Білоконь: Хлопці з АТО знов телефонували, довелось їм у слухавку співати

Олену Білоконь називають золотим голосом Полтавщини. Заслужена артистка України, має від природи пісенний дар, що щедро передався їй від співочої родини й особливо від мами Катерини Марківни, простої жінки-трудівниці.

Олена співає з душею, співає для людей й у своєму репертуарі має немало пісенних перлин рідного краю. 

В українській пісні — генетичний код народу

— Оленко, звідки така щира любов до української пісні?
— Я справжня українка, а тому люблю пісню. І співаю, здається, з колиски. Бо маю напрочуд співочу маму. На сцені сільського клубу в невеличкому селі Коритня, що на Черкащині, мене ставили на стільчик, щоб була на рівні мами, і ми починали співати. Мама альтом, а я підспівувала.
Потім наша родина переїхала в Лубенський район, село Ісківці  — і там сусідські бабусі розказували мені казочки, на яких я виховувалася. А ще  бабусі діставали зі скрині старі-старі народні костюми, в яких я і виступала. 
Тож саме мама допомогла мої перші проби голосу виплекати у справжню пісню. Моїм головним девізом є: «Взяла пісні я з маминого серця, тепер їх людям роздаю». Співаю те, чого навчила мати, на чому загартовувалася моя особистість, що зрозуміле в тому краї, де живу.
Дуже люблю пісні про взаємне кохання, про щасливу долю, про віру в краще. Стараюся співати про позитивне, адже пісня енергетично притягує те, про що у ній ідеться. 
В українській пісні — генетичний код нашого народу. Вона здатна доторкнутися до найпотаємніших струн людської душі, допомагає усвідомити себе частиною національної спільноти, ототожнити себе з нею. Пісня має згуртовувати нас, навчає любити рідну землю й одне одного. 
— Чи є різниця для вас — виступати на столичній сцені чи сільській?
— Якось давно ми з мамою виступали на фестивалі «Таланти твої, Україно», і наш сімейний дует припав до душі керівнику хору ім. Г. Верьовки Анатолію Авдієвському. Професійний музикант запросив до себе в колектив, де я і закінчила вокальну студію. Згодом навчалась в Університеті культури і мистецтв (викладач народного співу) та в Академії управління персоналом (політологія). 
Моїм першим справжнім успіхом був виступ на сцені Палацу «Україна» на фольклорному святі. Саме тоді наш творчий дует посів почесне перше місце в Україні. Утім мені, дівчині з села, підтримкою для якої була тоді й нині нею залишається лише матуся, ступити на легкий шлях до визнання було важко.
Я творила свій сценічний образ по крихтах. Намагалася не втратити жодної можливості виконати пісню на будь-яких концертах. Як колись, так і нині багато гастролюю селами.
— Раніше пісня часто звучала у сільському побуті. Зараз її і не чути...
  — Сьогодні, на жаль, усе менше чути народну пісню і по радіо, і по телебаченню. Нині пісня — немов тендітний паросток, скалічений запозиченими несправжніми цінностями. Єдина, хто ще хоч трохи підтримує українську народну пісню, це Оксана Пекун із програмою «Фольк-music». А то все інше в нас дуже модне і надто сучасне.
Тож Шевченків заповіт «Чужого навчайтесь і свого не цурайтесь» і досі актуальний. Ми маємо відроджувати нашу культуру, українську пісню, щоб не втратити себе, свою духовну та культурну ідентичність. Це спонукало мене відкрити в Полтаві студію «Театр народної пісні».
— Хто виступає разом із вами у кліпі, де звучить жартівлива українська пісня «Бузина»? 
— Народний аматорський вокальний ансамбль «Приудайські козаки». Цей кліп ми знімали у Пирятинському районі, де, власне, і проживають артисти цього колективу. «Театр народної пісні» був створений пізніше, ніж коли з’явився цей кліп. Сьогодні у цьому театрі я навчаю дітей вокалу. 
— На яких концертах збираєте найбільше оплесків?
— Зізнаюся, що сільська публіка тепліша, ніж міська. Стомлені щоденною працею люди пісню вважають радістю. До того ж сприймають її проникливіше. Після концертів у провінційних містечках, селах заряджаєшся позитивною енергією, відчуваєш, що твій талант потрібен, що тебе цінують. Щоправда, дуже була вражена гостинністю литовців, коли перебувала з гастролями у Литві.
— Як сприймала литовська публіка українські пісні?
— Вони люблять українську пісню, розуміють її! А ще наші литовські друзі переживають за нас, моляться Богові, щоб в Україні запанував мир. Загалом український народ за кордоном поважають — за лагідну вдачу й працьовитість.
Тож нам самим потрібно нарешті позбутися відчуття меншовартості й почати поважати самих себе. Нам необов’язково кудись їхати, щоб віднайти себе й досягти успіху. Недарма народ склав прислів’я: «Де народився, там і пригодився».

