«Арт-терапія як засіб комунікації», або як полтавські психологи відзначили своє професійне свято

Комунікувати за допомогою  малюнку, бачити себе збоку, відкривати у собі нові грані та знаходити свою власну мотивацію для подальшої праці вчилися учора в громадській приймальні «Об’єднання «Самопоміч» полтавки на тренінгу з арт-терапії. Цікаво, що тренінг співпав із Всеукраїнським днем психолога і учасниці (серед яких 60% практичних психологів) отримали масу задоволення, створивши для себе своїми руками у прямому сенсі «барвисте» свято. Кажуть, що спілкуючись постійно з різними людьми, пропускаючи їхні історії, їхні проблеми крізь власну душу, стають вразливими самі, й не захищені від професійного вигорання.

Співініціатор заходу Катерина Бистрицька каже, що ідея провести щось подібне народилася місяць тому. Втілили – й не пошкодували.

«Для мене стало приємним здивуванням, що прийшли психологи, хоча захід анонсований був для всіх охочих. Наші гості розповіли, що їм просто хотілося відчути себе «по інший бік барикад». Відволіктися, переключитися, отримати нову мотивацію, ресурс, відпочити. Можу зробити висновок, прислухаючись до власних відчуттів, що залишилися після заходу, нам це вдалося".

Вела тренінг практичний психолог з двадцятирічним досвідом роботи, член Української спілки психотерапевтів, депутат Щербанівської ОТГ від «Самопомочі» Галина Бибич.

Почали зі знайомства. І знайомилися – через малюнок. Його треба було створити після двохвилинного інтерв’ю, керуючись асоціаціями, що викликала людина, з якою спілкувалися. Вправа не вимагала особливих художніх талантів, важливо було відчути й передати особистість, скласти метафоричний портрет-асоціацію.

«Вже на етапі знайомства народився позитивний настрій. Дивно, але учасниці мали змогу вибрати собі пару для інтерв’ю самостійно. І так співпало, що на інтуїтивному рівні пари склали схожі за характером, вподобаннями, пріоритетами люди. Я вперше на такому тренінгу і мені страшенно подобається», - ділиться першими враженнями учасниця Ольга.

Далі – був міні-танцювальний майстер-клас. Він розвивав спостережливість, вміння використовувати та розпізнавати невербальні засоби у спілкуванні.

Наступна вправа, навпаки, мала в основі медитацію. Всі учасниці повинні були закрити очі, сконцентрувати увагу на підсвідомому, на власному, внутрішньому «Я».

«Уявіть, що завтра ви повинніполетіти в Космос, на далеку космічну станцію. Ви маєте залишити все позаду, відпустити всі проблеми, емоції, взяти із собою лише контейнер, в нього покласти те, що для вас є найбільш цінним. Подумайте, що це буде?», - казала тренерка.

На завершення вправи треба було зобразити всі предмети, які намалювала кожному уява.

«Звісно, підсвідомість намалювала мрії. Те, до чого тягнеться душа. Але першим на гадку спало здоров’я: маючи вдосталь здоров’я, можна розпочати все спочатку на будь-якій планеті. Ну і інше – це книги. Бо книги – це знання, читанням можна зайняти надлишок часу, що точно буде спіткати мене на чужій планеті », - ділиться пережитими емоціями та вмістом свого контейнера психолог однієї з полтавських шкіл, Марина.

Насамкінець тренінгу усі учасниці отримали змогу відчути себе частиною казки, тренерка розповіла їм легенду про Психею. Там йшлося про кохання, перепони, що трапляються закоханим на шляху, зраду та підлість і, врешті, торжество життя. За легендою, напівбогиня-напівлюдина Психея набирала вночі подоби людини, а вдень перетворювалася на вихор яскравих метеликів. Саме цих, забарвлених власними емоціями метеликів, малювали учасниці після казки-легенди. Майже у всіх вони вийшли насиченими колористикою, різнобарвними. А це значить, охарактеризували підсумок тренінгу учасниці-психологи, що захід вдався.

«Дуже позитивні враження, насправді. Хочеться поставити не крапку у кінці, а кому. Однозначно хочеться продовження», - сказала пані Тетяна.

Ведуча тренінгу, Галина Бибич, також залишилася задоволеною:

«Попри кілька годин напруженої роботи не відчувається втоми. Позитивні емоції – через край. Дякую «Самопомочі» за можливість організовувати такі заходи, створену домашню атмосферу, можливість поспілкуватися зі старими друзями та побачити нові обличчя. Відчуваю себе сьогодні іменинницею».

Ольга Мороховська