• Головна
  • Полтавцям розповіли про нові зміни у проходженні процедури митного контролю
18:05, 25 квітня 2018 р.

Полтавцям розповіли про нові зміни у проходженні процедури митного контролю

Автоматизована система інформаційного обміну на митниці, більш відома як “Єдине вікно” (з англ. Single Window), - це важливий інструмент для ефективного проходження процедур під час розмитнення товарів, поліпшення різних видів контролю та посилення безпеки на кордоні. Цю систему продовжують впроваджувати в багатьох країнах світу.

Механізм “Єдине вікно” працює на українських митницях з 2016 року, і за два роки ним почали користуватися вже 80% бізнесу. Ця система дозволила перевести документообіг при розмитненні товарів в онлайн-режим, що значно спростило і зменшило кількість митних процедур. Тепер всі державні органи, що забезпечують контроль за товарами на митній території України, змушені працювати як єдине ціле.

“Єдине вікно” - це ще й важливий антикорупційний захід в рамках реформи митниці, адже мінімізується людський фактор і зменшуються можливості для “ручного” втручання під час проведення митних процедур.

Якщо звернутись до історії впровадження системи у світі, то ще наприкінці 1980-х років саме Сінгапур став однією з перших економік, де почали втілювати механізм “Єдиного вікна”. Перша транзакція в системі “Єдине вікно” (у Сінгапурі TradeNet) відбулась 1 січня 1989 року. Зараз TradeNet охоплює 34 контролюючі підрозділи, 100% торгівельних транзакцій обробляється через TradeNet (це близько 9 мільйонів транзакцій на рік), використовується приблизно 2500 компаніями з 8000 користувачами.

Ще один приклад позитивного міжнародного досвіду застосування “Єдиного вікна” - Німеччина і Корея. Тут запровадження цієї системи було ініціативою самого бізнесу. А ось результати: наприклад, в морських портах Гамбургу “Єдине вікно” (Dakosy) запровадили у 2005 році, і це дозволило заощаджувати близько 22,5 млн. євро на рік завдяки скороченню витрат на оплату праці, пов'язаних з виправленням помилок під час підготовки та подання торгових і транспортних документів. А в Республіці Корея, для прикладу, економію коштів з введенням системи “Єдиного вікна” (TradeHub) у 2009 році оцінили у 1.8 мільярдів доларів США. Це знову ж таки відбулось завдяки використанню електронних документів, автоматизації процесів з розмитнення товарів та обміну торгівельною інформацією.

Загалом, “Єдине вікно” можна розрізнювати за способом фінансування: вони можуть повністю підтримуватися державою як у Фінляндії, Швеції та США, або забезпечуватись коштами приватного сектору, як у Німеччині. Також митниці можуть функціонувати на основі державно-приватного співробітництва (Гонконг, Китай, Малайзія, Маврикій, Сінгапур). Також, “Єдине вікно” може бути платним (Сінгапур), або безкоштовним (Швеція, Фінляндія, США).

В Україні на сьогодні робота над вдосконаленням механізму “Єдиного вікна” в рамках системної реформи митниці триває. Так, нещодавно було скорочено перелік документів, необхідних для завершення державного контролю. Це спрощує ведення зовнішньоекономічної діяльності і прискорює процес взаємодії підприємств і органів державної влади, які здійснюють ті чи інші види державного контролю.

Світова практика показує, що успішно запровадити та користуватися перевагами «Єдиного вікна» можна у країнах з різним рівнем економічного розвитку. Втім, для цього необхідна політична воля і тісна співпраця між державою, бізнесом та громадянами. Основні стейкхолдери, залучені в роботу “Єдиного вікна”, не завжди є готовими до цього, і тому потрібен час для адаптації усіх правил та нововведень. Головне - це йти у заданому напрямку і максимально працювати для налагодження комунікації між контролюючими органами, щоб зробити роботу системи якнайзручнішою для бізнесу.

За матеріалами Міністерства фінансів України.

Читайте також, як полтавські психологи відзначали своє професійне свято

#Єдиневікно #митниця #митнийконтроль

Коментарі

Оголошення
live comments feed...