«Робота в агросегменті дозволяє банку не лише диверсифікувати ризики, але й створити системну додану вартість», – Олена Малинська, голова Правління Банку Кредит Дніпро

Які результати банку в сфері кредитування?

Кредитний портфель банку в гривні збільшився за 9 місяців майже на 450 млн грн. З урахуванням того, що сьогодні ми не займаємося великим корпоративним бізнесом, а переважно МСБ і роздробом, це значний приріст. Зокрема, банк наростив портфель за пріоритетними для себе напрямками: кредитний портфель агробізнесу збільшився у 5,5 раза і перевищив 200 млн грн, кредитний портфель фізичних осіб виріс на 100 млн грн з урахуванням погашень, видачі за цей період склали 128 млн грн, з них 41% – карткові кредити.

Які корпоративні клієнти сьогодні більш цікаві для банківського сектора – великий бізнес чи МСБ?

Кожен банк формує свою клієнтську стратегію, зважаючи на власні цілі та ресурси. Якщо говорити про наш банк, під впливом ринкових тенденцій ми змістили фокус із великого корпоративного на малий і середній бізнес. Адже що відбувається на ринку? Великий бізнес значно закредитований, клієнтів, які пройшли кризу і при цьому зберегли позитивну кредитну історію, не надто багато. Немає сенсу всім банкам займатися війнами у якомусь одному вузькому сегменті, коли очевидно, що для відновлення економіки у будь-якому випадку повинен розвиватися малий і середній бізнес. Нехай він складніший для банку в обслуговуванні щодо аналізу та верифікації доходів, потребує додаткових ресурсів і експертизи, та водночас він менш ризиковий із точки зору концентрації кредитного портфеля і не ставить банк у залежність від бізнес-моделі та/або порядності одного чи кількох клієнтів.

Наскільки активно сьогодні банки готові кредитувати агросектор?

Агросектор – один із лідерів економіки як щодо динаміки, так і щодо рентабельності. Він потребує постійної фінансової підтримки, але водночас здатен генерувати прибуток і відповідно якісно обслуговувати свій кредитний портфель. Закономірно, що агросектор сьогодні у пріоритеті кредитних стратегій у багатьох банків. І наш банк активно працює у цьому напрямі, фокусуючись на невеликих агрогосподарствах із розміром земельного банку до 5 тис. га, переважно навіть менше – 2-3 тис. га. Саме у таких господарствах власник безпосередньо бере участь у бізнесі, контролює процес виробництва. Ми напрацьовуємо клієнтську базу, розвиваємо близько 20 партнерських програм із провідними дистриб’юторами сільгосптехніки, почали системну співпрацю з авторитетними міжнародними фінансовими організаціями IFC та USAID, чий високий рівень міжнародної експертизи дає додаткові конкурентні переваги в роботі з нинішніми і потенційними партнерами. В агросегменті ми тестуємо продукти для МСБ, щоб поглянути, як поводяться клієнти цієї категорії, наскільки вони стійкі, якою мірою ефективні їхні бізнес-моделі.

В цілому робота в агросегменті дозволяє банку не тільки диверсифікувати ризики, але й створювати системну додану вартість.

У малих агрогосподарств часто немає ліквідної застави. Як вирішуєте цю проблему? Як допомогла б земельна реформа і можливість використання землі в якості застави?

Абсолютно згодна з тим, що земля нарешті повинна стати приватною власністю. Відкриття ринку землі піде на користь як самому агросектору, так і ринку агрокредитування. Інша справа, що правова база повинна створити однакові умови як для великих агрохолдингів, так і для дрібних та середніх агропідприємств, а також унеможливити рейдерство. Це питання до законодавців і юристів.

Я впевнена, що при якісному аналізі й правильній структурі угоди можна знаходити різноманітні індивідуальні рішення. При цьому важливим для нас лишається обов’язкове поручительство власника бізнесу. Я не дуже вірю в ломбардне кредитування. Мені здається, що більшість проблем, які виникли у кризові роки, були пов’язані з тим, що при видачі кредиту оцінка позичальників часто була досить компромісною. Кошти давали, виходячи з оцінки застави, а не структури і суті бізнесу позичальника.

Багато банків сьогодні активно розвивають додаткові послуги для бізнесу: факторинг, лізинг, акредитиви, гарантії тощо. Які плани (результати) у банку в цій сфері?

