Білоконь: Хлопці з АТО знов телефонували, довелось їм у слухавку співати

Олену Білоконь називають золотим голосом Полтавщини. Заслужена артистка України, має від природи пісенний дар, що щедро передався їй від співочої родини й особливо від мами Катерини Марківни, простої жінки-трудівниці.

Олена співає з душею, співає для людей й у своєму репертуарі має немало пісенних перлин рідного краю. 

В українській пісні — генетичний код народу

— Оленко, звідки така щира любов до української пісні?
— Я справжня українка, а тому люблю пісню. І співаю, здається, з колиски. Бо маю напрочуд співочу маму. На сцені сільського клубу в невеличкому селі Коритня, що на Черкащині, мене ставили на стільчик, щоб була на рівні мами, і ми починали співати. Мама альтом, а я підспівувала.
Потім наша родина переїхала в Лубенський район, село Ісківці  — і там сусідські бабусі розказували мені казочки, на яких я виховувалася. А ще  бабусі діставали зі скрині старі-старі народні костюми, в яких я і виступала. 
Тож саме мама допомогла мої перші проби голосу виплекати у справжню пісню. Моїм головним девізом є: «Взяла пісні я з маминого серця, тепер їх людям роздаю». Співаю те, чого навчила мати, на чому загартовувалася моя особистість, що зрозуміле в тому краї, де живу.
Дуже люблю пісні про взаємне кохання, про щасливу долю, про віру в краще. Стараюся співати про позитивне, адже пісня енергетично притягує те, про що у ній ідеться. 
В українській пісні — генетичний код нашого народу. Вона здатна доторкнутися до найпотаємніших струн людської душі, допомагає усвідомити себе частиною національної спільноти, ототожнити себе з нею. Пісня має згуртовувати нас, навчає любити рідну землю й одне одного. 
— Чи є різниця для вас — виступати на столичній сцені чи сільській?
— Якось давно ми з мамою виступали на фестивалі «Таланти твої, Україно», і наш сімейний дует припав до душі керівнику хору ім. Г. Верьовки Анатолію Авдієвському. Професійний музикант запросив до себе в колектив, де я і закінчила вокальну студію. Згодом навчалась в Університеті культури і мистецтв (викладач народного співу) та в Академії управління персоналом (політологія). 
Моїм першим справжнім успіхом був виступ на сцені Палацу «Україна» на фольклорному святі. Саме тоді наш творчий дует посів почесне перше місце в Україні. Утім мені, дівчині з села, підтримкою для якої була тоді й нині нею залишається лише матуся, ступити на легкий шлях до визнання було важко.
Я творила свій сценічний образ по крихтах. Намагалася не втратити жодної можливості виконати пісню на будь-яких концертах. Як колись, так і нині багато гастролюю селами.
— Раніше пісня часто звучала у сільському побуті. Зараз її і не чути...
  — Сьогодні, на жаль, усе менше чути народну пісню і по радіо, і по телебаченню. Нині пісня — немов тендітний паросток, скалічений запозиченими несправжніми цінностями. Єдина, хто ще хоч трохи підтримує українську народну пісню, це Оксана Пекун із програмою «Фольк-music». А то все інше в нас дуже модне і надто сучасне.
Тож Шевченків заповіт «Чужого навчайтесь і свого не цурайтесь» і досі актуальний. Ми маємо відроджувати нашу культуру, українську пісню, щоб не втратити себе, свою духовну та культурну ідентичність. Це спонукало мене відкрити в Полтаві студію «Театр народної пісні».
— Хто виступає разом із вами у кліпі, де звучить жартівлива українська пісня «Бузина»? 
— Народний аматорський вокальний ансамбль «Приудайські козаки». Цей кліп ми знімали у Пирятинському районі, де, власне, і проживають артисти цього колективу. «Театр народної пісні» був створений пізніше, ніж коли з’явився цей кліп. Сьогодні у цьому театрі я навчаю дітей вокалу. 
— На яких концертах збираєте найбільше оплесків?
— Зізнаюся, що сільська публіка тепліша, ніж міська. Стомлені щоденною працею люди пісню вважають радістю. До того ж сприймають її проникливіше. Після концертів у провінційних містечках, селах заряджаєшся позитивною енергією, відчуваєш, що твій талант потрібен, що тебе цінують. Щоправда, дуже була вражена гостинністю литовців, коли перебувала з гастролями у Литві.
— Як сприймала литовська публіка українські пісні?
— Вони люблять українську пісню, розуміють її! А ще наші литовські друзі переживають за нас, моляться Богові, щоб в Україні запанував мир. Загалом український народ за кордоном поважають — за лагідну вдачу й працьовитість.
Тож нам самим потрібно нарешті позбутися відчуття меншовартості й почати поважати самих себе. Нам необов’язково кудись їхати, щоб віднайти себе й досягти успіху. Недарма народ склав прислів’я: «Де народився, там і пригодився».