І в слухавку співала військовим «Край вікна любисток»

Розкажіть про виступ із Президентським естрадно-симфонічним оркестром 
— За задумом київського режисера Олега Марциніва до програми естрадно-симфонічної групи Президентського оркестру (керівник Анатолій Молотай) були включені козацькі пісні, створені полтавськими авторами. Для цього дійства були спеціально пошиті козацько-гетьманські костюми.
Тож уперше за останні десять років на Полтавщині прозвучав віночок сучасних і народних пісень, зокрема «Мамина вишня», «Ой гарна я, гарна»... Ті пісні, які співала Раїса Кириченко. До речі, саме з Раїсою Опанасівною останній раз виступав Президентський оркестр на Полтавщині. Мені дуже хотілося б, щоб співпраця з оркестрантами поновилася і можна було б здійснити тур Україною.
— Оленко, майже до кожної пісні у вас є свій сценічний одяг, зазвичай оздоблений вишивкою. Хто причетний до створення концертних строїв?
— На сцені я — колоритна жінка в яскравих костюмах, із заплетеною косою чи розпущеним довгим волоссям. Щодо суконь, то ескізи малюю сама, а от шиють мені їх спеціалісти. А сукні з вишивкою допомагають придбати небайдужі меценати. Загалом я завжди поєдную в одязі сучасність і давню традицію, хочу бути схожою на таку собі Наталку Полтавку, але ХХІ століття. 
— До речі, не лише щодо Наталки Полтавки. Ваш голос порівнюють із голосом Раїси Кириченко. Що скажете?
— Так, чула про це неодноразово... Раїса Кириченко — взірець для мене, але я не прагну її наслідувати, просто так виходить. Тембр голосу, власне, українська мелодія — все це перегукується у виконавців цих пісень. Мені поталанило виступати в столиці на одній сцені з Раїсою Опанасівною. Це була справжня Берегиня української пісні.
— Олена Білоконь має мрію?
— Звісно, маю, як і кожна людина. Одна з моїх мрій — виступити у складі тріо з моєю мамою та донькою Лесею. Сім’я для мене дуже важлива. 
— Маєте свій рецепт щастя? 
— Ми повинні любити землю, яка дала нам життя, поважати людей і вболівати за те, що робимо — чи то співаємо, чи то вирощуємо хліб. Кожна людина мусить розвивати таланти, дані їй Богом, щоб бути корисною і передати своїм нащадкам добрий спадок.
До того ж потрібно дякувати Богові за те, що вже маємо, а не весь час просити у Нього чогось. Так можна стати абсолютно щасливою, адже людина, яка живе для когось, заради добрих справ, просто приречена на щастя й успіх! Я щаслива, бо відчуваю, що моя пісня потрібна людям. 
— Оленко, я знаю, що ви любите куховарити, чи готуєте вдома борщ із галушками?
— Борщ варю, але не з галушками. Я народилася на Черкащині, а моя мама — на Вінниччині... Але, коли виступаю з концертами перед військовими на Сході і хлопці дізнаються, що з Полтавщини, то відразу запитують про галушки (сміється).
Оце днями знову зателефонували і попросили заспівати пісню. Довелось у слухавку з мамою, яка саме варила борщ, співати пісню «Край вікна люби­сток». 
Україна молода
Білоконь співачка
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Спорт
У 31-му турі чемпіонату України полтавська «Ворскла» вдома несподівано поступилася одеському «Чорноморцю» з рахунком 1:2. У паралельному поєдинку чернігівська «Десна» обіграла київський «Арсенал» - 1:0. І після цього туру «Арсенал» опустився на останню сходинку турнірної таблиці, а «Чорноморець» обійшов конкурента на два очки і посів передостанню. На думку тренера киян Ігоря Леонова, яку він озвучив на післяматчевій прес-конференції, «Ворскла» прогнозовано...
Кримінал
