У "Полтаватеплоенерго" розповіли про ліквідатора Чорнобильської катастрофи

Сьогодні українці вшановують трагічні роковини Чорнобильської катастрофи. З нагоди цієї дати в «Полтаватеплоенерго» розповіли про свого працівника, ліквідатора Ігоря Білана. Спогади про дні, проведені у лоні атомного реактора, ми підготували для наших читачів.

З Афганістану у Чорнобильську зону

Через два тижні після 18-ліття Ігоря Білана уже призвали в армію. Спочатку відправили на «учебку» в Ашгабат, що в Туркменістані, а через півроку — в Афганістан. Служба забрала майже два роки — з 1983-го по 1984-й. У піхоті він охороняв дорогу з СРСР в Кабул і трубопроводи, що пролягали вздовж неї. Вирушаючи до армії, хлопець не знав, наскільки його змінить ця країна. Спершу лякався вибухів і свисту куль. Згодом звик.

Уникнути ран не вийшло. Довідка про поранення ішла до Полтави десять років. Але тоді вже не допомогла вибити матеріальну допомогу як учаснику бойових дій. Робота в «зоні відчуження» по 15 годин на добу.

Після служби Ігор Білан мав помітку в військовому квитку про перебування в резерві. Тож, отримавши повідомлення про необхідність прибути на пункт зборів, вирушив виконувати обов’язок. Дивується тодішній сумлінності, адже міг тоді, як багато хто, уникнути Чорнобилю.

Поїхав у Лубни, де формувалися роти колишньої Чапаєвської дивізії. Вдома лишалися дружина і півторамісячна донька Алла. Через два тижні потрапив до Чорнобиля.

— Зі мною на ліквідації наслідків аварії був сусід Олександр Майборода. Я його кілька разів бачив, знав, що то — Саня, — пригадує Ігор Білан. — А в Чорнобилі потоваришували. Ушістьох з іншими хлопцями жили в наметі.

Повернувшись додому, покумалися. Шкода, немає вже кума… Як іще двох сусідів по намету. Спершу їхня рота діяла окремо, потім об’єдналася зі ще двома. Це були і зовсім молоді хлопці, і вже зрілі чоловіки.

Перший місяць по 15 годин на добу формували «зону відчуження»: 22 км огорожі взяли на себе. Копали траншеї, бетонували стовпчики, тягнули колючий дріт. Обносили колючим дротом і Прип’ять, щоб уберегти від мародерів. Ігор Білан згадує, що вона була гарним містом, молодим:

— Розповідали, що їй було тільки 11 років, а перед вибухом реактора в ній народився тисячний житель. Ми, бувало, заглядали в вікна спорожнілих будинків.

Видно, що люди жили добре, бо покидали і килими, і добротні меблі. Не дивно, що туди внадилися розбишаки, ласі на дармовий шматок.

Чоловік згадує, що таких людей у зоні відчуження було вдосталь:

— Ми пізніше працювали в селі, яке покинули жителі. Спершу хати стояли, як на виставці. Коли згодом повернулися, це місце не впізнали: усе розграбоване.

Безцільна дезактивація території і радіація під землею. Ліквідатори працювали і на дезактивації сіл. По змозі тракторами, а деколи і вручну лопатами знімали верхній заражений шар ґрунту. Потім його екскаваторами згортали ближче до ріки. Від спеки військова форма, просочена спеціальним розчином, який і воду не пропускав, нестерпно парила тіло. Зневаживши правилами безпеки, солдати скидали однострій і працювали у натільній білизні, яка не захищала від радіації.

Носили респіратори, які потрібно міняти щодоби. Натомість весь час проходили в одних і тих же. Або ще гірше — користувалися «пелюстками», по суті марлевими пов’язками. Часто це була марна праця.

— Сьогодні землю зчистили, дозиметр показує норму, — пояснює Ігор Білан, — а завтра тут же радіація зашкалює. Знову зчищаємо. І так по кілька разів.

Будинки уже мало не в повітрі висіли. Одна бабуся, у якої в дворі два тижні проводили дезактивацію, вирішила пригостити нас консервацією. Закривала її за п’ять років до вибуху. Вирішили перевірити рівень радіації в банці. А там — гірше, ніж на землі, яку згрібали. Виходить, реактор і раніше «дихав», тільки про це або не знали, або не говорили.

Розвантажували ліквідатори і вагони з камінням, яким гатили струмки та річечки, що впадали у Прип’ять. Так затримували забруднене сміття. Валили постраждалий від радіації ліс. Куди далі йшли велетенські сосни — невідомо.

Працювали й на реакторі: швабрами мили турбіни, свинцевими пластинами закладали вікна, скидали з даху цеглу. Якщо мали вільний час, грали в футбол на галявині лісу, де розміщувалася рота.

Приклад для молодших колег

Після трьох місяців у зоні солдати дивізії повернулися додому. Можливо, довелося б і довше пропрацювати, та техніки було небагато. Поверталися тим самим маршрутом. Прибули до Лубен, здали форму. Перевірили техніку на забруднення радіацією. А далі — роз’їхалися. Для Ігоря Білана чорнобильська історія не скінчилася. Він ще рік у судах добивався статусу ліквідатора. Довідка про його перебування у Чорнобилі зникла.

