироби. А потім підпалив приміщення, щоб приховати сліди злочину. Про це повідомляють у поліції Полтавської області. За фактом до Єдиного реєстру досудових розслідува...