У "Полтаватеплоенерго" розповіли про ліквідатора Чорнобильської катастрофи

Сьогодні українці вшановують трагічні роковини Чорнобильської катастрофи. З нагоди цієї дати в «Полтаватеплоенерго» розповіли про свого працівника, ліквідатора Ігоря Білана. Спогади про дні, проведені у лоні атомного реактора, ми підготували для наших читачів.

З Афганістану у Чорнобильську зону

Через два тижні після 18-ліття Ігоря Білана уже призвали в армію. Спочатку відправили на «учебку» в Ашгабат, що в Туркменістані, а через півроку — в Афганістан. Служба забрала майже два роки — з 1983-го по 1984-й. У піхоті він охороняв дорогу з СРСР в Кабул і трубопроводи, що пролягали вздовж неї. Вирушаючи до армії, хлопець не знав, наскільки його змінить ця країна. Спершу лякався вибухів і свисту куль. Згодом звик.

Уникнути ран не вийшло. Довідка про поранення ішла до Полтави десять років. Але тоді вже не допомогла вибити матеріальну допомогу як учаснику бойових дій. Робота в «зоні відчуження» по 15 годин на добу.

Після служби Ігор Білан мав помітку в військовому квитку про перебування в резерві. Тож, отримавши повідомлення про необхідність прибути на пункт зборів, вирушив виконувати обов’язок. Дивується тодішній сумлінності, адже міг тоді, як багато хто, уникнути Чорнобилю.

Поїхав у Лубни, де формувалися роти колишньої Чапаєвської дивізії. Вдома лишалися дружина і півторамісячна донька Алла. Через два тижні потрапив до Чорнобиля.

— Зі мною на ліквідації наслідків аварії був сусід Олександр Майборода. Я його кілька разів бачив, знав, що то — Саня, — пригадує Ігор Білан. — А в Чорнобилі потоваришували. Ушістьох з іншими хлопцями жили в наметі.

Повернувшись додому, покумалися. Шкода, немає вже кума… Як іще двох сусідів по намету. Спершу їхня рота діяла окремо, потім об’єдналася зі ще двома. Це були і зовсім молоді хлопці, і вже зрілі чоловіки.

Перший місяць по 15 годин на добу формували «зону відчуження»: 22 км огорожі взяли на себе. Копали траншеї, бетонували стовпчики, тягнули колючий дріт. Обносили колючим дротом і Прип’ять, щоб уберегти від мародерів. Ігор Білан згадує, що вона була гарним містом, молодим:

— Розповідали, що їй було тільки 11 років, а перед вибухом реактора в ній народився тисячний житель. Ми, бувало, заглядали в вікна спорожнілих будинків.

Видно, що люди жили добре, бо покидали і килими, і добротні меблі. Не дивно, що туди внадилися розбишаки, ласі на дармовий шматок.

Чоловік згадує, що таких людей у зоні відчуження було вдосталь:

— Ми пізніше працювали в селі, яке покинули жителі. Спершу хати стояли, як на виставці. Коли згодом повернулися, це місце не впізнали: усе розграбоване.

Безцільна дезактивація території і радіація під землею. Ліквідатори працювали і на дезактивації сіл. По змозі тракторами, а деколи і вручну лопатами знімали верхній заражений шар ґрунту. Потім його екскаваторами згортали ближче до ріки. Від спеки військова форма, просочена спеціальним розчином, який і воду не пропускав, нестерпно парила тіло. Зневаживши правилами безпеки, солдати скидали однострій і працювали у натільній білизні, яка не захищала від радіації.

Носили респіратори, які потрібно міняти щодоби. Натомість весь час проходили в одних і тих же. Або ще гірше — користувалися «пелюстками», по суті марлевими пов’язками. Часто це була марна праця.

— Сьогодні землю зчистили, дозиметр показує норму, — пояснює Ігор Білан, — а завтра тут же радіація зашкалює. Знову зчищаємо. І так по кілька разів.

Будинки уже мало не в повітрі висіли. Одна бабуся, у якої в дворі два тижні проводили дезактивацію, вирішила пригостити нас консервацією. Закривала її за п’ять років до вибуху. Вирішили перевірити рівень радіації в банці. А там — гірше, ніж на землі, яку згрібали. Виходить, реактор і раніше «дихав», тільки про це або не знали, або не говорили.

Розвантажували ліквідатори і вагони з камінням, яким гатили струмки та річечки, що впадали у Прип’ять. Так затримували забруднене сміття. Валили постраждалий від радіації ліс. Куди далі йшли велетенські сосни — невідомо.

Працювали й на реакторі: швабрами мили турбіни, свинцевими пластинами закладали вікна, скидали з даху цеглу. Якщо мали вільний час, грали в футбол на галявині лісу, де розміщувалася рота.

Приклад для молодших колег

Після трьох місяців у зоні солдати дивізії повернулися додому. Можливо, довелося б і довше пропрацювати, та техніки було небагато. Поверталися тим самим маршрутом. Прибули до Лубен, здали форму. Перевірили техніку на забруднення радіацією. А далі — роз’їхалися. Для Ігоря Білана чорнобильська історія не скінчилася. Він ще рік у судах добивався статусу ліквідатора. Довідка про його перебування у Чорнобилі зникла.

