«Для того, щоб реально запустити в роботу туристичну галузь, Полтаві сьогодні треба витратити не менше 2 млн. грн.», - А. Романова

Що потрібно для того, щоб туризм в Україні розвивався? Чого не вистачає конкретно Полтаві для того, щоб стати конкурентоздатним туристичним містом? Чим корисна туризму реклама та яку роль відіграє політична воля місцевої влади у його формуванні та популяризації? Про це все полтавці мали можливість днями запитати у с екретаря Комітету Верховної Ради з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму, голови підкомітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності, народного депутата фракції "Об`єднання "Самопоміч" Анни Романової.

З мережею Інтернет світ став прозорішим і тіснішим

У світовому туризмі загалом, і в Україні зокрема саме зараз змінюються тенденції: туристи стали більш вибагливими. Вони потребують максимально якісного відпочинку за дуже короткий проміжок часу. І якість має проявлятися на всіх етапах туристичного маршруту: від логістики до екскурсійного обслуговування. Окрім того, змінилися пріоритети та рейтинг видів туризму. Про те, чи сподобався музей, чим класна стилізована під гарбуз кав’ярня у центрі Нью-Йорка і що нагадують за смаком полтавські галушки, у будь-якій точці світу можна дізнатися через запит у пошуковику.

«Ми вже залишаємо відгуки, які стають відкритими для всього світу. Тому, якщо ми не підготуємося до більш вибагливого іноземного туриста, й не створимо для нього якусь промоційну компанію, то можемо отримати негативні наслідки», - каже А. Романова.

Утім, Полтава ще не має настільки потужного туристичного продукту, щоб з упевненістю конкурувати на зовнішньому ринку та запрошувати до себе іноземних туристів. І справа навіть не в об’єктах відвідування. Подивитися у нас є на що. Більше – інфраструктура, дороги, заклади розміщення. На сьогодні їх мало й вони далекі від того, що потребують іноземці.

«Для таких маленьких міст, як Полтава, треба створювати туристичний продукт, який буде спрямований на внутрішній ринок. Тобто це Україна. А в Україні головний акцент треба зробити на туристах, що потенційно можуть приїхати з трьох найближчих областей, з якими є гарне транспортне сполучення. Тобто – Київська, Харківська, Дніпропетровська чи Кіровоградська області», - аналізує потенціал фахівець.

Окрім того, треба змінювати туристичну пропозицію.

«Забудьте вже про цей пізнавально-екскурсійний вид туризму, він втратив актуальність. В світі така тенденція, що відвідування статичних музеїв іде на спад. З тим, як компанія Google оцифрувала всі музеї світу, й навіть створила 3D екскурсію на орбітальну станцію в космосі, оцей звичайний вид туризму, коли ми ходимо по Лувру, по Біг-Бену, по краєзнавчому Полтавському музею вже втратив актуальність. Він був єдиним в кінці 19-поч. 20 р. Актуальним, коли ти Ейфелеву вежу міг побачити на фото в чорно-білій газеті, зробити вирізку. Зараз вежу можна побачити на сайті, чи через Google-мапи. На японських та китайських виставках в галузі віртуального туризму тобі пропонують 3D окуляри і ти зі свого дивана можеш гуляти в будь-якій точці світу», - переконує А. Романова.

Раніше туризм був зорієнтований тільки на зір людини. Нині новатори в галузі намагаються охопити усі органи чуття, емоційну сферу. За останні кілька років виникло біля трьох десятків видів туризму, серед них – пригодницький, інтерактивний, гастрономічний. Вони передбачають активне долучення до дії самого туриста. Театралізовані екскурсії, можливість зліпити в Опішні свій глечик, містичні нічні прогулянки – це саме те, чим може привабити туристів Полтавщина.

Три речі, необхідні для розвитку туризму в місті

1. Політична воля

Індикатором того, що місто ставить у пріоритет розвиток туристичної галузі є створення окремого структурного підрозділу , або бодай наявність слова «туризм» у назві управління чи відділу. Далі – програма. Якраз з програмою, стратегією розвитку туризму в Полтаві все добре.

«Програму я читала. Там прописані достойні речі. Варто зробити їх дієвими. Для цього, бажання ентузіастів справи треба підсилити фінансуванням. Для того, щоб реально запустити в роботу туристичну галузь, вам сьогодні треба витратити не менше 2 млн. грн.. Ну і коли гроші будуть виділені, стежити за тим, щоб вони витрачалися ефективно й контролювати результати».

2. Туристична інфраструктура

Весь турпродукт України за еталон туриста бере киянина. Анна Романова на власному прикладі показала, як киянин, що бажає відпочити, робить свій вибір.