І в слухавку співала військовим «Край вікна любисток»

Розкажіть про виступ із Президентським естрадно-симфонічним оркестром 
— За задумом київського режисера Олега Марциніва до програми естрадно-симфонічної групи Президентського оркестру (керівник Анатолій Молотай) були включені козацькі пісні, створені полтавськими авторами. Для цього дійства були спеціально пошиті козацько-гетьманські костюми.
Тож уперше за останні десять років на Полтавщині прозвучав віночок сучасних і народних пісень, зокрема «Мамина вишня», «Ой гарна я, гарна»... Ті пісні, які співала Раїса Кириченко. До речі, саме з Раїсою Опанасівною останній раз виступав Президентський оркестр на Полтавщині. Мені дуже хотілося б, щоб співпраця з оркестрантами поновилася і можна було б здійснити тур Україною.
— Оленко, майже до кожної пісні у вас є свій сценічний одяг, зазвичай оздоблений вишивкою. Хто причетний до створення концертних строїв?
— На сцені я — колоритна жінка в яскравих костюмах, із заплетеною косою чи розпущеним довгим волоссям. Щодо суконь, то ескізи малюю сама, а от шиють мені їх спеціалісти. А сукні з вишивкою допомагають придбати небайдужі меценати. Загалом я завжди поєдную в одязі сучасність і давню традицію, хочу бути схожою на таку собі Наталку Полтавку, але ХХІ століття. 
— До речі, не лише щодо Наталки Полтавки. Ваш голос порівнюють із голосом Раїси Кириченко. Що скажете?
— Так, чула про це неодноразово... Раїса Кириченко — взірець для мене, але я не прагну її наслідувати, просто так виходить. Тембр голосу, власне, українська мелодія — все це перегукується у виконавців цих пісень. Мені поталанило виступати в столиці на одній сцені з Раїсою Опанасівною. Це була справжня Берегиня української пісні.
— Олена Білоконь має мрію?
— Звісно, маю, як і кожна людина. Одна з моїх мрій — виступити у складі тріо з моєю мамою та донькою Лесею. Сім’я для мене дуже важлива. 
— Маєте свій рецепт щастя? 
— Ми повинні любити землю, яка дала нам життя, поважати людей і вболівати за те, що робимо — чи то співаємо, чи то вирощуємо хліб. Кожна людина мусить розвивати таланти, дані їй Богом, щоб бути корисною і передати своїм нащадкам добрий спадок.
До того ж потрібно дякувати Богові за те, що вже маємо, а не весь час просити у Нього чогось. Так можна стати абсолютно щасливою, адже людина, яка живе для когось, заради добрих справ, просто приречена на щастя й успіх! Я щаслива, бо відчуваю, що моя пісня потрібна людям. 
— Оленко, я знаю, що ви любите куховарити, чи готуєте вдома борщ із галушками?
— Борщ варю, але не з галушками. Я народилася на Черкащині, а моя мама — на Вінниччині... Але, коли виступаю з концертами перед військовими на Сході і хлопці дізнаються, що з Полтавщини, то відразу запитують про галушки (сміється).
Оце днями знову зателефонували і попросили заспівати пісню. Довелось у слухавку з мамою, яка саме варила борщ, співати пісню «Край вікна люби­сток». 
Україна молода
Білоконь співачка
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
148 переглядів в грудні
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
Головна полтавська ялинка вбирається у святкове вбрання. На ній вже окрім  гірлянди, є  іграшки та триває монтаж шатра.  Останні дні видалися багатими на опади, що ускладнює роботу , адже працівники мають справу з електрикою.  Вечорами фахівці періодично вмикають вогники, і нам пощастило їх побачити: Раніше ми розповідали : Головна полтавська ялинка : згори, збоку та зсередини
Суспільство
