• Головна
  • Ігор Ткачов: «Як мандрувати світом маючи 20 доларів в кишені?».
16:00, 11 березня 2018 р.

Ігор Ткачов: «Як мандрувати світом маючи 20 доларів в кишені?».

Ігору Ткачову – 21 рік. Крайні два з них – він подорожує світом, доводячи собі та іншим, що подорож може бути сенсом, захопленням та засобом заробити на життя.

 А  потім – із задоволенням ділиться своїми надбаннями з іншими. Вже три зустрічі мандрівників провів у Полтаві. На останні зібралося близько 40 чоловік, щоб обмінятися досвідом. Нещодавно свою філософію та лайфхаки бюджетних подорожей світом він презентував у Полтавському літературно-меморіальному музеї ім.. В. Г. Короленка.

Ігор Ткачов: «Як мандрувати світом маючи 20 доларів в кишені?»., фото-1

Хлопець стверджує: «Можна подорожувати «на легке», не витрачаючи багато коштів, оминаючи готелі й відкривати для себе світ набагато ширший». 

Як мандрувати без коштів?

В Україні дуже багато вільних мандрівників. Для Ігора особисто кумир і мотиватор А. Кротов і його книга «Практика вільних мандрівок». Саме історія Кротова про те, як доїхати з Португалії в Магадан не витрачаючи багато грошей стала поштовхом для того, щоб здійснити першу подорож. Ігор називає кілька ключових речей, які допоможуть вільно подорожувати, не маючи великої суми у кишені.  

Ігор Ткачов: «Як мандрувати світом маючи 20 доларів в кишені?»., фото-2

1.Автостоп

У 2017 році Ігор Ткачов разом із другом об’їхали 8 країн Причорномор’я і витратили на двох по 20 доларів. Хлопець розповів, як це вдалося: 

«Ще з дитинства пам’ятаю, як бабуся розповідала, що в раніше вони їздили задарма на товарняках. Ми також спробували. Маю цікавий досвід. Зазвичай,  машиністу такого потяга сумно самому. Він буде радий попутнику, бо буде з ким поговорити. Підходиш до машиніста, питаєш, чи можна поїхати з ним в кабіні. Він каже: «Ух ти! Поїхали, розкажеш мені історію!». І чайок поставить, вафлею якоюсь пригостить. І йому добре, й тобі».

Утім, автостопом не треба зловживати. Якщо навіть ти не можеш сплатити повну вартість своєї поїздки, запропонуй мінімальну суму. Або ж – зроби якусь приємність. 

«Неможна взагалі не витрачати коштів в подорожі. Бо люди, послугами яких ви користуєтеся, витрачають на вас свій певний ресурс. Гроші, свій час, паливо автомобіля. Будьте вдячними їм. Але «подяка» - це не обов’язково гроші. Наприклад, я знаю мандрівників, які віддячували тим, хто їх підвіз, фотографуючи водіїв, і висилаючи їм потім гарні портрети, фото. Чи малювали щось. В мене товариш набрав копійок українських, і дарував в подорожі, як сувеніри. Люди сприймали на «ура». Особливо в Китаї».

2.Каучсерфінг та як ним користуватися

«Каучсерфінг – програма безкоштовного обміну житлом». Так пише словник. І. Ткачов надає цьому поняттю свого, емоційного змісту: 

«Колись до мене приїхав японець, йому було 80 років, він досить забезпечена людина, хотів бізнес в Полтаві відкрити. І у мене зупинився за програмою каучсерфінгу. Йому тут було все цікаво, він вперше приїхав в Україну. Чудовий вийшов культурний обмін, варто було побачити емоції людини, яка вперше куштувала нашу кухню, наш борщ і їла взагалі ложкою. Також це прекрасна мовна практика: приймаючи гостей з інших країн, я гарно підтягнув свою англійську». 

Сам І. Ткачов концепцію «вільних будинків» вперше випробував на собі в Росії.  

