Сєва Новгородцев: «Я відкривав людям очі на світ і розширював межі свідомості!»

В Україні проходять гастролі зірки Бі Бі Сі Сєви Новгородцева.Протягом п’яти днів він проведе зустрічі у Харкові, Полтаві та Києві. Ми поспілкувалися з Сєвою перед початком концерту, що відбувся у Полтаві вчора, 8-го листопада.

- Ви приїхали в Україну на п’ять днів. У розкладі всього три міста. Чому саме Полтаві пощастило опинитися у переліку між колишньою і нинішньою столицями?

-Просто тому, що  Полтаві взагалі періодично щастить, і нічого з цим не поробиш. (Сміється). А якщо серйозно – артист істота не самостійна. Мені сказали організатори: «Поїдеш у Полтаву!» І ось - я тут.

- Коли ви їхали до України, чи обдумували певний меседж, що його хотіли донести публіці?

-Мені треба у дві години вкласти понад сорок років різних цікавих подій. Цей пиріг можна різати на будь – які шматки. Але доводиться вибудовувати певну структуру. Загалом, у мене робота, як у акина. Пам’ятаєте змагання акинів, які читали вірші?Поспить, і знову читає. Говорити я можу багато, але доводиться себе обмежувати найцікавішим і найважливішим.

-         - Що саме для вас найцікавіше і найважливіше?

-Радіо. Сорок років радіо. І музика – живильна основа, на якій все трималося. Хоча, загалом – то я до музики прохолодно ставлюся. Є такий анекдот. На репетиції перший скрипаль сидить і морщиться. Диригент не витримує і питає: «Ну що ви морщитеся?» Скрипальвідповідає: «Не звертайте уваги, я просто музику з дитинства ненавиджу». Я звик придумувати радіопрограми, так само відбувається з виступами. Зараз творчі вечори - це симбіоз концерту і бесіди. Можливо, згодом це буде еволюціонувати у якийсь інший бік.

- З чого почалися ваші концертні зустрічі ?

- Історія бере початок у Гоа. Там багато творчих особистостей рятуються від зими. І туди ж приїхав Гребенщиков. Тамтешня публіка спитала Бориса – кого цікавого він порадить запросити? На що той, не задумуючись, відповів: «Та запросіть Севу, він купу цікавого розкаже». Відтоді все і закрутилося. За одним містом – інше. Санкт – Петербург, Берлін, Дюсельдорф, Одеса, Варна.

-Ви живете зараз у Болгарії. Чому обрали саме цю країну?

-Ну, в бідній країні набагато легше здаватися багатим! (сміється). А живемо ми біля гірськолижного курорту, в екологічній зоні, де мало людей. Там навкруги неймовірна краса. У нас велика квартира з паркетною підлогою і гірськими краєвидами з вікон. Поки що нас там все влаштовує.

-Ви періодично знімаєтеся у кіно. Зокрема, ваша остання роль – у фільмі Серебренникова «Літо». Ви задоволені роботою?

-Я дивився стрічку тільки до того місця, де я у кадрі. Загалом, переважній кількості людей фільм сподобався. Кирило спеціально під мене написав епізод, лише б я там з’явився. Він ще юним хлопцем разом з друзями приїздив у Лондон, якимось чином вийшов на мене, і ми дві години проговорили. Вони все хотіли від мене якогось одкровення. Єдине, що я їм порадив тоді: « Смачно їжте і багато подорожуйте».

- Нові кінопропозиції є?

-Слава Богу, ні. Зніматися у кіно- страшенно нудна справа. Цілий день сидиш, чекаєш, доки світло виставлять. Тяганина неймовірна.

-А яке кіно любите особисто ви?

-Ми французьке кіно дивимося або італійське.

-Можна очікувати ваших нових книг?

-Так. Є перша частина моїх спогадів під назвою «Інтеграл схожий на саксофон». Вона розповідає про радянський період. Зараз пишу продовження історії, з моменту від’їзду. Робоча назва «Справжній джентльмен»

-Ви емігрували у 1975 році. Що було найважчим у досвіді еміграції?

-Напевно, перший рік у Англії. В Італії було бідно, але весело і легко. А в Англії за порадою друзів ми придбали дім. Абсолютна руїна в центрі міста. Нам казали, що у будівлі шалений потенціал. Я розривався між арендованою квартирою, роботою і будинком. До глибокої ночі тяжко працював, все ремонтував. За півроку ми змогли туди переїхати. Я навіть захворів від перевтоми. Зате згодом будинок, придбаний за 14 тисяч фунтів, ми продали за сто двадцять п’ять!

- Протягом сорока років на радіо ви бачили усі метаморфози, які з ним відбувалися. Як мінялися формати, техніка, манера подачі і ведення ефіру. На вашу думку – куди далі рухається радіо?

-Якісне англійське радіо без пафосу, вони  намагаються бути якомога ближче до життя.  Для кожного прошарку людей існує своє радіо. Все це було давно налагоджено. А загалом, я навіть не знаю, у який бік рухається радіо. На моїх очах відбувся розпад єдиної вертикальної структури на окремі частинки. Після краху Радянського Союзу всі кинулися створювати радіостанції. Аудиторію розтягли на шматки.

-Які риси мають бути у гарного радіоведучого?

- Хороший радіоведучий повинен бути розумним, освіченим, дотепним,вигадливим, винахідливим і харизматичним. Ну, і звісно у нього має бути гарний голос, дикція. Але якщо людина розумна, освічена, вигадлива і винахідлива, то вона… ніколи не піде працювати радіоведучим! (сміється)

-У вас є учні?

-Ні. Скажу більше, я деякою мірою проти освіти. З одного боку вона дає людині розуміння професії, з іншого – вбиває особистість. Я це знаю на прикладі джазу. У цьому жанрі найяскравіші зірки майже всі були самоучками. Тільки-но відкрили спеціальну джазову консерваторію, почали випускати блискучих, технічних музикантів. Але у них не має Божої іскри.

-Які враження у вас від України?

-Надзвичайно багато місця!  Ваші простори навіть лякають своїми масштабами, куди не кинь оком - якісь безмежні поля. У Британії там проблематично за місто виїхати, кожен клаптик землі комусь належить. А у вас – безмежні простори.

-На даний момент що ви вважаєте своїм найбільшим досягненням?

-Аудиторії, яка мене слухала, я намагався розширити межі свідомості, відкрити очі на світ, аби люди відчули себе особистостями.Вважаю, мені це вдалося.

Наша довідка: Сєва Новгородцев – (справжнє ім'я Все́волод Бори́сович Левенште́йн) народивсяу 1940  році у Ленінграді.

У 1975 році емігрував з Радянського Союзу.

Британський журналіст та радіоведучий, актор, джазмен, діджей, кавалер ордену Британської імперії, автор кількох книг та програм, що виходили в ефір протягом багатьох років поспіль та мали мільйонні аудиторії.

Раніше ми розповідали, що Меловін розповів у Полтаві про нову пісню.