«Пам’ять Нації»: полтавцям показали печатку Святослава Хороброго дивом повернену з Росії до України

Всеукраїнська історична експедиція «Полковими містами Гетьманської України» тривала з 19 по 23 липня й охопила 10 міст України: Козелець, Чернігів, Новгород-Сіверський, Ніжин, Прилуки, Полтаву, Гадяч, Миргород, Лубни та Переяслав.

«Всеукраїнська кампанія «Пам’ять Нації» більше 2-х років веде роботу, пов’язану із увіковічненням пам’яті героїв, що полягли у російсько-українській війні. Зокрема, було встановлено більше 30 кам’яних хрестів по всій Україні. Водночас ми організовуємо історичні виставки та пам’ятні відзначення ювілейних дат» , - розповідає про суть проекту історик-науковець Олександр Алфьоров.

У Полтаві, окрім цікавої виставки історичних стендів з інформацією про досягнення українських гетьманів, їхнє життя та служіння на славу Україні, показали також колекцію монет кінця 17 - поч. 18 ст., козацьких люльок, порохівниць, гетьманського одягу, музичних інструментів.

Серед іншого була також похідна міні-гармата та печатка київського князя Святослава Ігоровича «Хороброго», відомого в історії «голеною головою та чубом».

«Історія самої печатки князя нараховує 1000 років. Батько Святослава Ігор помер, коли хлопцеві виповнилось всього кілька років. Тож майбутній київський князь зростав під опікунством своєї матері Ольги, яка правила Києвом і підлеглим їй племенам. З часу повноліття Святослав переймає всі важелі правління і, як самостійний князь, здійснює низку загальновідомих походів на Хазар та Болгарію. Печатка Святослава є свідком болгарського періоду життя нашого князя», - розповідають науковці інституту української археології та джерелознавства.

Історія знахідки – дивовижна. Та ще більшим дивом можна вважати повернення її в Україну нині.

«Печатку знайшли в передмісті Москви, приблизно в 1970-х роках. Вона стала надбанням приватної колекції одного з археологів. Після його смерті нащадки хотіли продати реліквію Новгородському музею, де б вона поповнила скарби часів Київської Русі, незаконно вивезені з України, й підписана в експозиції «Найдено в Ладоге». Але про печатку дізналися «азовці», керівником полку було прийняте рішення повернути печатку Святослава в Україну. В них це вийшло», - продовжує розповідь Олександр Алфьоров.

Іще одна унікальна річ, яка стала від цієї зустрічі надбанням Полтавського краєзнавчого музею – книга «Реєстри Полтавського полку 1654р.».

«Від тих часів мало збереглося інформації. Уся, яка є, також в архівах Росії. Ми витратили кілька років для того, щоб отримати доступ до цих архівів та зробити списки про наших козаків, поки їх не знищили», - кажуть науковці.

Директор Краєзнавчого музею Олександр Супруненко прийняв книгу в дар і сказав, що вона стане частиною запланованої експозиції музею козацької доби, котру мають незабаром презентувати полтавцям в оновленому вигляді.

Окрім презентації, учасники експедиції планують відзняти за допомогою безпілотного літального апарату межі колишньої Полтавської фортеці, залишки козацьких укріплень та створити на основі зйомок у десяти містах експедиції звітний фільм.

По завершенню наукової частини зустрічі в музеї відслужили панахиду та згадали всіх полковників Полтавського полку.

Ольга Мороховська