Сьогодні народився перший гетьман України - Дмитро Байда-Вишневецький

Дмитро Байда Вишневецький народився в 1516 році в містечку Вишнівець (зараз - у Тернопільській області). Байда Вишневецький був власником маєтків у містечку Вишнівець Кременецького повіту. Дмитро Вишневецький був заможним паном із Волині, але кинув спокійне життя й цілою душею приляг до "козакування" і боротьби з татарами.

1553 р. – Дмитро Вишневецький об’єднав козацькі загони, понад 300 людей, озброїв їх і пішов за Дніпрові пороги. Дмитро Вишневецький - один з перших козацьких гетьманів України.

1554-1555 р. - збудував на Малій Хортиці фортецю, у якій розташувався козацький гарнізон, запаси зброї, боєприпасів та продовольства. Так утворилася перша Запорозька Січ як центральне укріплене поселення козаків, де перебувало військове й адміністративне управління контрольованої ними території. Дмитро Вишневецький на Хортиці організував оборону від татарсько-турецької агресії і звідти воювати з татарами. Виходив далеко у степи, нищив татарські оселі і став дуже небезпечний для Криму. Татари вирішили зруйнувати замок Вишневецького.

У січні 1557 р. кримський хан із великим військом підплив човнами під Хортицю, 24 дні облягав замок, але не добув його й мусів відступити. Аж у літку вдруге із ще більшою силою прийшов на Запорожжя й таки переміг Вишневецького. Козацькій залозі не вистачало харчів, козаки почали розбігатися і князь Дмитро мусів покинути Хортицю, татари укріплення зруйнували.

Дмитро Вишневецький вів і пізніше на чолі козаків боротьбу з татарами. До боротьби з Кримом старався він приєднати й Московщину.

В 1563 році під час походу в Молдову Дмитра Вишневецького підступно схопив турецький ставленик на молдовському престолі Томша й віддав султанові. Однак Дмитро Вишневецький не став зрадником, не прийняв магометанство. Турки вирішили піддати його найлютішій страті, кинувши живим з високої вежі на залізні гаки, вмуровані в стіну біля морської затоки на шляху з Константинополя в Галату. При падінні Вишневецький зачепився ребром і висів так якийсь час живим, лаючи ім'я султана і проклинаючи мусульманську віру, доки його не вбили турки, не стерпівши цих прокльонів. Народ зберіг у своїй пам'яті величний образ князя й оспівав його трагічну загибель у пісні про козака Байду.