У Кременчуку – безкоштовно, в Полтаві за гроші: що не так з прийомом ртутьвмісних приладів від полтавців?

У Кременчуку вже багато років люди безкоштовно здають використані термометри та ртутьвмісні лампи комунальникам. А у Полтаві влада ледве спромоглася вказати мешканцям пункт платного прийому таких приладів – і то, після багатьох випадків виявлення небезпечної речовини просто неба.

На сайті Полтавської міської ради зареєстрована і успішно проголосована петиція №182 "Організація безкоштовного пункту приймання ламп які містять ртуть (енергозберігаючі люмінісцентні тощо)". Вона набрала 273 голоси при необхідних 250. Але, на жаль, влада не буде її виконувати. Власне, як і інші проголосовані петиції (загалом їх 181(!)), якої б теми і ситуації вони не торкалися. Справа у тому, що в затвердженому положенні про е-петиції вони подаються до виконання підрозділам міськвиконкому тільки після розгляду на сесії міської ради. Так от – сервіс е-петицій почав діяти у Полтаві в 2015 році і перша петиція, яка набрала необхідні 250 голосів, з’явилася "на розгляді" у листопаді того ж року. І понині там висить, навіть відписки ніхто у міськвиконкомі не спромігся написати.

Ця проста ситуація ілюструє всі інші ситуації і проблеми, які є в Полтаві і які вимагають втручання міської влади. Хочете пункт прийому ртутьвмісних приладів? ТОВ "Імар" вам у поміч: за утилізацію ртутного термометра доведеться заплатити 35 грн., лампи – 9 грн.

У той же час у Кременчуці такі прилади від населення приймають БЕЗКОШТОВНО – на базі комунального підприємства. КАТП-1628 має ліцензію на прийом та тимчасове зберігання таких відходів, при чому тільки від підприємств і організацій — на договірних засадах за фіксованим тарифом.

Тим часом у Полтаві міняються заступники мера з питань ЖКГ, керівники КАТП-1628, а питанням прийому ртутних приладів від населення не цікавиться ніхто.

Антоненко

До речі, полтавець Сергій Антоненко намагався просунути свою ініціативу щодо централізованого збору відпрацьованих ртутних ламп та термометрів за допомогою міської програми бюджету участі (коли полтавці пропонують владі зробити щось хороше для міста). Але у нас мер Олександр Мамай навіть не знає, що таке партиципаторне бюджетування (інша назва програми), тому велике питання – чи будуть втіленні у життя ті проекти бюджету участі, які формально відібрані для реалізації у 2017 році.

-       Відмовляючи, мені відповіли, що полтавські комунальники не мають ліцензії для утилізації відпрацьованих ртутних приладів. Тому можу стверджувати, що Закон України "Про відходи" в Полтаві порушується, - говорить екологічний активіст Сергій Антоненко.

Що ви ще хочете знати про Полтаву і те, чого у нас досі немає, хоча є навіть у райцентрах області? Мер Полтави Олександр Мамай дуже влучно може відповісти на таке питання. Згадаємо, наприклад, його ставлення до нас, яке він проявив на останній сесії 25 березня, сказавши: "Називайте мене самим поганим чоловічим органом, аби тільки смоктали".

Нагадаємо, останній раз відпрацьовані ртутні прилади знайшли на березі Коломака.