Інформаційні технології в житті людей похилого віку. Дослідження

Робочою групою проекту та працівниками Центру освіти дорослих Полтавщини було проведено дослідження рівня освоєння ІКТ полтавцями, вікової категорії 50+.

Соціологічна вибірка становила 130 осіб – слухачів Університету третього віку (соціального проекту Полтавського університету економіки і торгівлі) серед яких: 88% жінки та 12 чоловіки (рис. 1).

Рис. 1. Рис. 2.

Таку гендерну нерівність можна пояснити, з одного боку, слабкою соціальною та громадянською мотивацією у чоловіків, великою кількістю стереотипів й упереджень стосовно освоєння нових знань, вмінь, навичок та компетенцій, а з іншого – підвищеним рівнем соціальної відповідальності, потребою у самореалізації та залучення до суспільного життя та громадянських ініціатив у жінок.

З віковим критерієм домінують респонденти віком від 55 до 65 років. Це пояснюється соціальними та психологічними умовами (ще не втрачені професійні соціальні та громадські зв’язки, процес «відриву» від життя суспільства знаходиться на початкових стадіях). Особливу увагу привертає вікова категорія понад 65 років – вона становить 40% опитаних, що свідчить про суттєвий пізнавальний та інформативний інтерес цієї категорії, бажання долучитися до суспільних процесів, підвищити громадянську мотивацію та соціальну активність.

Комп’ютер вже давно перестав бути чимось незвичним, він став невід’ємною частиною побуту та інтер’єру сучасного української родини. Доступ до ПК дозволяє користувачу використовувати його можливості для реалізації власних потреб, інтересів, долучатися до життя соціуму. Серед опитаних слухачів, 73% мають комп’ютер вдома, 7,7% – на роботі, 6,9% – користуються комп’ютерами загального користування. Показовим є те, що 16,9% респондентів не мають доступу чи можливостей використання ПК (рис. 3). Таке відсоткове співвідношення дає підстави стверджувати, що рівень «комп’ютеризації» полтавців похилого віку є задовільним – майже 80% мають доступ до інформаційно-комунікаційних технологій. Прикро, але залишається ще значна (майже 17%) частина людей похилого віку не мають змоги користуватися комп’ютером. Зменшення цього показника можливе за рахунок нарощення комп’ютерних можливостей у громадських місцях загального користування (бібліотеки, органи місцевого самоврядування, навчальні заклади тощо).

Рис. 3

Використання усіх можливостей ІКТ повноцінне лише за умови підключення ПК до мережі інтернет. Серед опитаних, доступ до всесвітньої мережі мають: 76,1% – вдома, 9,2% – на роботі, 2,3% – за допомогою мобільного пристрою, 6,9% використовують «громадські безкоштовні підключення (рис. 4). Такі показники демонструють високий рівень доступу до віртуального середовища, але не підтверджують повноцінне використання всіх його можливостей.

Рис. 4

Набуття вмінь, навичок та досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій передбачено навчальними програмами початкової, середньої школи, професійної освіти в технікумах та коледжах, закладах вищої освіти. Підростаюче покоління засвоює базовий рівень, достатній для використання в особистих та професійних інтересах. Однак, для оволодіння подібними компетенціями ЛПВ не існує жодних офіційних програмних ініціатив. Відтак, покоління 50+ залишається на одинці з потребами в опануванні ІКТ. Результати опитування наступні: 26,9% – не вміють працювати з ПК, 66,1% мають базові навики роботи з ПК. 6,9% підтвердили свій статус «впевнений користувач ПК (рис. 5). Прикро, але майже 93% респондентів мають надзвичайно низький рівень володіння ІКТ. Це негативно впливає на якість їхнього життя, створює значний соціальний, громадянський та побутовий дискомфорт. Зменшення цих показників можливе за рахунок впровадження на рівні міської, районної, обласної влади загальнодоступних навчальних курсів, майстер-класів та інших пізнавальних, навчальних та інформаційних заходів, які були б спрямовані на підвищення рівня обізнаності про можливості ІКТ для ЛПВ.