Але у військовому квитку чоловік мав відмітку про службу в зоні відчуження, а також значився у списках військкомату. Заручившись підтримкою товаришів-ліквідаторів, зумів добитися правди.

Нині він рідко згадує ті три місяці. Уже 23 роки Ігор Білан працює в «Полтаватеплоенерго», передає знання і вміння молодшим колегам. За цей час більше 20 разів заохочувався за вагомі досягнення в роботі. Також він — заслужений працівник житлово-комунального господарства України.

Прес-служба «Полтаватеплоенерго»

Чорнобиль ліквідатори ЧАЕС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Оцініть першим
(0 оцінок)
Поки ще ніхто не оцінював
Ніхто ще не рекомендував
Авторизуйтесь ,
щоб оцінити і порекомендувати

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Пригоди
До поліцейських у Кременчуці 21-го лютого звернулися рідні військовослужбовця Євгена Камєнєва. Вони повідомили, що чоловік 21-го лютого пішов на зустріч із товаришами та не повернувся. Він іще вийшов на зв'язок 23-го лютого, а потім вимкнув телефон. На вигляд чоловікові – 30-35 років, зріст 180-185 сантиметрів, має середню тіло будову, темне коротке волосся, темно-сірі очі. Одягнений був у темно-синю куртку, блакитні джинси, темно-зелену шапку. На лівій но...
Кримінал
До лікарів звернувся 31-річний мешканець Карлівського району. Чоловіка обстежили та діагностували у ньому закриту черепно-мозкову травму, переломи ребер та травми живота. Попередньо відомо, що травми чоловікові наніс 26-річний житель Дніпропетровщини. У поліції Полтавської області повідомляють, що підозрюваний раніше вже мав проблеми із законом та перебував у розшуку за вчинення аналогічного злочину. За фактом у поліції відкрили кримінальне провадження за...
Кримінал
Полтавські поліцейські викрили мешканця міста, якого підозрюють у викраденні десяти дощоприймальних решіток. Його підозрюють у причетності до викраденні чавунних ливнівок на вулицях Стрітенська, Кагамлика, Сінна та Раїси Кириченко. Середня вартість однієї із таких решіток – понад 900 гривень. У поліції вважають, що підозрюваний викрав щонайменше 15 таких решіток. Про це повідомляють у Полтавському відділі поліції. 48-річний чоловік раніше вже мав проблеми...
Суспільство
Жоден із 89 людей, які евакуйовані із китайського міста Ухань та зараз проживають у санаторії «Нові Санжари» не хворі на коронавірус COVID-2019. Про це повідомив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов. За його словами, під час молекулярно-генетичний досліджень біологічного матеріалу, який брали у евакуйованих, не виявили коронавірусу. Першу партію біоматеріалу передали літаком до Києва 22-го лютого. Наступний забір біоматеріа...
Культура
23 лютого у столиці України відбувся Національний конкур краси «Міні Міс Світу – Україна 2020». Організатором та національним директором якого є Наталія Мельничук («Центр успішних дітей «Kids Go», м. Житомир). У конкурсі «Міні Міс Світу – Україна 2020», брали участь 32 учасники з різних куточків України, які боролися за перемогу. На сцені діти демонстрували глядачам та членам журі свою красу, шарм та вроду, а також вміння дефілювати по подіуму в різних обр...
Кримінал
Керівник поліції Полтавської області Іван Вигівський повідомив, що з листопада 2019-го по січень 2020-го посадовці медичного центру незаконно видали близько 600 рецептів на наркотичні лікарські засоби на суму майже у мільйон гривень. Зупинити діяльність клініки зуміли оперативники управління протидії наркозлочинності та кримінальної поліції Полтавського відділу за процесуального керівництва прокурора Полтавської місцевої прокуратури. Іван Вигівський зазнач...
Суспільство
Кадри з сутичками у Нових Санжарах облетіли весь світ та стали предметом обговорення на популярному телевізіонному проекті «Стосується кожного». У студії «Стосується кожного» пройшла відверта розмова про життя, здоров’я та повагу один до одного. У програмі говорили про те, як на Полтавщині зустріли евакуйованих з Китаю земляків, як невігластво крокує планетою поряд зі смертельним вірусом та як свої вмить стають чужими, а страх перед невідомим керує натовпо...
Суспільство
26-го лютого новосанжарець Дмитро Трохимчук на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» опублікував фрагмент відео, знятого на мобільний телефон. На відео видно автомобілі поліції та автобуси із евакуйованими із китайського міста Ухань, які переїжджають через залізничний переїзд (скоріш за все, у розташованому за 7 км від Нових Санжар селі Руденківка – Авт.). Біля колій колону зустрічає група людей, яких намагаються відтіснити працівники поліції. У цей...
Суспільство
29 лютого з 11:00 до 17:00 у Парку “Перемога” пройде свято “Щедра Масниця”. “Млинці - асоціюються зі святом Масляни. Ми ж для Вас готуємо щедре різномаїття української кухні, - йдеться у анонсі.” У програмі святкування: - театралізована вистава з обрядами на кожен день перед постом; - козацькі розваги; - жіночі секрети; - дитячі ласощі та багато іншого. Вхід на захід вільний. Раніше ми писали Полтавців запрошують на традиційне загальноміське етносвято "Вес...