12-го грудня Полтаву відвідує тимчасовий повірений Посольства аргентинської республівки в України Аріель Макс Санчес Ромеро. У Полтавській міській раді він зустрічається із виконуючим обов'язки міського голови Олександром Шамотою. Учасники зустрічі говорять про співпрацю полтавської міськради та аргентинського посольства у галузях економіки, культури та освіти. - Ми приїхали до Полтави, тому що я бачу у ній потенціал. Завтра ми будемо зустрічатися із бізне...
Політика
Найбільшу кількість випадків ймовірного використання державних коштів у цілях дочасної агітації зафіксовано у Костянтина Іщейкіна («Блок Петра Порошенка») – 49. 4 випадків виявлено у Юрія Шаповалова («Відродження»), по 3 мають Руслан Богдан («Батьківщина») та Олег Кулініч («Відродження»), 2 має Костянтин Жеваго (позафракційний) та  1 Юрій Бублик (позафракційний). Серед 62 випадків 24 стосувались освітніх закладів, 17– сфери ЖКГ, благоустрою та розвитку інф...
Культура
Управлінням освіти, управлінням культури, управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту виконкому, а також міським центром соціальних служб підготувлена ціла низка цікавих, незабутніх заходів для полтавської малечі. Уже розпочав реалізовуватись щорічний благодійний проект «Ялинка янголів», який щороку радує сотні дітей пільгових категорій. Проект проходить щовихідних до 23 грудня включно з 10:00 до 19:00 в ТРЦ «Київ». Кожен небайдужий полтавець має змогу д...
Суспільство
О 14:30 представники Асоціації перевізників Полтавщини влаштовують брифінг для полтавських журналістів просто на сходах міської ради.  Пояснюють - готові йти на компроміс із владою. І навіть нібито згодні вже не на тариф у 8 гривень, а на компромісні 6 гривень. Відповідну пропозицію нібито передали до міської ради. - Ми промоніторили те, що пишуть люди у соцмережах, і вирішили погодитися на компромісний тариф у 6 гривень, - говорить представник "Євробус По...
Кримінал
11 грудня 2018 року сталося пограбування банку у місті Хорол Полтавської області. Наприкінці робочого дня невідома особа зайшла до відділення банку, розташованого по вулиці Незалежності у Хоролі, та, погрожуючи предметом, схожим на пістолет, відкрито заволоділа грошовими коштами в сумі понад 2 тисячі гривень. Після скоєного зловмисник з місця події втік.  Про це повідоляє прес-служба поліції Полтавщини. По даному факту відкрито кримінальне провадження за ч...
Політика
Кого жителі Полтави і Полтавської області хочуть бачити наступним Президентом України? Спеціальний проект Соціологічної групи Рейтинг «Портрети регіонів» дав докладні відповіді на питання щодо електоральних симпатій жителів міста Полтави та Полтавської області. Результати опитування представив на прес-конференції у Полтаві керівник проекту Олексій Антипович. Лідером президентського рейтингу у Полтавській області залишається Юлія Тимошенко, яку підтримують...
Суспільство
Аварійно-диспетчерську службу «Полтававодоканалу» умовно можна назвати  «мозком» підприємства. Цілодобово працівники здійснюють загальне оперативне керівництво експлуатацією систем водопостачання і каналізації. Основна  функція  служби  - забезпечення злагодженої роботи виробничих підрозділів підприємства, контроль за підтриманням оптимального тиску води у мережах водопостачання та стабільною роботою системи водовідведення. Також одним з напрямків роботи є...
Суспільство
На фейсбук сторінці  відомства повідомляється: - Інформуємо, що у зв’язку зі святкуванням 25 грудня 2018 року Різдва за григоріанським календарем  та 1 січня 2019 року – Нового року, обласний апарат міграційної служби Полтавщини матиме у грудні 2018 року по три вихідні дні: з 23 по 25 грудня та з 30 грудня по 1 січня - повідомляється на інтернет - сторінці відомства Натомість робочі понеділки 24 та 31 грудня буде перенесено на суботи 22 та 29 грудня. Однак...