Як Уряд захищатиме українців після підвищення ціни на газ?

Переговори з МВФ були складними. Кредитори висували вимогу прирівняти ціни на газ для населення до рівня промисловості. Уряд на це не погоджувався, наводячи основний аргумент: доходи українців поки не дозволяють платити ринкову ціну на газ. Результатом річних перемовин став компроміс, якого вдалося досягти лише завдяки наполегливості українського Уряду: замість 60%, ціна на газ зросте лише на 23,5% – це в два з половиною рази менше, ніж могло би бути.

Отже, з 1 листопада маємо нову вартість блакитного палива – 8 грн 55 коп. за 1 м³. На ці умови Україна змушена була пристати, аби отримати черговий транш МВФ.

Звісно, кожен з нас би вважав за краще, щоб газ якщо не подешевшав, то хоча б його вартість залишилась на тому ж рівні, що й до опалювального сезону. Однак насправді арифметика така: при збільшенні ціни на газ до 8 550 тис. грн. за тисячу кубометрів середня сума у платіжках кожної родини зросте на 300-500 грн. Багато? Так. Але якщо за блакитне паливо платитимемо, як зараз, по 7 тисяч, то наші кишені навряд чи стануть повнішими – є навіть ризик, що, окрім вітру, там навряд чи що затримається. Адже не підвищимо ціну на газ – не отримаємо черговий транш від МВФ. Не отримаємо черговий транш – не буде чим розрахуватися з боргами, яких набрали попередні уряди. А вони суттєві: протягом 2006-2013 років було позичено 50 млрд. дол.!

Аби розрахуватися з накопиченими за роки боргами, Україна уже наступного (2019) року має залучити 18 млрд. дол. Якби цього не сталося, Україна б отримала дефолт і опинилася в стані кризи, порівняно з якою кризи 2008 та 2014 років здавалися б лише невеличкими негараздами: фінансово опинилися б у сумнозвісних 90-х минулого століття. Пам’ятаєте: стрімка інфляція, негайне подорожчання всіх товарів, заморожування зарплат і пенсій, зростання безробіття? За цих обставин навіть гривня за куб газу була б для нас непідйомною!

Що ж маємо нині? Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital Сергій Фурса вважає, що втрачати було що:

«У 2005-2008 в борг жили український бізнес, за рахунок кредитів купляли машини і квартири пересічні українці. У 2011-2013 роках в борг уже жила Україна як держава – за рахунок зовнішніх кредитів, а не відповідно до коштів. Це колись мало закінчитись. За часів Януковича за кілька років державний борг стрімко зріс, а резерви НБУ навпаки – знизилися вдвічі. Результат – падіння ВВП, стрімке падіння гривні. Ми маємо занадто великі борги, які треба віддавати. Це процес болісний, але іншого виходу у нас немає. Наше боргове навантаження і співвідношення боргу до ВВП в останні роки знижується. Якщо ми почали 2017 року на рівні 80% (відношення боргу країни до ВВП), то в 2018-й увійшли на рівні 73%, а до літа – взагалі дісталися рівня в 66%».

Отож, подобається нам це чи ні, але Уряд ухвалив далекоглядне рішення: як то кажуть, і вовки ситі, і вівці цілі. Судіть самі: ціну на газ маємо таки нижчу, ніж вимагав МВФ, і той же таки МВФ не відмовився від співпраці з нами. І саме ця співпраця (іншого шляху, на жаль, поки що немає) зміцнить економічне зростання України, яке, як би там не було, спостерігається останні 2,5 роки. В країні триватимуть розпочаті реформи, які зроблять нашу державу економічно сильнішою й енергетично самодостатньою. А от припинення програми МВФ загрожує сильним ударом по економіці і іміджу України. Від траншу залежать макрофінансова допомога ЄС, деякі програми Світового банку і Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), зрештою, рейтинг країни на міжнародному кредитному ринку. Загалом, співпраця з фондом – це фінансова підтримка, доступ до ресурсів, через які можна перекредитуватися, зменшити кошти на обслуговування боргів, залишити гроші в українському бюджеті.

А будуть гроші у бюджеті – будуть і у кожного з нас. Принаймні, за таких умов можна хоча б на субсидію розраховувати. До речі, до порядку призначення субсидій Уряд вніс низку змін: отримають її навіть ті, за яких роботодавець не сплачує ЄСВ, чи безробітні за умови, що зареєструються у Центрі зайнятості. Пенсіонери, інваліди, особи, які втратили годувальника, зможуть отримати субсидію на понаднормову площу (до 30%). А також, субсидії зможуть отримати родини сотень тисяч заробітчан, якщо людина сплачує ЄСВ у тій країні, де працює, і надасть відповідне підтвердження.

Крім того, відтепер субсидії будуть нараховуватися родинам, що опинилися у скруті через важку хворобу або важку залежність одного з членів сім’ї, а до сукупного доходу не враховуватимуться сплачені аліменти та, скажімо, спеціальна бюджетна дотація на вирощування телят. До слова, цю дотацію селяни на Полтавщині оформляють дуже активно, тож і далі розраховують на державні гроші на неї. А вони будуть. Хоча б тому, що Уряд ухвалив рішення 90% прибутків «Нафтогазу» забирати до бюджету держави. Про це заявив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман:

«Ми прийняли рішення про те, що 90% прибутку НАК «Нафтогаз» буде повернуто в бюджет, а з бюджету – на потреби українських громадян. Думаю, це буде справедливо. Замість надмірних зарплат і премій це все повинно бути у державній скарбниці», – наголосив Прем’єр.

А вже з державної скарбниці – на наші з вами потреби: підвищення зарплат та пенсій, ті ж таки дотації та субсидії.