Але у військовому квитку чоловік мав відмітку про службу в зоні відчуження, а також значився у списках військкомату. Заручившись підтримкою товаришів-ліквідаторів, зумів добитися правди.

Нині він рідко згадує ті три місяці. Уже 23 роки Ігор Білан працює в «Полтаватеплоенерго», передає знання і вміння молодшим колегам. За цей час більше 20 разів заохочувався за вагомі досягнення в роботі. Також він — заслужений працівник житлово-комунального господарства України.

Прес-служба «Полтаватеплоенерго»

Чорнобиль ліквідатори ЧАЕС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Пересуватися містом на великі відстані без громадського транспорту важко. Але така звична річ, як проїхати автобусом із пункту А до пункту Б іноді стає справжнім квестом для незрячих, нечуючих чи людей з порушеннями опорно-рухового апарату. Часто ці незручності виникають виключно через людський фактор, говорять організатори практичного семінару «Перевезення пасажирів, супровід та допомога маломобільним пасажирам у громадському транспорті». Тому й вирішили...
Суспільство
Заступник міського голови Полтави з питань ЖКГ Олексій Чепурко разом з керівниками комунальних підприємств здійснили традиційний об‘їзд міста. Зокрема, перевірили стан ремонтних робіт, прибирання вулиць і дворів, зупинок громадського транпорту в мікрорайонах міста, ремонту тротуарів в авіамістечку. За результатами об’їзду комунальні служби мають прибрати сухе листя та гілки, вирівняти бордюри, прибрати та оновити дитячі майданчики на пров. Великому та вул....
Суспільство
У Полтаві майже немає зручного громадського транспорту, яким би могли їздити маломобільні полтавці. Лише в тролейбусах є пандуси, які розкладають водії і допомагають таким пасажирам. Автобуси пандусів не мають, але теж можна хоч якось їздити, маршрутки такого не дозволяють. Сьогодні на зупинці громадського транспорту “Корпусний парк” відбувся практичний семінар “Перевезення пасажирів, супровід та допомога маломобільним пасажирам у громадському транспорті”,...
Суспільство
Управління культури міськвиконкому готує до Дня міста низку цікавих розважальних заходів у всіх мікрорайонах міста. Загальноміські святкування розпочнуться пообіді коло Білої альтанки. Сюди кличуть усіх небайдужих полтавців та гостей міста прийти у вишиванках, щоб разом узяти участь в урочистій ході вулицею Соборності до Корпусного парку. Про деталі святкування та план проведення заходів сьогодні зранку розповіла начальник міського управління культури Лари...
Кримінал
Трагічний випадок стався у серпні 2018-го року у Котелевському районі на буровій підприємства «УСБК-1». Тоді із бурової висотою 4 метри впав помічник бурильника і отримав численні травми. Нещодавно прокат ура Полтавської області передала до суду обвинувальний акт стосовно бурильника підприємства, який порушив правила безпеки під час виконання робіт із підвищеною небезпекою. У ході слідства з’ясували, що бурильник не дотримався правил безпеки під час викона...
Суспільство
Сьогодні, 17-го вересня, на сайті Полтавської міської ради з’явилася петиція за створення у місті пам’ятника художнику, живописцю та архітектору Василю Кричевському. Автор петиції – полтавець Олександр Масленко – пропонує розмістити пам’ятник біля краєзнавчого музею імені Кричевського або у парковій зоні неподалік від нього. Петиція поки що набрала 3 голоси із 250-ти необхідних для того, щоб її розглянули на комісії Полтавської міської ради. Нагадаємо, гол...
Кримінал
У Полтаві затримали групу осіб, яких підозрюють у облаштуванні нарколабораторії, виготовленні та збуті наркотиків. Продавали наркотичну «продукцію» за допомогою інтернет-месенджерів та, так званих, закладок. Викрили наркоторговців оперативники управління протидії наркозлочинам та слідчі поліції Полтавщини. Начальник поліції Полтавщини Андрій Замахін повідомив, що поліцейські вилучили обладнання для виготовлення наркотиків та вже розфасовані наркотичні засо...
Суспільство
16-го вересня на сайті Полтавської міської ради з’явилася петиція за облаштування вело доріжки на «кам’янці», що по вулиці Небесної Сотні. Автор петиції – полтавець Станіслав Назаренко – пропонує облаштувати велодоріжку по вулиці Небесної Сотні від будинку №21 до будинку №53. У обґрунтуванні автор петиції пояснює, що через бруківку проїзд велосипедами по цій частині вулиці практично неможливий. Велосипедисти змушені їхати тротуаром, яким пересуваються пішо...
Пригоди
Пожежа сталася 16-го вересня близько 16:00 неподалік від сіл Руденківка та Пудлівка Новосанжарського району. Загальна площа лісового масиву – близько 200 гектарів. Була загроза, що вогонь перекинеться на населені пункти Пудлівка та Мар’янівка. На гасіння лісової пожежі виїхали підрозділи ДСНС із Полтави, Кременчука, а також Новосанжарського, Решетилівського та Козельщинського районів. Всього до ліквідації пожежі залучили 14 одиниць техніки та 48 працівникі...