«Я – потенційний турист, я люблю на вихідні виїхати кудись в нову місцевість. Створення й популяризація турпродукту починається з того моменту, коли я, відкриваючи свій ФБ, бачу у стрічці кількох вікендів з цікавими назвами, зручною логістикою. Я звертаю на це оголошення увагу, там класне фото, вікенд має чіткі межі часу (я можу виїхати в п’ятницю після роботи, а в неділю повернутися, щоб встигнути підготуватися до робочого дня, дітей до школи зібрати) + воно має свою ціну + я чітко розумію, де я буду проживати, в яких умовах + що я буду їсти + і що я побачу».

Ще одна тенденція сучасності: турист любить поєднувати. Якщо за радянських часів була відпустка тривалістю в місяць, і на місяць сім’я мала змогу поїхати на якийсь курорт і лежати на пляжі, отримувати сонячні ванни, то зараз такого немає. Туристичні подорожі стали більш короткими в часі, але декілька разів на рік.

«Найкращий вид відпочинку – можливість поспілкуватися з природою сьогодні, завтра в Опішню поїхати, післязавтра – на шопінг по сувеніри, або велосипедом покататися, альпінізмом зайнятися».

Турист, вигідний місту, це та людина, яка провела більше 24 годин у місті, та заночувала хоча б одну добу у закладах розміщення. Важлива також зручна логістика.

«Є інтерсіті, прохідні потяги. Проаналізу йте, о котрій вони прибувають в Полтаву? Бо ж, як правило, більше 50% туристів користуються потягами, мандруючи. Більша частина потягів прибуває до Полтави вночі. Людям це незручно, бо ж за готельними стандартами поселитися можна не раніше, аніж ополудні. Як вирішили це питання у Львові? Кілька готелів тут приймають туристів цілодобово. Восени, коли починається низький сезон, туристів приваблюють відвідати місто знижками на все, від проживання в готелях до екскурсій, на 50%».

3. Промоція

50% бюджету, виділеного на розвиток туристичної галузі міста, має витрачатися на промоцію, рекламні акції на різних платформах, відкритих для різних категорій споживачів туристичного продукту. Це – аксіома.

«От, для прикладу, умовно є фестиваль «Хвиля Полісся». На нього виділяють великі кошти, роблять гарно. Але не роблять ніякої реклами для туристів. І що відбувається? Що на захід, що мав би бути буцімто туристичним, збираються мешканці того ж самого Полісся. Гроші витрачені неефективно. Дуже може бути, що навіть в самій Полтаві можуть цікаві туристичні заходи проводитися, але якщо про них не знає цільова аудиторія, тобто кияни, львів’яни, харків’яни, якщо про це інформація не висить в соц..мережах, при чому немає таргетованої реклами, то важливість і ефективність фесту – нуль».

Приїхавши до Полтави, А. Романова найперше поспілкувалася з пересічними містянами, запитавши, що у нас в місті цікавого, куди б можна було піти, що подивитися.

«Я навмисне запитала не у фахівців, а у полтавців: а що у вас тут цікавого? Вони відповіли: Кругла площа. Біла альтанка. Але це можна подивитися максимум за 20 хвилин!І скажіть мені, чи захочеться мені знімати готель після цих слів? Ні. Звичайно ви б, як фахівці, розповіли мені більше. Але, треба починати промоцію свого міста серед містян. Я впевнена, що у вас є цікаві легенди, цікаві маршрути, сучасні гіди, які не читають сухі, перевантажені датами екскурсії. В усіх Європейських містах є містичні, романтичні, анімовані екскурсії. Бо сучасному туристу не цікаво слухати якогось викладача історії. Це не цікаво. Це не має нічого спільного з туризмом. Гіди мають бути креативними», - звернулася вона до представників туристичної сфери.

Замість висновку

Полтава – багата, самодостатня, культурна, та музейна. Але сьогодні потрібно об’єднувати зусилля навколо популяризації найцікавіших музеїв, креативних екскурсій, над якими працюють як молоді, так і досвідчені екскурсоводи, «Спілка екскурсоводів Полтавщини». Місто має чудову стратегію розвитку туризму, натхненного й професійного керівника профільного підрозділу (В. Павлов). Представникам туристичного бізнесу варто єднатися, а не конкурувати. Заради спільного результату, зростання туристичного потоку, створення якісного туристичного продукту, загорнутого в привабливу інфраструктурну обгортку, що принесе прибуток усім у кінцевому результаті. І усю цю роботу необхідно підсилити гідним фінансуванням. Не по залишковому принципу, а по пріоритетному. Тільки за цих умов у туризму міста є шанс конкурувати з Трускавцем, Кам’янцем-Подільським, навіть Львовом. Чи скористаємося ним?

Ольга Гладченко