Особистості фестивалю у Опішні - шахтар-кераміст, жінка-коваль та майстер народної іграшки (ФОТО)

Десятий Національний гончарський фестиваль відшумів у Опішному. Як ми вже повідомляли, він приймав цьогоріч гостей та учасників з усіх куточків світу та України. Про них – у нашій розповіді

За професією – шахтар. За покликом душі – кераміст.

Сім'я Івашків з Червонограда Львівської області – одні з найколоритніших гостей Національного фестивалю гончарства.

На гончарський форум привезли старовинний зразок кераміки – так звані «димлені вироби». Не звичного для нас чорного кольору, з вибагливими формами. Виробництво надзвичайно копітке, вимагає неабиякої уваги та вмінь- розповідав нашому кореспондентові Сергій:

«Техніка ця на на теренах України трохи була призабута. А збереглася саме на Львівщині, у селі Говорещина. Димлена кераміка має свою історію, ій вже близько 4 тис років. Це один із способів, коли люди додумалися забити у глині пори. Давній дуже метод, випалюється у гончарному горні, старим дідівським методом, дровами. Нагрівається до 960-ти градусів, в пічку закидуються дрова і засипається то все землею, щоб доступу повітря не було. Тобто, без доступу повітря ці дрова у температурі такій вони горіти не будуть, вони тліють і стають деревним вугіллям, а кераміка робиться чорна.

На відміну від багатьох колег по цеху Сергій Івашків не є вихідцем з гончарської родини. Він, як і багато земляків з містечка Червоноград, – шахтар. А тому опановувати секрети керамічної справи довелося самотужки.

«Мої майстри, ті що мене вчили, вони поїхали до Богдана Бокусевича. Там їх група ентузіастів, сім чоловік було, на початку 90 х років, от вони приїхали туди до нього і кажуть: «Навчіть нас із глини робити!». «А ви звідки?». «Ми з Червонограда». « Ну, то везіть КАМАЗ вугілля, і я вас навчу»

Своє мистецтво Сергій Івашків представляв на багатьох українських та міжнародних заходах. Вважає, що наша культурна спадщина - одна з найбагатших у світі. Тому плекати її, відроджувати – головне завдання нинішніх майстрів.

За словами Алли Івашків, у Опішні вони не вперше. І завжди Національний фестиваль для родини – добра нагода зустріти старих друзів.

Решетилівські шедеври

Ми говоримо «Решетилівка» і в уяві одразу постає вишивка. Але не тільки нею славне на увесь світ це містечко. Майстер Іван Деркач виготовляє оригінальні панно і картини з кераміки. І робить це настільки віртуозно, що його роботи оцінили у італійському Палермо.

Колишній спортсмен, вчитель фізичної культури. На початку життєвого шляху Іван Деркач і уявити не міг, що колись його головним заняттям стане мистецтво. Мріяв про спортивні звершення та рекорди. Однак, не так сталося як гадалося, і після проблем зі здоров'ям неочікувано для себе самого захопився виготовленням керамічних панно. Одне з них - «Плин часу» відзначили на етнофестивалі в Італії. Туди Івана Деркача запросили представники української діаспори. У своїх роботах він поєднує абстракцію та фольклорні мотиви. Окрім панно робить ще й обереги, якими користувалися наші пращури:

«Кожен символ відповідає своєму призначенню. І для здоров'я і для творчості, торгівлі. Родючості. Років три назад прийшла жінка, вона купила оберег «Ладинець», (це жіночий оберіг), і каже, що народила дитину. Є подорожник оберіг, який оберігає людей у дорогах. Теж людина попала в скрутне становище, то допоміг мій оберіг, що був у машині».

Ескізи Іван Деркач створює сам, а потім їх вдосконалює його брат, відомий художник-килимар Василь. Загалом, на думку пана Івана – мистецтво це неймовірна терапія і воно здатне змінити життя кожної людини.

«Творчість завжди перемагає. Я переніс дві складних сердечних операції. Бачите. Себе нормально почуваю. Завдяки оцьому всьому. В мене такий робочий графік – з шести годин ранку я працюю, до 11 годин. Потім їду займаюсь домашнім чим небудь. Задача – кожен день щось робити, і тоді буде результат» - запевняє Іван Деркач

Розрив шаблонів: жінка-коваль Ніка Музичко

Ковальство здавна відоме багатьом народам світу. Виробництво заліза та його обробка методом гарячої ковки були відомі на землях сучасної України ще задовго до нашої ери. Образ коваля є популярним у світових міфології, фольклорі та мистецтві. Нині ковальство переживає потужну хвилю відродження.

