Свобода слова без свободи думки: чи готові полтавські ЗМІ тримати удар?

До 2018 року Полтава була незмінно в п’ятірці міст України, де зі свободою слова ситуація найгірша. Від початку поточного – вже зафіксовано 4 випадки агресії проти журналістів. Це, порівняно з іншими, досить небагато. Втім, вражає інше: безкарність тих, хто причетний до утисків. По жодному випадку не було миттєвої реакції правоохоронців. Жодна справа не доведена до суду. Про примарну, лише декларовану свободу слова, підкріплену фізичним насиллям проти реальної свободи думки, говорили у Полтаві, на прес-дискусії «Оцінка ситуації в полтавських медіа. Рік перед виборами». Організатор и – ГО «Інститут масової інформації».

Вибори та тиск на журналістів

Справді, вже сьогодні відчутне зростання «градусу» за полтавськими політичними лаштунками. Вже зовсім незабаром – старт президентської, ще через рік – парламентської передвиборчої гонки. Звісно, політичні партії намагатимуться використати всі можливі комунікативні майданчики. Тому, полтавські ЗМІ мають вміти витримати удар.

«Медіа-сферу буде дуже штормити під час виборів. Треба зуміти протистояти популізму та брехливим меседжам. Бо ж якщо раніше політики піарилися на збудованих дитячих майданчиках чи відкривали пафосно ГЕСи, то зараз буде все грубо та брудно. Дуже важливо ретельно перевіряти джерела, а також виписувати background для витримування балансу у матеріалі», - каже виконавча директорка в ГО «Інститут масової інформації» Оксана Романюк.

Зараз, як ніколи, журналістам варто єднатися та підтримувати один одного.

Аналіз полтавських газет на «джинсу»

Безсумнівним лідером антирейтингу і майстром «джинсування» є «Полтавський вісник». Утім, газета позиціонує себе як «рупор міської ради», тому, як кажуть у виданні, вони дотримуються правил та виконують свою місію: інформувати полтавців про все, чим живе влада міста.

«Якби ця газета була єдиним виданням, за яким я би могла дізнатися про Полтаву, - каже керівниця моніторингового відділу, медіаекспертка ІМІ Олена Голуб, - то я би була на 200% переконана, що О. Мамай – прекрасний мер, котрий дбає про своє місто. Але ж я бачу, що то далеко не так: погані дороги, руйнуються пам’ятки історії, жахливі дитячі майданчики і ще сотня малих та великих бід! ».

Краща ситуація у «Вечірній Полтаві».

«Є історичні матеріали, а це великий плюс. Але ця газета страждає зависокою кількістю передруків. Причому, приголомшують джерела: «Московський комсомолець», «Обозрєватель» - російські експерти дають оцінку українському озброєнню на сторінках полтавської газети! Це ж абсурд! Таке потрібно або не давати, або урівноважувати протилежною думкою, чи хоча б беком. А от матеріал про «Полтавську галушку» дуже потішив. Отримала задоволення від читання наостанок», - ділиться враженнями від газети Олена Голуб.

І третє видання, що потрапило до рук експерти, «Полтавська Думка».

«Тут також є передруки, утім, вони з авторитетного джерела – ВВС. Алк от рубрика «Листи до редакції» мене відверто обурила. Матеріали – жахливі. Дуже актуально для полтавської газети те, що Трамп відміняє реформи Обами, чи не так? Матеріали незбалансовані, взагалі пахнуть фейк-ньюзом» , - коментує Олена.

Як зробити журналістські матеріали кращими?

На основі аналізу як полтавських газет, так і кількох інтернет-видань, ще один учасник прес-дискусії, координатор Texty . org . ua Олександр Оксимець дав кілька порад журналістам, щодо того, як завоювати та зберегти увагу та довіру читачів (особливо, в виборчий період):

1. Обов’язково підписуйте свої матеріали. Ім’я журналіста під публікацією – це вже доказ серйозності видання.

2. Ретельно ставтесь до бекграунда та частіше перевіряйте отриману інформацію.

3. Ніколи не передруковуйте прес-релізів.

4. Уникайте брехливих меседжів та фейкових експертів. Для вашого видання – це зло. Читайте хороші ЗМІ, беріть від них найкраще.

5. Беріть курс не на рекламу, а на аналітику. Зараз в хорошій аналітиці є гостра потреба.

6. Журналісти мають єднатися проти фейків, взаємодіяти і підтримувати один одного.

Про ситуацію в Полтаві, про відсутність взаємодії між ЗМІ та владою, про відсутність альтернативної комунікації на зустрічі розповідали також заступниця головної редакторки видання «Коло» Ніна Король, та головна редакторка інтернет-видання «Трибуна» Юлія Злепко. На завершення дискусії журналісти домовилися «тримати» виборчий удар разом та зустрітися у вересні в Києві для підписання меморандуму між журналістами про співпрацю та підтримку.

Ольга Мороховська