• Головна
  • У «Посттравматичній рапсодії» показали Надію Савченко у ролі самої себе та Іллю Ківу у ролі Махна
20:41, 31 березня 2018 р.

У «Посттравматичній рапсодії» показали Надію Савченко у ролі самої себе та Іллю Ківу у ролі Махна

31 березня у «WizoriaКолос» демонструють фільм «Посттравматична рапсодія». Стрічку, зняту за однойменною п’єсою Дмитра Корчинського, прийшли переглянути кілька сотень полтавців.

Перед початком стрічки автор п’єси Дмитро Корчинський спілкується із глядачами. Розповідає - під час війни з’ясувалось, що багато речей, які має робити держава, краще роблять добровольці та волонтери – захищають державу, забезпечують армію, рятують поранених. Частина цих людей стала героями стрічки, у якій вони зіграли різні, часом доволі несподівані ролі. Наприклад, полтавський глядач, який пам’ятає одіозного Іллю Ківу спочатку головою федерації доміно, потім учасником війни, а потім високим поліцейським чином, напевно дуже здивується, побачивши його у ролі не кого-небудь, а лідера анархістів, самого батька Махна. Є у стрічці навіть Надія Савченко, яка грає у фільмі саму себе. Але чому і як вона потрапила у стрічку, ви, напевно, дізнаєтесь, лише якщо переглянете рапсодію.

Хоча на початку Дмитро Корчинський багато говорить про волонтерів та добровольців, проте відзначає – стрічку все ж таки робили професіонали. Більшість із яких відмовились від гонорару. Лише Анатолій Пашинін, який у фільмі зіграв генерала вермахту (а є там і такий персонаж), зажадав у якості гонорару… 120-міліметровий міномет!

Якщо писати коротку рецензію на «Посттравматичну рапсодію», то вона буде переповненою мажорними нотами. Принаймні, автору фільм надзвичайно сподобався. По-перше, задумом і його втіленням. Сюжет абсолютно нелінійний, непередбачуваний – і від того надзвичайно цікавий. Акторська гра – на високому рівні. Операторська робота – відмінна. Варто згадати ще якісну музику від лірника Тараса Компанійченка, якого, до речі, глядачі могли почути і після завершення прем'єри.

Нарешті, варто відзначити особливу атмосферу стрічки. Якщо ви, прочитавши те, що фільм про Іловайськ, уявляєте кров, біль, смерть і страшні крики – вам не сюди. У «Рапсодії» нічого цього немає, за винятком двох сцен із контузією головного героя. Натомість є багато якісних діалогів, багато екскурсів у історію, яку ми досі відкриваємо для себе. І ще – у фільмі багато гумору. Реально, зал кілька разів просто-таки вибухав сміхом. Хоча дехто після стрічки зізнавався, що у кількох місцях не стримав сльози… Напевно, це і є ознакою хорошого кіно. Радимо переглянути.

Володимир Паршевлюк

#КорчинськийДмитро #КіваІлля #СавченкоНадія #рапсодія #кіно #візорія
Оголошення
live comments feed...