• Головна
  • Кадетський корпус очима його випускника: чому він був популярним серед курсантів та чого навчали на таємних заняттях?
14:48, 27 червня 2018 р.

Кадетський корпус очима його випускника: чому він був популярним серед курсантів та чого навчали на таємних заняттях?

На минулій сесії міської ради сталася доленосна для полтавської громадськості подія – Кадетський корпус нарешті передали на баланс міста. Знову як ніколи гостро постало питання про його майбутню консервацію, на яку, за словами експертів, потрібно більше 70 мільйонів гривень. Зараз важко повірити, але ще на початку 90-тих років там проходили заняття. Своїми спогадами про те, чому там навчали та чим Кадетський корпус був унікальним, поділився його випускник, а згодом і наставник полтавської молоді, фахівець з протиповітряної оборони, кандидат юридичних наук, полковник запасу Леонід Бобрицький. Чимало полтавців його пам’ятають як засновника батальйону «Каскад», який згодом перейменували на «Полтаву». Разом з ним, значну лепту у створення цього батальйону доклав і колишній голова Полтавської обласної ради Петро Ворона. Це була одна зі спроб хоч-якось повернути Полтаві її обороноздатний потенціал, і спроба досить успішна. Зараз батальйон відомий на всю Україну, хоча Л.Бобрицький вважає, що наша держава робить недостатньо для патріотичного виховання сучасної молоді та підтримки армії.

Кадетський корпус очима його випускника: чому він був популярним серед курсантів та чого навчали на таємних заняттях?, фото-1

Таємні заняття, таємні ранці та таємна бібліотека

Курсантів полтавського кадетського училища можна порівняти хіба що з універсальними солдатами – за часів Радянського Союзу їх рівень фізичної підготовки був дуже високим. Зараз далеко не кожному молодому чоловікові буде до снаги пробігати кожного ранку кілька кіл навколо стадіону Ворскла. Або від центру вниз до річки Тарапуньки і назад. Курсантам це не лише успішно вдавалося, вони все робили зі зброєю.

- Які теоретичні дисципліни викладали кадетам?

Педагогічна підготовка кадетів була на висоті. Вони вивчали повний курс вищої математики (1,5роки) та курс фізики (1 рік). Головна увага приділялася технічним дисциплінам, зокрема геометрії (називалася інженерною графікою) та електротехніці. Також була кафедра Марксизму-Ленінізму. Не в негативному сенсі, як її звикли сприймати сучасники. На ній вивчали історію Радянського союзу, філософію (розділалася на Гегелівську філософію та історичний матеріалізм), педагогіку та психологію. Також була кафедра тактики ведення військових дій. Заняття проводилися таємно, Курсантам видавали таємні ранці, а також існувала спеціальна таємна бібліотека. Вона здавалася під озброєну охорону. Зошити курсантів перевірялися з усією суворістю раз на тиждень, прошивалася і нумерувалися.

- Якийсь матеріальний стимул, на кшталт стипендії, був?

На першому курсі кадети отримували 7 рублів стипендії, на другому – 11 рублів, на третьому – 13 рублів, а вже на четвертому – трохи більше 15 рублів. Найбільше отримували Ленінські стипендіати. На кожен курс їх було 1-2 людини.

- Якось неординарно розпоряджалися своїми грошовими заощадженнями?

Була у курсантів улюблена гра – розвага «Чорна каса». Її суть полягала в тому, що збиралася група однокурсників, яка методом жеребкування визначала «щасливчика». Йому всі відкладали з заробітної плати певну суму, щоб той зміг використати її приміром на період відпустки. Їх було у кадетів дві - зимова та літня. Літня коротка – всього два тижні, зимова майже місяць.

Полтавських курсантів годували як іноземних послів та показували малодоступні фільми

На першому поверсі корпусу була столова. В жодній військовій частині України не годували кадетів на такому високому рівні, як це було у Полтаві . Сервіс був на рівні не столової, а ресторану.

- Пам’ятаєте детально, як все виглядало?

В окремій залі всі столи були розраховані на чотирьох чоловік. На них – білосніжні скатертини та такі ж бездоганні тканні салфетки. За кожним підрозділом було закріплено дві офіціантки. Весь посуд – з високоякісного полтавського фарфору. Кожного дня за нормами норми курсанти отримували м’ясні та рибні страви, в обід - обов’язкове вітамінізоване меню з різноманітними салатами. У святкові дні курсантам видавали свіже молоко. Харчування було триразовим. Окрім столової у навчальному закладі діяв буфет.

- Де ще проводили дозвілля кадети?

На початку 90-тих років  діяв клуб, зала для лекцій (вміщувала 600 людей), та кінотеатр на таку ж кількість місць. Містян туди не пускали, перегляд був лише для курсантів. У ньому був партер, більєтаж та два балкони. І дивилися кадети не лише радянські фільми, а й американські, французькі та іншу зарубіжну класику. Курсантам припали до смаку комедії, вони передивилися всі пригоди французьких жандармів та захоплювалися походеньками кумира жінок Алена Делона.

- А після закінчення навчання яка перспектива очікувала курсантів?

Бути військовим було дуже престижно. Незважаючи на те, що служити могли послати у будь-яку точку Світу, вони отримували повне соціальне забезпечення. Відразу давали або гуртожиток, або квартиру. Якщо військового посилали служити за кордон, він отримував дві заробітні плати: одну за кордоном, другу - в Радянському Союзі. Свого часу там нараховувалося більше сотні військових навчальних закладів. У Полтаві було два.

Дивіться також відеозвіт про сучасний стан Кадестського корпусу.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Кадетськийкорпус #Полтава #випускники

Коментарі

Оголошення
live comments feed...