Воздвиження: історія, звичаї, повір'я

Сьогодні одне з найбільших (двунадесятих) свят православного календаря – Воздвиження Хреста Господнього. У народі його ще називають Здвиження. Назва походить від звичаю церкви на сході споруджувати хрест. Цей день овіяний повір'ями та легендами.

Історія

Свято пов'язане з ім'ям рівноапостольної Олени, матір'ю імператора Костянтина. У 323 році Костянтин став правителем Римської імперії, і вирішив знайти головну святиню християн. З цією метою він направив до Єрусалиму свою матір – царицю Олену, яка, згідно з церковним переказом, відшукала Хрест, на якому був розп'ятий Ісус Христос. Точна дата набуття Чесного Хреста невідома.

Оскільки празник Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть та прирівнювався до Великої П'ятниці, то з найдавніших часів стало традицією св. Церкви в цей день додержувати суворий піст.

Звичаї та застереження

Вважається, що на Воздвиження плазуни ховаються в кубла, тому заборонялося йти до лісів, спускатися в погріб, а двері в хату повинні бути зачиненими, і за цим треба ретельно стежити.

Крім того, на Воздвиження не починали нових справ, не планували чогось важливого, день вважався тихо-молитовним, люди мали піднести шану Богу, і натомість отримати від нього милість.

Оселю потрібно побризкати святою водою у кожному кутку, і кожну кімнату обійти із запаленою свічкою в руках.

Великий гріх – лаятися і з'ясовувати стосунки.

Починали також заготовляти капусту, вона виходить смачною і соковитою.

Після Воздвиження можна саджати яблуні та смородину.

Алла Широкова