Ліки для полтавців хворих на гіпертонію подешевшали на 20%

Про перші кроки щодо впровадження в Україні європейських підходів у формуванні цін на ліки, наведення ладу в ціноутворенні на фармацевтичному ринку йшлося днями у одній з телевізійних програм на ОДТРК «Лтава».

Заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації Олександр Коваль розповів про мету реалізації Проекту з державного регулювання цін на лікарські засоби для хворих на гіпертонію, прийнятого Кабінетом Міністрів України. Він пояснив, що механізм реалізації Проекту є досить простим. Хворий на артеріальну гіпертонію 1 раз на місяць відвідує свого сімейного лікаря з метою отримання рецепту на гіпотензивний засіб, з яким він має право отримати у аптечній мережі необхідні йому ліки.

Олександр Миколайович відзначив, що наразі триває 1-й етап реалізації цього Проекту, завдяки чому ціни на лікарські засоби від артеріальної гіпертензії знижено до 20% (на різні препарати – різний відсоток знижки).

Було наголошено, що запровадження цього Проекту дозволить знизити витрати на гіпотензивні препарати, таким чином заощадивши сімейний бюджет пацієнтів.

У обговоренні питання взяли участь начальник Головного управління охорони здоров’я ОДА Віктор Лисак, директор Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм» Наталія Стецюк. Було, зокрема, окреслено перелік лікарських засобів від хвороб системи кровообігу, який є у наявності в аптечній мережі Полтавщини.

Крім того, головний лікар Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру Костянтин Вакуленко розповів про особливості лікування пацієнтів з більш складною патологією серцево-судинних захворювань, реєстр таких хворих.

Головний лікар 4-ї міської клінічної лікарні м. Полтави Леонід Куроєдов повідомив про досвід виписування електронних рецептів для хворих на артеріальну гіпертензію на лікарські засоби для зниження тиску, який запроваджується у закладі.

Ніна Дурдикулиєва, головний лікар обласного Центру здоров’я, повідомила про поради медиків хворим на артеріальну гіпертензію та щодо зменшення факторів ризику виникнення цього захворювання.

Серед інших було розглянуто питання доступності лікарських засобів для мешканців сільської місцевості, контроль за діяльністю аптечної мережі різних форм власності тощо.