«Там ці будинки називають «Дома для всех». Іноді ці будинки можуть прийняти за місяць до 500 чоловік. Є певні правила: ті, хто там зупиняються, мають спільний побут і спільну кухню. На день обирається повар, він готує просту їжу для всіх. Там все дуже по-простому. В Підмосков’ї кожного року в перший день літа проводять день мандрівника. Збираються 500-600 чоловік, розказують цікаві історії. Там мені запам’яталася дівчина-фотограф, яка була в Патагонії і знімала фоторепортаж про жіноче обрізання. Будинки для всіх є в Монголії, на Шрі-Ланці».

Долучитися до світової мережі каучсерферів досить просто. Єдине, що варто знати й сприйняти: ваш будинок за правилами цієї співдружності також має відкрити двері, для тих, хто шукає місце для ночівлі. Окрім того, доведеться змиритися з тим, що ви ніколи не знатимете, в яких умовах доведеться ночувати та хто буде спати поруч, сидітиме з вами за одним столом. Іноді це сусідство може бути далеким від комфорту. 

3. Заробляйте у мандрівці

Ігор у своїх подорожах часто практикує підробітки. Особливо, якщо це стосується розвинутих країн. Для цього не обов’язково влаштовуватися на роботу. Можна займатися фрілансом, або брати разову роботу.   

«Я в Канаді десь півроку жив і працював, подорожуючи. В день заробляв десь 100 доларів. За пару тижнів можна зібрати на машину. Я так і зробив. Потім – жив у машині, бо оренда житла там дуже дорого. Я вирішив, що це недоцільно. Коли я жив в машині, я дуже хотів потрапити на Аляску. Я був підписаний на різні канадські групи і шукав собі попутника. Знайшов. Їхати було більше тижня. Характерно, що на Півночі Канади дуже важко з пальним. Заправити автомобіль можна десь з інтервалом в 500 км. Просто пустеля, там нічого немає. Заплатив відсотків 20 за бензин». 

Трохи про країни та їхню подібність до наших ландшафтів

1.Непал

Першою країною, яка стала каталізатором потреби мандрувати нон-стоп, став Непал. Там отримав чимало корисних навичок, які й досі допомагають не тільки вижити поза Україною, але й отримати задоволення від різноманіття світу.  

«В Непалі я жив просто в залізній клітці. Це в монастирі було, де Будда народився. Також цікавий досвід. Готелі скрізь однакові: душ, ліжко, полотенце. Не цікаво. Тут же – клітка. Рюкзак під голову підмостив, спиш. Дуже цікавий досвід».

А ще, Непал запам’ятався мандрівнику як країна, де спробував себе у ролі педагога. Каже, що вперше відкрив для себе географію не як інструмент для подорожей, а як науку.   

«В Непалі ніхто не знає, де знаходиться Україна. Навіть Росії ніхто не чув. Мене попросили в приватній школі провести урок. Батьки за навчання дітей тут платять чималі гроші. Але в них всього 5 уроків: економіка, математика, англійська мова, непальська мова, менеджмент. Про історію й географію не чули тут. Єдина мрія у батьків, щоб дитина поїхала в Америку заробляти мільйони. Другу світову війну сприймали з круглими очима». 

Тут довелося жити в палатці, готувати на примусі з газовим балончиком, але тільки такі умови дали змогу зіграти на контрасті емоцій: неймовірної краси ландшафти та така ж неймовірна бідність населення. 

2.Каліфорнія

На противагу Непалу, Каліфорнія залишила в душі ейфорію від рівня культури, цивілізації та простоти ставлення як до співвітчизників, так і до туристів. Тут також зупинявся за програмою каучсерфінгу, ділиться:  

«Пам’ятаю, перший день я приїхав, ми поїхали кататися на серфі. На океан. На другий день, родина яка мене приймала, влаштувала вечірку, зійшлося чимало людей. Іншого дня – ми пройшлися національними ресторанами Сан-Франциско. Всі розпитують, як там Україна, ти в центрі уваги. Звісно, зустрічаються різні люди, іноді виникає конфлікт характерів. Але це також досвід. Унікальний досвід психології та комунікації». 