Колись кузня була особливим та обов'язковим місцем для кожного села. Навіть говорили «Доки чути звук наковальні – доти живуть люди». Ковалі користувалися великою пошаною та авторитетом у громаді. Крім того, це ремесло було оповите купою найрізноманітніших забобонів та легенд. І вважалося, що жінка не має права входити до кузні. Але це було колись. Нині жіноцтво заперечує ці заборони. Гостею ковальського фестивалю що пройшов у рамках Національного форуму гончарства, була львів'янка Ніка Музичко. Її любов до металевих справ розпочалася саме у Опішні:

«Я випадково сюди приїхала, так цікаво було далеко поїхати. Так що так, винна Опішня. Тут сподобалося і так все почалося»

Всі, хто бачить за роботою цю тендітну юну дівчину, не можуть приховати подиву – як їй вдається приборкувати метал? Адже врешті-решт це важка праця, яка потребує неабияких зусиль. Ніка зізнається – нічого б не змогла, як би не її товариші і напарники, з якими постійно у творчому тріо:

«Це ж творчість, мислення, як ти бачиш це, з правильної сторони треба підходити і не обов'язково брати щось найважче. В мене художня освіта, скульптурою я теж займаюсь. Мені завжди подобалися мистецькі речі і знала, що буду цим займатися. Мені подобається займатися з матеріалом. Коли ти перетворюєш матеріал з одного в інше. Буквально матеріальна річ і шось таке тонке і гарне можна з того створювати».

Істинний коваль завжди намагається втілити таїнство задуму і фантазії в конкретну художню побутову річ, І це обов’язково має бути щось особливе. Ніка і її помічники виготовляли на фестивалі ліхтарі у абстрактному стилі

Народна іграшка Василя Луганського

Скільки існує людство, стільки діти любили гратися. Найдавніші іграшки знаходили у єгипетських пірамідах, і в скіфських курганах. З плином часу іграшки модернізували та вдосконалювали. Нині іграшкова індустрія приносить власникам мільйонні прибутки і вражає технічними родзинками. А майстер з Новомосковська Дніпропетровської області Василь Луганський захопився вивченням народної іграшки. І стверджує – попри все сучасні батьки залюбки купляють їх для своїх чад.

Василь Луганський по крупицях збирав відомості, відстежував історію і розвиток. Зрештою, захоплення стало справою життя. Кілька років тому його авторські іграшки були визнані кращими в Україні. Коники і візочки, брязкальця і ляльки – кожна робота унікальна, і в кожну він вклав душу.

Василь Якович працював учителем трудового навчання, відтоді і став популяризатором народної іграшки. Говорить, що без ентузіазму його та однодумців, нічого б не вийшло. Тому нині і возить свої іграшки по всіх регіонах України:

«Я сорок років пропрацював у освіті, в школі. І основним об'єктом у мене завжди була іграшка. Але коли я пішов, то все затихло. Ніхто не хоче вкладати у це кошти. Багато людей сьогодні підходять і кажуть – можна, ми будемо у вас реалізовувати ваші роботи? Я міг би це робити, але мені більше подобається, коли сам виходжу на люди. Мені подобається спілкуватися з людьми!».

На думку Василя Луганського, народна іграшка може прекрасно співіснувати з іграшкою сучасною. І якщо вже вона пережила віки, то житиме і надалі – якщо цінуватимемо своє. Крім того, майстер застерігає: іграшки не можна робити з хвойного дерева та осики. Вона на його переконання, має негативну енергетику.

Дійство у Опішні вирувало до пізнього вечора, кожен тут міг знайти щось цікаве для себе.

Дивіться також, чим цього року гостей подивував фестиваль у Диканьці.

