У "Полтаватеплоенерго" розповіли про ліквідатора Чорнобильської катастрофи

Сьогодні українці вшановують трагічні роковини Чорнобильської катастрофи. З нагоди цієї дати в «Полтаватеплоенерго» розповіли про свого працівника, ліквідатора Ігоря Білана. Спогади про дні, проведені у лоні атомного реактора, ми підготували для наших читачів.

З Афганістану у Чорнобильську зону

Через два тижні після 18-ліття Ігоря Білана уже призвали в армію. Спочатку відправили на «учебку» в Ашгабат, що в Туркменістані, а через півроку — в Афганістан. Служба забрала майже два роки — з 1983-го по 1984-й. У піхоті він охороняв дорогу з СРСР в Кабул і трубопроводи, що пролягали вздовж неї. Вирушаючи до армії, хлопець не знав, наскільки його змінить ця країна. Спершу лякався вибухів і свисту куль. Згодом звик.

Уникнути ран не вийшло. Довідка про поранення ішла до Полтави десять років. Але тоді вже не допомогла вибити матеріальну допомогу як учаснику бойових дій. Робота в «зоні відчуження» по 15 годин на добу.

Після служби Ігор Білан мав помітку в військовому квитку про перебування в резерві. Тож, отримавши повідомлення про необхідність прибути на пункт зборів, вирушив виконувати обов’язок. Дивується тодішній сумлінності, адже міг тоді, як багато хто, уникнути Чорнобилю.

Поїхав у Лубни, де формувалися роти колишньої Чапаєвської дивізії. Вдома лишалися дружина і півторамісячна донька Алла. Через два тижні потрапив до Чорнобиля.

— Зі мною на ліквідації наслідків аварії був сусід Олександр Майборода. Я його кілька разів бачив, знав, що то — Саня, — пригадує Ігор Білан. — А в Чорнобилі потоваришували. Ушістьох з іншими хлопцями жили в наметі.

Повернувшись додому, покумалися. Шкода, немає вже кума… Як іще двох сусідів по намету. Спершу їхня рота діяла окремо, потім об’єдналася зі ще двома. Це були і зовсім молоді хлопці, і вже зрілі чоловіки.

Перший місяць по 15 годин на добу формували «зону відчуження»: 22 км огорожі взяли на себе. Копали траншеї, бетонували стовпчики, тягнули колючий дріт. Обносили колючим дротом і Прип’ять, щоб уберегти від мародерів. Ігор Білан згадує, що вона була гарним містом, молодим:

— Розповідали, що їй було тільки 11 років, а перед вибухом реактора в ній народився тисячний житель. Ми, бувало, заглядали в вікна спорожнілих будинків.

Видно, що люди жили добре, бо покидали і килими, і добротні меблі. Не дивно, що туди внадилися розбишаки, ласі на дармовий шматок.

Чоловік згадує, що таких людей у зоні відчуження було вдосталь:

— Ми пізніше працювали в селі, яке покинули жителі. Спершу хати стояли, як на виставці. Коли згодом повернулися, це місце не впізнали: усе розграбоване.

Безцільна дезактивація території і радіація під землею. Ліквідатори працювали і на дезактивації сіл. По змозі тракторами, а деколи і вручну лопатами знімали верхній заражений шар ґрунту. Потім його екскаваторами згортали ближче до ріки. Від спеки військова форма, просочена спеціальним розчином, який і воду не пропускав, нестерпно парила тіло. Зневаживши правилами безпеки, солдати скидали однострій і працювали у натільній білизні, яка не захищала від радіації.

Носили респіратори, які потрібно міняти щодоби. Натомість весь час проходили в одних і тих же. Або ще гірше — користувалися «пелюстками», по суті марлевими пов’язками. Часто це була марна праця.

— Сьогодні землю зчистили, дозиметр показує норму, — пояснює Ігор Білан, — а завтра тут же радіація зашкалює. Знову зчищаємо. І так по кілька разів.

Будинки уже мало не в повітрі висіли. Одна бабуся, у якої в дворі два тижні проводили дезактивацію, вирішила пригостити нас консервацією. Закривала її за п’ять років до вибуху. Вирішили перевірити рівень радіації в банці. А там — гірше, ніж на землі, яку згрібали. Виходить, реактор і раніше «дихав», тільки про це або не знали, або не говорили.

Розвантажували ліквідатори і вагони з камінням, яким гатили струмки та річечки, що впадали у Прип’ять. Так затримували забруднене сміття. Валили постраждалий від радіації ліс. Куди далі йшли велетенські сосни — невідомо.

Працювали й на реакторі: швабрами мили турбіни, свинцевими пластинами закладали вікна, скидали з даху цеглу. Якщо мали вільний час, грали в футбол на галявині лісу, де розміщувалася рота.

Приклад для молодших колег

Після трьох місяців у зоні солдати дивізії повернулися додому. Можливо, довелося б і довше пропрацювати, та техніки було небагато. Поверталися тим самим маршрутом. Прибули до Лубен, здали форму. Перевірили техніку на забруднення радіацією. А далі — роз’їхалися. Для Ігоря Білана чорнобильська історія не скінчилася. Він ще рік у судах добивався статусу ліквідатора. Довідка про його перебування у Чорнобилі зникла.