Рис. 5

Важливим фактором долучення ЛПВ до використання ІКТ у особистому соціальному та громадянському функціонуванні є внутрішня мотивація та прагнення до особистісного розвитку. Так, за результатами опитування, майже 95% респондентів виявили бажання опанувати «з нуля» чи вдосконалити вже набуті базові навички користування ПК (рис. 6). Це дає можливість з впевненістю стверджувати, що респонденти мають високий ступінь особистої навчальної мотивації та готові опановувати нові вміння та навички для формування активної життєвої, громадянської та соціальної позиції.

Рис. 6

Підтвердженням високого рівня особистої навчальної вмотивованості є бажання працювати над освоєнням нового досвіду не лише з викладачами-модераторами освітнього процесу, а й самостійно, виконуючи «домашні завдання». Майже 89% опитаних виявили бажання виконувати індивідуальні завдання, які спрямовані на закріплення нових компетенцій в роботі з ІКТ (рис. 7) та будуть враховувати вікові, психологічні та фізіологічні особливості ЛПВ як особливої освітньої категорії. Тільки обов’язкове врахування цих факторів дасть змогу створити якісне навчально-методичне та інформаційно-довідкове забезпечення опанування ІКТ.

Рис. 7

Побудова громадянського суспільства в Україні має спиратися на громадянську та суспільну обізнаність, ініціативність та відповідальність. Ці ціннісно-особистісні риси людини й громадянина закладають надійний фундамент розбудови громадської культури, політичної свідомості та ефективного національного функціонування. Так, 43,8% опитаних підтверджують бажання навчитися використовувати інструменти електронного урядування, віртуальної комунікації з органами місцевої та державної влади. Ці позитивні тенденції та прагнення мешканців м. Полтави затьмарює досить високий (51,5% опитаних) рівень недовіри та небажання особистої участі у муніципальних процесах та ефективності комунікації з органами місцевої та державної влади (рис. 8). Причинами такої відстороненості від суспільних і муніципальних справ є низький рівень громадянської вмотивованості, слабка громадянська самоідентифікація, недостатність базових знань з політичної сфери та зневіра людей в інституційних органах влади. Така ситуація, на наш погляд, створює умови для маніпуляцій громадською думкою ЛПВ, про яких згадують лише перед черговими виборами до органів влади будь якого рівня а відтак, суспільство знаходиться у стані «постійного кружляння по колу». Пробудження особистої відповідальності за долю своєї родини, свого міста, своєї країни, долучення до процесів життя міста та реального впливу на органи місцевого самоврядування через різні форми прояву громадянської свідомості та активності потребує якнайскорішого вирішення. Запровадження постійно діючих освітніх програм для ЛПВ з підвищення громадянських компетентностей та соціальної активності є одним із реальних практичних кроків у напрямку розвитку громадянського суспільства.

Рис. 8

ПК та віртуальне середовище відкриває перед користувачем безмежні навчальні, громадянські, економічні, суспільні та соціокультурні можливості. В залежності від особистісних потреб людини, вона вибудовує пріоритети у використанні ІКТ: 37,2% опитаних прагнуть за допомогою соціальних мереж розширити коло соціальних взаємозв’язків та інтенсивність взаємодії, 45,5% – освоїти інструменти пошуку товарів та послуг через мережу інтернет, 65,2% - для онлайн платежів за користування комунальними послугами, 20,3% розглядають можливості поліпшення навичок користування текстовими редакторами та можливості додаткового заробітку (набір тексту, редагування текстів, макетування), 75% – користування безкоштовними месенджерами та сервісами відео, аудіо зв’язку, 65,2% - розглядають ІКТ як засіб та можливість брати участь у роботі органів місцевого самоврядування та органів державної влади (рис. 9).