3.Порівняння країн

Ігор Ткачов, обійшовши за два роки ледве не половину світу, стверджує, що бажання побачити розрекламовані країни та дивовижі природи – стереотип, гонитва за престижем. Щоб поставити фото в ФБ і змусити собі заздрити друзів. Якщо ж ви не ставите перед собою такої мети, а просто мрієте розширити власний кругозір, записуйте кілька ідей:

«Багато людей кажуть, що хочуть поїхати в Америку, побачити Гранд-Каньйон. Але той же краєвид можна побачити за менші гроші, поїхавши, приміром, в Дагестан, на Пн.. Кавказ. Там височенні гори, там найвища точка Європи. Я всім раджу: цікава культура, релігія, дивляться на світ по-іншому. Але схожа мова, легше порозумітися з місцевими».

Канада схожа на Кавказ, Буцький каньйон - на США, Канада і Тенеріфе – на Карпати, Крим – на Гранд Каньйон. Головне, не втратити вміння дивуватися тому всьому. Подорож має бути десертом, а не стравою на щодень. Тому не зловживайте безвізовим режимом.   

Щеплення – майже обов’язкова умова для подорожуючих

Якщо до харчування в мандрівці Ігор ставиться спокійно (бо ж їсть найпростішу їжу, не претендуючи на місцеві дорогі делікатеси), то на питання про щеплення відповідає категоричним «так»:

«Від малярії загинуло більше людей, аніж від усіх війн, разом взятих». Щеплення робити обов’язково. Варто йдучи в гори, оформити страховку. Хоча, нормальна туристична страховка коштує 75 грн. на день. Екстремальна страховка ще дорожча. Коли ви їдете в якусь країну, типу Бангладеша, там не діє європейська страховка. По ній вас лікувати не будуть. Або якщо й полікують, то за кошти. Збираючись у подорож варто зважувати ці моменти. Йдучи в гори (наприклад, в Альпах) візьміть страховку на кілька днів. Ви знатимете точно, що маєте парасольку на всі випадки».   

Лайфхаки: посвідчення журналіста, б/в спорядження, та дешеві авіаквитки

Ігор Ткачов не любить Європу. Каже, що Схід набагато гостинніший до туристів. Цьому сприяє як культура цих країн, так і те, що вони не так часто бачать тут натовпи подорожніх. Та все ж, у країн з високим рівнем розвитку є особлива риса: тут поважають культуру та мистецтво. Настільки, що у відомі музеї переглянути колекції можна зайти, пред’явивши посвідчення журналіста.    

«В Європі, в музеї пускають безкоштовно, якщо ви журналіст. Наприклад, в Нью-Йорку, в музей сучасного мистецтва, в Лувр – я ходив безкоштовно. Реально з цим я зекономив доларів 500-600. В бідній країні це не працює. Там люди хочуть заробити на кусень хліба, там гроші беруть за все».

Ігор Ткачов також радить також стежити за «гарячими» квитками та пропозиціями авіакомпаній. Іноді можна долетіти гарячим рейсом з Парижа до Сан-Франциско за 120 доларів.  

Висновок

«Варто почати. Не вигадуйте собі причин: є багато мандрівників, які міняють часто своє спорядження, і з задоволенням віддадуть вам свій старий рюкзак, спальний мішок, каримат і решту. Єдине, варто спробувати, зробити перший крок. Мандрівки – це емоції, що наповнюють наше життя. І це – найцінніший скарб».

Ольга Мороховська

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
#Подорожі #мандрівки #автостоп #лайфхак
Оголошення
live comments feed...