Але у військовому квитку чоловік мав відмітку про службу в зоні відчуження, а також значився у списках військкомату. Заручившись підтримкою товаришів-ліквідаторів, зумів добитися правди.

Нині він рідко згадує ті три місяці. Уже 23 роки Ігор Білан працює в «Полтаватеплоенерго», передає знання і вміння молодшим колегам. За цей час більше 20 разів заохочувався за вагомі досягнення в роботі. Також він — заслужений працівник житлово-комунального господарства України.

Прес-служба «Полтаватеплоенерго»

Чорнобиль ліквідатори ЧАЕС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
76 переглядів в листопаді
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань

Суспільство
Громадяни можуть подати місцеву ініціативу, яку потім депутати розглянуть на сесії місцевої ради та винесуть рішення. Як це зробити юридично правильно розбиралася коаліція «Прозорі ради». Захистити інтереси громади можна й завдяки місцевим ініціативам. Цю форму участі громадян у місцевому самоврядуванні визначено Статутом територіальної громади м. Полтави (далі – Статут). Поруч з петиціями та громадськими слуханнями, вони також є інструментами місцевої де...
Спорт
Цими днями в олімпійському центрі у Конча-Заспі відбувся Чемпіонат України з тхеквондо серед спортсменів з порушеннями слуху. У змаганнях брав участь вихованець Полтавської ДЮСШ №4 Вадим Боярин. У ваговій категорії до 68 кг він провів два поєдинки в яких отримав перемоги та виборов перше місце. До змагань Вадима готував тренер Юрій Шавиро. Управління у справах сім`ї, молоді та спорту виконавчого комітету Полтавської міської ради вітає спортсмена та тренера...
Суспільство
Полтавська міська рада не планує продовжувати оренду приміщень із 9-ма аптечними пунктами «Полтавафарму», які зараз розміщені у медичних закладах міста. Відповідного листа наприкінці жовтня цього року направило до «Полтавафарму» управління майном комунальної власної Полтави. Мова йде про аптеки, розміщені за адресами: вулиця Агітаційна,13; Духова, 6; Залізна, 17; Івана Мазепи, 21; Івана Мазепи, 36, Монастирська, 7а, Нікітченка, 2; О.Гончара, 27 а та О. Бід...
Суспільство
Місцевою «зоною відчуження» вже почали називати полтавці місцевість навколо колишнього кінотеатру «Алмаз». Глибокі ями замість фонтанів, 4-метрові чагарники і посеред усього цього «добра» — вона, примара кінотеатру, ніби телепортом перенесена із Чорнобильської зони. Багаторічний притон наркоманів, де вони вже не бояться влаштовувати веселі нарко-вечірки. І все це — посеред жвавого мікрорайону, через паркан від гімназії №31 і двох наповнених дітьми парків....
Пригоди
ДТП, в якій 14 листопада постраждали 4 людей сталася у Пирятинському районі, на 128 км автодороги «Київ-Харків», близько 19:40. Відбулося зіткнення автомобіля «ВАЗ Калина», під керуванням 43-річного полтавця, з вантажівкою «Рено Магнум». Про це повідомляє відділ комунікації Управління нацполіції в Полтавській області. Як наслідок, травми різного ступеню тяжкості отримали четверо пасажирів легковика: 44-річна жінка, 19-рійчний юнак і двоє дітей 12-и та 11-и...
Суспільство
Чому зростуть тарифи? У «Полтававодоканалі» повідомляють про корегування тарифу на водопостачання та водовідведення. Про це 15-го листопада під час прес-конференції для полтавських ЗМІ розповіла начальник планово-економічного відділу «Полтававодоканалу» Олена Нечай. Вона зокрема розповіла, що 13-го листопада у Києві відбулося засідання національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Під час засідання члени...
Пригоди
13 листопада 2018 року до Кременчуцької міської дитячої лікарі госпіталізовано хлопчика 2017 року народження з діагнозом термічні опіки руки І-ІІ ступеня. Хлопчик мешкає у Кременчуці. Як повідомили в управлінні з питань цивільного захисту Полтавської області, опіки хлопчик отримав у побуті — перекинув на себе каструлю з окропом. Наразі дитина перебуває у стані середньої тяжкості.
Суспільство
Лише кілька днів тому Полтава здригнулася від повідомлення про смертельну бійку поблизу розважальних закладів у приміщенні колишнього кінотеатру ім. Котляревського. Тоді у кареті «швидкої» помер 24-річний полтавець, якого медики забрали з розбитою головою після бійки. За фактом розпочали кримінальне провадження за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України «Умисне тяжке тілесне ушкодження, яке призвело до смерті». А сьогодні бруківка біля нічного...
Суспільство
Всі ми були свідками снігового колапсу у Києві: затори, ДТП, заметені дороги і тротуари. І цей сніговий фронт швидко суне в бік Полтави, вже найближчими днями і в нашому місті може з’явитися перший сніг. Чи готові комунальники до заметілі? В.о. мера Полтави Олександр Шамота розповів, на якому етапі знаходиться підготовка:     - Не кажу, що ми готові на 100%, але я впевнений що ми зробили все можливе щоб підготувати місто до прибирання від снігу. Враховуючи...