Провідна неділя: правила, обряди та звичаї

День поминання померлих припадає на першу після Пасхи неділю та наступні за нею кілька днів.Це свято сягає корінням глибини віків. Як тільки не називають його у різних регіонах! Гробки, Могилки, Проводи, Радониця, Радовниця, Радуниця, Родичі, Томина неділя тощо. Як би там не було, але звичай поминати тих, хто пішов за межу буття існував ще у наших пращурів – язичників, а згодом з'явився і в православному календарі. Відтак суто церковна обрядовість і дохристиянські звичаї міцно переплелися. Напевно, саме тому маємо безліч ритуалів та прикмет, пов'язаних з Провідною неділею.

Що говорить церква?

Офіційна церква вважає, що для Бога немає мертвих, у нього всі живі. Просто ті, хто помер, перебувають поза землею, де очікують Другого пришестя Христа.

Тому в Україні Провідної неділі у церквах завжди правили урочисту службу Божу. Після цього всі віряни на чолі зі священниками та церковнослужителями Хресною ходою вирушали на цвинтар, де правилипанахиду.

Після неї всі розходилися по могилках родичів.На нихзалишали паски та писанки.У деяких селах – ще і коливо. А потім поверталися додому, де влаштовували сімейні обіди, під час яких найстарші члени сім'ї читали Псалтир та Святе письмо, згадували добрі справи покійних тощо. При цьому приказували:«Дай нам, Боже, довго на цім світі проживати, в добрім щасті панувати, а померлим — щастя Божого діждати!».

Священники застерігають: не гоже влаштовувати гучні застілля на цвинтарях, коли символічне поминання переростає у гулянку з щедрою випивкою. Цей день має бути тихо – молитовним, хоча і не пісним.

Провідна неділя: підготовка та прикмети

Готуватися до Провідної неділі починали заздалегідь. Порядкували на могилках, наводили лад,за потребою оновлювали хрести чи пам'ятники. Слід зауважити, що не доглянута, занедбана могила вважалася ганьбою для родини. Якщо ж у покійного родичів не було, то громада гуртом прибирала її напередодні свят.

Нині задовго до Провідної неділі у містах та селах розгортаються ринки, на яких продають штучні квіти. Церква кілька років тому почала кампанію, аби викорінити звичай прикрашати ними могили. Вдається це поки що не дуже, адже комерсанти зі своїм барвисто – пластиковим крамом як і раніше - звичне явище для України. На жаль, і досі маємо на кладовищах величезні купи старих штучних квітів, які лишають по собі люди після прибирання.

Зауважу, що традиційно в Україні на могилах висаджували барвінок, кущі калини, вербу, хвойні дерева.

У деяких місцевостях Полтавщини напередодні Провідної неділі господині ретельно мили образи, воду після цього зливали удворі для кожного кутка будинку. Вважали, що таким чином отримують захист над злодіїв та поганого ока.

Під час поминального обіду треба приготувати страву, яку любив покійний. Наші предки вважали, що таким чином задобрюють духів, і призивають добрі сили. Важливо також, аби трапеза пройшла у спокійній атмосфері, поганою прикметою вважали чвари і сварку цього дня. Вірили, що якщо тишу у домі порушити, цілий рік переслідуватимуть клопоти , безлад та горе.

Цікаво, що колись на Полтавщині традиційною стравою поминального столу окрім колива були млинці. Як і після похорону, на Провідну неділю під час обіду заведено було пити по три чарки алкогольних напоїв.

Стежили за погодою: сильний вітер віщував про неврожайний рік, дощ – про те, що гарно родитимуть овочі. Зоряна ніч напередодні Гробків свідчила, що у ставках та річках буде багато риби.

Заборонялося будь - що сіяти чи садити від Великодня до Поминальної неділі, бо розсада погано сходитиме і ростиме.

Алла Широкова