Сьогодні – Успіння Пресвятої Богородиці

Це одне з дванадцяти так званих двунадесятих (тобто найбільших) свят, воно одне з найбільш шанованих у народі. Возносячи молитви Господу, люди завжди зверталися і до Пріснодіви Марії — благодатної заступниці та охоронниці людей, Богородиці, яка стала об’єднуючим началом між Богом і родом людським. Успіння ще називають Перша пречиста.

Історична основа

Церква канонізувала свято Успіння Богородиці на ІІІ Вселенському соборі, що проходив у Ефесі у 431 році. У західній традиції пізніше, на соборі у Майнці (813 р.), починають називати це свято Внебовзяттям Пресвятої Богородиці.

Один з найбільш відомих апокрифів — «Святого Івана Богослова сказання про Успіння Богородиці» говорить, що за три дні до смерті діві Марії явився архангел Гавриїл і приніс звістку про те, що за три дні вона полине до Господа. Діва смиренно прийняла новину, і почала готуватися до зустрічі з Богом і сином своїм, Іісусом.

Тим часом апостоли, учні Іісуса, які проповідували у різних куточках світу, приїхали до Єрусалима, аби попрощатися з Марією і поховати її.

Коли наблизилися останні хвилини життя Марії, апостоли побачили сліпуче світло, бо до ложа матері явився сам Христос, оточений ангелами. Цієї миті матір Божа померла. Через три дні апостоли не знайшли в труні тіла Богородиці, а тільки її поховальні покривала. Це був доказ того, що Божа Мати справді вознеслася на небо.

Інколи дивно може прозвучати словосполучення «свято Успення», адже свято – це радість, а що радісного у смерті? Та Успіння допомагає зрозуміти есхатологічну глибину цього словосполучення, бо чи ж не найбільша радість для душі і людини бути перед Богом, відчувати Його присутність.

Увіковічнення пам'яті

Богородиця була символом смирення і любові, тому її здавна шанували у народі. На честь Успіння Богородиці часто освячували храми. Скажімо, найдавніша лавра – Києво-Печерська – має центральний храм Успення Богородиці. Саме Успенськими є дві інші лаври України ( Почаївська та Святогірська). Найбільший храм Полтави – теж Свято-Успенський. Це кафедральний собор (УПЦ КП), визначна пам'ятка українського бароко другої половини 18 ст.

Народні звичаї

У день Першої Пречистої селяни приносили в церкву на літургію колосся нового врожаю, щоб «Успіння-матінка» благословила їхній труд та зберегла зібраний врожай від пожежі та дощу.

Саме після Першої пречистої завершували всі найважчі роботи, а тому казали: «Після Пречистої стає дівка речиста». Тобто, тільки те і лишається, що розважатися балачками.

Починався період збору яблук та заготовки горіхів. Також розпочиналася заготівля калини.

А ще – готувалися до весільної пори. Від Пречистої починали засилати сватів, тощо.

Прикмети:

Яка перша Пречиста – така й осінь.

Як на Пречисту йде дощ, то осінь буде дощова і холодна.

Алла Широкова