Полтавська «Просвіта» розповіла про 100-річчя «Тризубу» та перших гривень

На Полтавщині, у селищі Опішне Зіньківського району за участю активістів «Просвіти», науковців-істориків з Києва, Харкова і Полтави, провідних працівників державних, освітніх установ, видавництв, музеїв, історичних і культурологічних журналів, ЗМІ відбулися Урочиста Академія та тематичні виставки з нагоди 100-річчя від часу створення ескізів національного герба України «Тризуб» та перших українських банкнот. Заходи організовано Міністерством культури, Національним музеєм-заповідником українського гончарства в Опішному, Інститутом керамології - відділення Інституту народознавства НАН України, ГО «Конгрес українських керамологів».

РозробкуГербана основі Володимирового тризуба доручили видатному графіку, художнику і архітектору Василю Кричевському, життя і діяльність якого нерозривно пов"язане не лише з Києвом, але й Полтавщиною: Полтавою, Лохвицьким повітом, містечком Опішне. Музей мистецької родини Кричевських в Опішному є єдинимв Україні музеєм, що присвячений творчій спадщині великої династії. Закономірно, що саме тут і проходили урочистості.

Присутніх привітав перший заступник голови Полтавського обласного об’єднанняВсеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Олег Пустовгар.

Вінакцентував на значущості впровадження державницької політики національної пам’яті, зокрема донесення історичної правди про події Української революції 1917-21 років. «Нині чергова російсько-українська війна. Як і сто років тому ворог один і той же -російський імперіалізм, які б маски він не одягав: білогвардійську, червону - більшовицько-комуністичну чи путінську», - наголосив він. «Українська революція 1917-21рр. спростовує міфи країни-агресора про «ми адін народ» та, начебто, неспроможність українців до державного будівництва. Адже сто років тому українці за короткий проміжок часу породили свою державу – УНР. Зокрема постали її парламент, уряд, збройні сили, дипломатична служба, а ще – грошова одиниця і державна символіка-Герб Тризуб, до створення яких долучився славетний Василь Кричевський»,- відзначивОлег Пустовгар. Він піддав різкій критиці керівництво Опішненської селищної ради, яке судилося з ОДА, щоб повернути топонім «красних партізан» івідмовитися від вулиці, названої на честь Василя Кричевського. «СудОпішненські можновладці виграли, але стратегічно програли, бо зганьбилися на всю країну, відмовившись увічнити видатного графіка, художника, архітектора, творця державного герба»,- висловив думку Пустовгар.

Цікавими видалися доповіді доктора історичних наук Ігоря Гирича, старшого наукового співробітника історико-меморіального музею Михайла Грушевського Юрія Євтушенка, заступника головного редактора видавництва«Родовід»Богдана Завітія, Генерального директора Національного музею-заповідника українського гончарстваОлеся Пошивайла. Йшлося про те, що 2018 рік – особливий для сучасності: цьогоріч виповнюється століття Тризуба в статусі національного символу Української державності. Ключовою постаттю цієї знаменної події став славетний Василь Кричевський – автор проектів Малого й Великого Гербів УНР, один із творців національної двогривневої банкноти серед перших грошових білетів новоствореної держави.22 березня 1918 року постановою Української Центральної Радибуло затверджено проекти Малого й Великого Герба та ескізи печаток офіційних документів. Герби були у формі Тризуба, оточеного вінком з оливкового листя. Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі. У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як «націоналістичний знак». Використання Тризубу в СРСР заборонялося, «винуватців» жорстко карали. Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій УНР. Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності. Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України. Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною. Сто років тому, у березні 1918 року під головуванням Михайла Грушевськогоухвалено й «Закон про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Ним створено нову грошову одиницю — гривню. Тож в рамках урочистостей було відкритоекспозиціюархівних матеріалів Василя Мазуренка – голови спеціальної Комісії з розробки перших українських банкнот (1918 рік), технолога-кераміста, дослідника українського гончарства. Також Національний музей-заповідник українського гончарства репрезентував найбільш повну в Полтавській областіколекцію перших українських грошових знаків доби Української революції 1917-21рр.з власного фондового зібрання.

Ця мистецька подія – унікальна, адже виставка відкрилася століття потому, як з’явилися її експонати. Присутні оглянулиунікальні історичніартефакти - провісники економічної незалежності УНР, свідки історії становлення Української Державності початку ХХ століття.