Алла Широкова

опішне гончари виставка глечики іграшки майстри
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
462 перегляди в лютому
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Аварія із потерпілим сталася 13-го січня на автодорозі Суми – Полтави неподалік села Стасі. Із Полтави рухався автомобіль «Тойота Хайлюкс». У попутному напрямку рухався невідомий чоловік і машина зачепила його дзеркалом заднього види. Чоловік впав на проїжджу частину і на ньому наїхав «Део-Ланос», який рухався за «Тойотою». Потерпілого із травмами доставили у медичній заклад. Про це повідомляє офіційний сайт поліції Полтавщини. Особу чоловіка встановлюють...
Суспільство
16-го лютого на гірськолижній базі «Сорочин яр» неподалік Полтави пройшов фестиваль неймовірних санок і гарного настрою – «Sanki Fest». Цього року участь у ньому взяли 15 дорослих та дитячих команд із Полтави, Кременчука, Світловодська, Опішні та інших міст області. На переможців фестивалю очікували не лише яскраві емоції, але й цінні призи – абонементи на підйомник, а також 2 путівки на гірськолижний курорт Драгобрат. Для участі у фесті команді потрібно...
Пригоди
Трагічний випадок стався 15-го лютого у Зіньківському районі. Мешканці села Бобрівник – 35-річна жінка та її 1-річна дитина отруїлися чадним газом. Їх госпіталізували до реанімаційного відділення Зіньківської ЦРЛ. Стан здоров’я потерпілих – середньої тяжкості. Про це повідомляють в управлінні з питань цивільного захисту населення. Нагадаємо, раніше на Полтавщині двоє маленьких дітей отруїлися невідомою речовиною.
Суспільство
Нагадаємо, на6-річну Марійку Зволинську на вулиці Зигіна впала крижана брила. Дівчинку госпіталізували до реанімаційного відділення. Жителі міста активно допомагалиродині, у тому числі – здавали донорську кров. З часом Марійці стало краще, її перевели із реанімації. А батько потерпілої, Олег Зволинський звернув увагу на відсутність вкрай необхідного для діагностики обладнання і створив петицію на сайті Полтавської міської ради із пропозицією – придбати апа...
Пригоди
Трагедія сталася 15-го лютого у місті Кременчук. Із вінка на шостому поверсі будинку по вулиці Пугачова випала бабуся. Від отриманих травм жінка 1926 року народження померла на місці. Про це повідомила прес-служба Кременчуцького відділу поліції. Раніше на Полтавщині на смерть розбився 31-річний мотоцикліст, який врізався у дерево.
Спорт
Вчора у Португалії відбулися півфінальні поєдинки жіночого Чемпіонату Європи із футзалу. Збірна України, за яку виступала Юлія Дударчук із полтавського «ПЗМС», програла господаркам з рахунком 5:1. Про це повідомляє korrespondent.net. Україна: Вікторія Сагайдачна (Наталія Мітрофанська, 39) - Ганна Сидоренко, Юлія Титова, Сніжана Воловенко, Юлія Форсюк - Ганна Шульга, Анастасія Кліпаченко, Олена Кирильчук, Ксенія Гриценко, Олена Павленко, Ірина Дубицька, Хри...
Кримінал
Трагедія сталася у грудні минулого року. 56-річний чоловік, перебуваючи напідпитку, посварився зі своєю 81-річною матір’ю. Конфлікт переріс у сварку і син почав бити жінку кулаками по голові та тілу. Від отриманих ушкоджень жінка померла. Цього тижня прокуратура Полтавської області затвердила та передала до суду обвинувальний акт по даній справі. Чоловіка судитимуть за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України «Умисне тяжке тілесне ушкодження, що...
Суспільство
Сьогодні, 16-го лютого, синоптики прогнозують у Полтаві хмарну погоду без опадів. Температура повітря впродовж доби коливатиметься в межах +1, +2 градуси за Цельсієм. При цьому вологість повітря складатиме 95-97 відсотків. Цього дня у 1974-му році синоптики фіксували у Полтаві найвищу температуру - +6,1 градуса, а найнижче стовпчики у термометрах опустилися у 1979-му та 2006-му – до -21,5 градуса. Про це розповідає сайт погоди sinoptik.ua. Раніше ми повідо...
Суспільство
Сьогодні, 15-го лютого, у спорткомплексі Головного управління Національної поліції у Полтавській області завершився футзальний турнір серед структурних підрозділів поліції "Кубок начальника ГУНП в Полтавській області 2019". У турнірі взяли участь 10 команд. У підсумку золото чемпіонату отримала команда слідчого управління ГУНП, на другій сходинці – команда управління кадрового забезпечення, третє місце – у збірної вибухотехнічного відділу.   Про це повідом...