Пам'ятки Полтави: якою історією вони стануть?

До своїх коренів людство ніколи не було байдужим, хоча ставлення до пам ’ яток історії та культури у різні часи було неоднаковим.

На території Полтави є досить багато пам'ятників архітектури, що мають значну цінність, та чи всі вони знаходяться в ідеальному стані? Чи належне їх нє утримання та використання сьогодні?

На державному обліку міста перебуває близько 500 пам ’ яток історії та культури. З них статус національного значення отримали 30, місцевого – 219. Незначна кількість зареєстрованих пам'яток місцевого значення дісталася нам у спадок від СРСР, тому були зняті з обліку відповідно до Закону про декомунізацію.

Напівзруйнований вигляд деяких об'єктів культурної спадщини вражає жителів та гостей міста. Найбільша небезпека в аварійному стані самих будівель, знаходитися поряд з якими досить небезпечно , а , зайшовши всередину, варто бути украй обережними! Нестача бюджетних коштів призводить до їх нього руйнування під впливом природних та антропогенних факторів. Занедбаних будівель, які несуть історію, з роками стає все більше, і це не на користь таких будівель.

Наприклад, Будинок генеральші Селастельникової за адресою: м. Полтава, вул. Пилипа Орлика, 7/8.

Центральна історична частина Полтави є достатньо привабливою для проживання та житлової забудови, проте вона потребує комплексного підходу до реконструкції кварталів застарілого житлового фонду, який переважає в цій частині обласного центру. Що це таке? Перебудова або знесення застарілого житлового фонду в кварталі та будівництво нового. Щоб здійснити саме комплексну реконструкцію старих кварталів інвестори розробляють спеціальні проекти. Рішення щодо проведення відповідних заходів приймають органи місцевого самоврядування .

Що стосується нашого міста, інструментом прийняття містобудівних та об’ємно-планувальних рішень у реконструкції кварталів є діючі «Правила забудови історичного центру м. Полтави», одним із елементів правил є карта планувальних обмежень центральної частини м. Полтава.

http://www.rada-poltava.gov.ua/city/center_development/

Житлове середовище - основний елемент міської структури, який безперервно змінюється та розвивається відповідно до сучасних умов. Життя йде вперед, тому потрібно переглянути, можливо, деякі об’єкти потребують як фізичного так й ідеологічного перевтілення. А десь, можливо, це буде взагалі новий креативний простір.

Варто неабияк зважити на щойно виявлені об ’ єкти культурної спадщини, визначити їх реальну цінність та значимість. У місті є споруди, які дійсно необхідно зберігати і охороняти, але є й такі, які не приносять позитиву жителям міста, не приваблюють туристів. Треба знайти такий алгоритм, завдяки якому можна було б забезпечити їх збереження та ефективне використання. Можливо, створити відповідний клімат для приватних власників, зацікавлених у реставрації пам’ятників. Але, нажаль, у нашому місті власники не завжди добросовісні. Саме через їхню недбалість унікальні будівлі знаходяться у занедбаному стані. Вони повинні дотримуватися Закону України “Про охорону культурної спадщини” в частині прав і обов’язків власників, а за встановлення факту вчинення порушення пам’ятко-охоронного законодавства щодо збереження пам’ятника архітектури, притягнуті до відповідальності.

Стосовно охорони пам’яток, позитивним є досвід Німеччини. Ефективним є розподіл функцій між державою та безпосередніми управителями відповідного пам’ятника архітектури. Так, влада видає закони та нормативні акти, виділяє гроші та формує державну політику, а власники - охороняють таку будівлю, проводять реставраційні та дослідницькі роботи.

Потрібно переглянути та уточнити межі охоронних зон, що знаходяться поряд із такими пам’ятниками архітектури. Є такі, які вже повністю вичерпали своє призначення, і ці території можна використати ефективно.

У місті існує необхідність перегляду та коригування «блакитної» та «червоної» лінії відповідно до забудов, що вже існують, та сьогодення.

Повинна бути гармонійність у поєднанні нової забудови зі сталим середовищем. Цього можна досягти за рахунок близької за характером архітектури, органічно вписаної в існуючий ансамбль, вважають представники Громадської організації "Будуємо майбутнє" .

Житлова забудова у м. Полтава по вул. Стрітенська. 2018 р. СМНК

Так, слід враховувати параметри забудов: висотність розташованих вздовж вулиць та внутрішньоквартальних будівель, що формують комфортність для сприйняття. Однак, як показує досвід, гармонійними і привабливими можуть бути і сучасні об’ємно-планувальні рішення, виконані, навіть, на контрасті з історичною забудовою.

Низькоповерхова квартальна забудова та безгосподарна територія поряд, що, на жаль, займає велику частину міста, рано чи пізно буде замінена на раціональну, оскільки місто повинне розвиватися. У Європі аналогічні за площею міста мають більш щільну забудову центральної частини. Таким чином, більше людей може проживати на тій самій території. Щільна забудова у даному випадку не означає однотипні будівлі без «обличчя». Такі будівлі повинні бути гарними, нестандартними. Проекти повинні бути індивідуальними та прикрашати наше місто якісною сучасною архітектурою. Ми повинні йти вперед та примножувати історичні цінності.

Збереження історичного середовища та підвищення його якості завдяки створенню нової забудови в центральній частині Полтави - непроста архітектурно-планувальна задача. Її рішення мають бути покликані задовольнити потреби людей у сучасному житлі, а також перетворити занедбані території амортизованих забудов на цікаве, сучасне, якісне та привабливе для проживання середовище.

http://www.bf.in.ua