"Полтавська облрада - не прокуратура і не СБУ!" - Олександр Біленький відповів на звинувачення «Схем» у наданні дозволів російському олігарху

У липні вийшло розслідування програми «Схеми», у якому Полтавську обласну раду звинуватили у наданні 10 родовищ фірмі East Europe Petroleum, яку пов'язують із російським олігархом Павлом Фуксом. При цьому депутатів ради звинуватили у особливій прихильності до цієї фірми. Про підняті у розслідуванні питання ми вирішили поспілкуватися із головою Полтавської обласної ради Олександром Біленьким.

- Олександре Юрійовичу, 12 липня обласна рада погодила надання фірмі East Europe Petroleum 10 родовищ. Хоча перед цим інші компанії отримували від ради лише відмови. Чому відбулася така зміна і який був головний аргумент саме на користь East Europe Petroleum?

- East Europe Petroleum – не перша, і не друга фірма, яка отримала погодження на родовища після прийняття закону 3038. Першою була «Аркона», потім – «Арабський енергетичний альянс». Всі компанії, які отримали погодження, зайшли із соціальними угодами. Варто зауважити, що жодна із них іще нічого не розробляє, не видобуває надра, але разом вони вже сплатити до обласного бюджету 15 мільйонів за соціальними угодами.

- Чи цікавилися Ви конкретно компанією East Europe Petroleum - її власниками тощо?

- За процедурою погодження ми отримуємо документи від Держгеонадр. Це чіткий документ, на який ми повинні лише відреагувати – погодити чи не погодити. У випадку із East Europe Petroleum – ми ж не зробили мовчазної згоди?! Ми пропустили питання через комісії, зробили все юридично правильно. Якби у нас були функції прокуратури чи СБУ, ми б могли провести розслідування, які це фірми – офшорні чи не офшорні, який олігарх за ними стоїть.

- Чи дивилися Ви розслідування «Схем» до чи після тієї сесії?

- Так, дивився. А на що це могло вплинути? Із питання було прийняте колегіальне рішення. Щодо сюжету - мені здалося, що багато висновків були "притягнуті", я там якихось доказів не побачив.

- Доки не був прийнятий закон 3038, була потреба в укладенні соціальних угод. Але зараз закон прийнятий, кошти від ренти мають надходити до місцевих бюджетів. Чому тоді досі паралельно зберігається практика укладення соціальних угод?

- Практику укладення соціальних угод нам лишили у спадок колеги із попереднього скликання ради. Так, дійсно після прийняття закону 3038 компанії, які будуть видобувати надра, сплачуватимуть 5 відсотків ренти до бюджетів. Але це ті, які почнуть видобуток! Ті ж, які отримали погодження, іще нічого не видобувають. Тому ми запропонували укласти соціальні угоди, щоб залучити кошти до бюджету вже зараз і мати можливість реалізовувати проекти для громад.

- Під час сесії 29 серпня обласна рада відмовила у погодженні родовища компанії «ВЕСТ-ГАЗ-ПЛЮС». Головним аргументом була відсутність соціальної угоди. Чи означає це, що родовище може отримати інша компанія, яка укладе соціальну угоду?

- У випадку із «ВЕСТ-ГАЗ-ПЛЮС» представники компанії самі визнали це недопрацюванням - те, що не розробили соціальну угоду. Там, до речі, питання у зовсім невеликій ділянці. Я сподіваюсь, що контакт буде налагоджений, вони підпишуть соціальну угоду і ми повернемось до цього питання.

- Із початку 2018 року до бюджетів області почали надходити 5 відсотків від рентних платежів. Яку суму вже сплатили видобувні компанії?

- Поки що повної цифри ми не маємо. Ми зверталися до Державної фіскальної служби, щоб дізнатися – скільки компанії сплачують рентних платежів, проте нам відповіли, що це – конфіденційна інформація. Є поки що лише цифра від «Укргазвидобування», яке вже сплатило 277 мільйонів гривень. Іншу інформацію поки що збираємо, щоб сумувати і отримати цифру ренти, сплаченої до усіх бюджетів.

Розмову вів Володимир Паршевлюк