«Невідомий» миргородець Михайло Микиша

Полтавщину не дарма називають пісенним краєм, який дає не тільки композиторів і поетів, але і співаків.

6 червня 1885 року у знаменитому з часів Гоголя Миргороді народився відомий оперний співак (ліріко-драматичний тенор) Михайло Микиша.

Він був не тільки артистом, але і громадським діячем, що серед служителів Мельпомени не дуже розповсюджено. Коли співак працював у Харкові, він депутатствував до війни у Дзержинській райраді.

Талановита людина талановита не лише в одному напрямку. Михайло спочатку подався в образотворче мистецтво. У 1903 році він закінчив Миргородське художньо-промислову школу ім. Гоголя за спеціальністю скульптора і художника, де його вчителем був знаменитий художник, архітектор і етнограф Опанас Сластьон.

Школа, як і більшість навчальних закладів, була "розсадником" революційних настроїв. Учні разом із заняттям скульптурою поєднували участь у революційному русі, в чому було помічено і самого Сластьона. За ці заняття (розповсюдження нелегальної літератури, карикатури на місцеве начальство) Михайла в 1903 році заарештували.

Не знаю, яке в нього було потрясіння від цих недитячих ігор, але Михайло радикально змінив майбутнє і вирішив стати співаком, до цього він співав у шкільному та церковному хорах. Згагалі він володів красивим, сильним голосом широкого діапазону, почуттям стилю і драматичним хистом, що на Полтавщині не така рідкість.

Михайлові несказанно повезло. Він навчався співу в Київській музично-драматичній школі у самого Олександра Мишуги, одного з найвідоміших співаків Європи, пізніше був його асистентом у Варшаві. А жив у період навчання у будинку самого Миколи Лисенка, де познайомився з Коцюбинським, Франком, Лесею Українкою, композитором Кирилом Стеценко, артистами Марією Заньковецькою, Панасом Саксаганським та іншими яскравими представниками української творчої інтелігенції.

1910 року Михайло Микиша дебютував в партії Йонтека на сцені Київського українського театру Садовського. Потім виступав у Київській опері і Великому театрі в Москві. З 1919 року за порадою Леоніда Собінова виступав тільки в драматичних партіях. Його репертуар включав понад 50 партій. Крім того, в роки національно-визвольної війни 1917-1921 років виступав як перед бійцями Армії УНР, так і червоноармійцями. Дивно, проте виступи перед "петлюрівцями" чекісти Михайлу не згадували.

В 1931 - 42 роках Михайло Микиша був солістом Харківського театру опери та балету. Громадська діяльність в юнацькі роки продовжилася і в подальшому, в 1935 році він був обраний депутатом Дзержинської райради Харкова, з 1937 року викладав вокал у Харківській консерваторії.

Під час війни Микиша поїхав в евакуацію до Іркутська, а з 1944 року він виступав і викладав в Києві.

Помер Михайло Микиша в 1971 році в Києві. Перед смертю йому присвоїли звання народного артиста України.

Проте зараз на батьківщині співака про нього чомусь не згадують.