Якщо аналізувати структуру угод, то можна побачити, що комісійний дохід дуже важливий для стійкості будь-якої фінансової інституції. Ми активно розвиваємо документарний бізнес, орієнтуючись на актуальні потреби клієнтів. Так, із запуском і розвитком системи закупівель ProZorro малий і середній бізнес став активніше брати участь у тендерах, і наш банк дає йому для цього зручний інструмент – випуск і обслуговування бланкових гарантій для участі в тендерах і виконання зобов’язань у результаті виграшу тендерів, що дозволяють клієнтам не виводити кошти з обороту, лімітом до 1 млн грн. Ми – найбільший банк із тих, хто розвиває цей напрям, і плануємо до кінця поточного року вийти на показник у 100 гарантій на місяць.

У вересні стартувала видача гарантій для гравців на ринку природного газу, які забезпечують виконання зобов’язань газових трейдерів перед «Укртрансгазом». Важливість напряму складно переоцінити: це підтримка диверсифікації постачання газу, енергетичної, а в кінцевому результаті – національної безпеки країни. Перші угоди вже успішно пройшли, плановий портфель цього напряму – мінімум 200 млн грн.

Лізинг же ми розглядаємо в перспективі наступного року в прив’язці до МСБ в агросекторі.

Багато банків сьогодні розвивають програми овердрафту для МСБ. Ви кредитуєте так своїх клієнтів?

Ми називаємо це вхідними програмами для клієнтів, коли банк без якогось глибинного аналізу може швидко відкрити клієнту овердрафт, що покриває короткі касові розриви, яким клієнти охоче користуються. Такий досвід створює довіру між банком і позичальником, виникає кредитна історія, ми бачимо обороти клієнтів, можемо їх вивчати.

Практично всі сьогодні погоджуються з тим, що потрібно здешевлювати вартість кредитів. Як, на вашу думку, це можна здійснити?

Вартість кредитів на ринку поступово знижується: якщо рік тому ставки в гривні були на рівні 23-26% річних, то зараз – 19-22%. Наш продукт «Простий овердрафт» працював за ставкою 26%, зараз знижуємося до 22%. Для більш суттєвого зниження ставок необхідні макроекономічні передумови: економічне зростання як джерело платоспроможності підприємств, помірна інфляція, курсова стабільність – усі вони впливають на стабільність і вартість банківського фондування, яке в результаті формує вартість кредитів. А потреба посилення захисту прав кредиторів, яка постала уже давно, – необхідна умова для зменшення компонента «плата за ризик» у вартості кредитів.

Наскільки ефективно сьогодні вдається знижувати рівень проблемної заборгованості при кредитуванні корпоративних клієнтів?

Проблемні кредити – болюче питання усієї банківської системи, і наш банк не виняток. На жаль, перешкодою для повернення боргів клієнтів лишається практично повна відсутність захищеності кредиторів від недобросовісних позичальників. Наш банк планомірно діє відповідно до затвердженої стратегії щодо роботи з проблемними позичальниками. Банк іде назустріч тим позичальникам, які відкриті до переговорів і погоджуються на реструктуризацію кредиту. У тих же випадках, коли позичальник не налаштований на конструктивний діалог і не виконує свої зобов’язання, банк змушений займати жорстку позицію й вирішувати проблему в юридичній площині з усіма наслідками, що випливають для позичальника. Повторюся: законодавче посилення захисту прав кредиторів – питання №1 для більшості учасників ринку і ключова умова для успішного розвитку банківського сектора.

Які плани банку з нарощування капіталу?

Ми виконали всі вимоги регулятора й увійшли у початок нового бізнес-сезону, суттєво зміцнивши свої позиції за рахунок капіталізації. Зараз на реєстрації в Нацбанку перебуває емісія на 1,2 млрд грн, за підсумком якої статутний капітал збільшиться на 78,8% і складе 2,72 млрд грн. У цілому за останні два роки капітал банку збільшився на суму близько $100 млн. Акціонер виконав всі свої зобов’язання і дав банку додаткові стимули для розвитку.

Джерело: Видання Бизнес. Фінансовий Оскар. 23.10.2017 р.

Ліцензія НБУ №70 від 13.10.2011 р.