До поліції Полтавської області у період із 26 по 27 травня надійшли 60 повідомлень про кримінальні правопорушення. З них – повідомлення про 23 крадіжки, 2 злочини із наркотиками, 1 розбій, 1 грабіж. Також за добу сталася одна аварія, у якій загинули 2 людини. За добу у області померли 48 людей, у одному випадку причиною смерті стало самогубство. Про це повідомляють у поліції Полтавської області. Нагадаємо, раніше на Полтавщині затримали чоловіка, який граб...
Пригоди
Трагічний випадок стався 26-го травня у місті Лубни. 80-річний місцевий житель впав у погріб на власному подвір’ї. Внаслідок падіння дідусь отримав важкі травми і близько доби пролежав у погребі. Зараз чоловіка госпіталізували до Лубенської ЦРЛ, де поставили діагноз: черепно-мозкова травма та компресійний перелом хребта (під питанням). Зараз стан потерпілого - середньої тяжкості. Про це повідомляють в управлінні з питань цивільного захисту населення Полтав...
Пригоди
Аварія сталася 26-го травня у селі Липове Глобинського району на автодорозі Київ – Дніпро – Запоріжжя. Автомобіль ВАЗ-2016, яким керував 24-річний житель Черкаської області, на швидкості з’їхав у кювет і врізався в дерево. Внаслідок ДТП і водій, і його 37-річний пасажир загинули на місці події. Про це повідомляють в управлінні з питань цивільного захисту населення Полтавської ОДА. Нагадаємо, раніше на Полтавщині сталася аварія автівки, у якій їхали двоє лю...
Суспільство
Відповідне рішення виніс Машівський районний суд. Під час розгляду справи у суді стало відомо, що у квітні цього року обвинувачена жінка у присутності сусідки нецензурно лаялася на малолітніх дітей. Сусідка написала заяву до поліції, у якій прохала правоохоронців провести із обвинуваченою профілактичну роботу. Справу передали для розгляду до суду за статтею 173 КУпАП «Дрібне хуліганство». У засіданні обвинувачена визнала свою провину і підтвердила, що дійс...
Новини компаній
На ринок іграшок увірвався справжній ураган, який підкорив не тільки дітей, а й дорослих - машинки Trix Trux. Яскравий, незабутній подарунок надовго залишиться в пам'яті іменинника і його друзів. Що являє собою цей цікавий набір: - машинка з великими колесами Trix Trux; - гнучка пластикова траса, з деталей якої навіть 3-річний малюк зробить неповторну дорогу для своєї улюбленої машинки; - трамплін «хвиля» і «гірка»; - перешкода «сходи»; - струни для викона...
Суспільство
У понеділок, 27-го травня, Україну очікує літня погода. Впродовж дня температура триматиметься у діапазоні +23-+28. Дощі варто очікувати лише мешканцям Волині, Рівненщини та Вінниччини. А у решті територій країни переважатиме суха повітряна маса. Про це повідомила синоптик Наталка Діденко на своїй сторінці у «Фейсбук». Нагадаємо, навіть дощ і блискавка не завадили провести у Полтаві "Паркові забави".
Культура
26-го травня у концерт холі "Villa Крокодила" вручають нагороди IV музичної премії Полтавщини. Вже четвертий рік премію організовує рекламна агенція "VIR-Style" та її керівник Ірина Єрошенко. Цього року участь у премії беруть 25 учасників. Усі претенденти - полтавські музиканти. Мешканці Полтави обирали переможців у різних номінаціях: «Талант і визнання», «Краще кавер-шоу року», «Співачка року», «Співак року», «Авторська пісня», «Відкриття року», «Рок-гурт...
Культура
26-го травня у Полтаві на території «Твого простору» організовують Book-weekend «Книжки та кактуси». На галявині збираються кілька десятків шанувальників книги та читання, для яких працівники полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Гончара влаштовують кілька цікавих локацій. Тут є творча майстерня, де можна виготовити тематичний хенд-мейд, а також навчитися «реанімувати» книги. Є читальний зал просто неба - «Bookspace». Також поруч можна взяти уч...