Важка це справа - творити добро

Що не кажи, робити добро інколи важко навіть фізично. В цьому пересвідчилися волонтери VII благодійної акції фонду «Серце до серця», яка пройшла Україною з 16 квітня по 6 травня.

Про буквально титанічну підготовчу роботу керівника Полтавського регіонального штабу фонду «Серце до серця» Наталки Удовиченко та її заступника Івана Чабана ми вже неодноразово писали. Треба було узгодити питання з владою, підготувати депутатські бали, благодійні виставки-продажі  картин і знайти волонтерів. Відразу ж відзначу, що Наталка, яку я знаю більше п’яти років, не є родичкою полтавського губернатора Олександра Удовіченка, про що інколи пишуть тролі на інтернет-форумах, за роки керівництва штабом жодної зібраної копійки не витратила на себе, а сама акція, як і волонтери не є проектом блоку партій Юлії Тимошенко (бо хтось вбачає це в емблемі фонду – червоному серцю).

Останні заходи VII акції сколихнули Полтаву. 3 травня з благодійним концертом приїхав давній волонтер фонду «Серце до серця» Андрій Кузьменко з гуртом «Скрябін». Він заявив, що долучився до волонтерства після відвідин дитячих лікарень Києва. «Коли побачиш хлопця п’яти років, з яким розмовляєш про життя. А під час наступного візиту його вже нема, помер, то це примушує змінити своє ставлення до життя. – казав Кузьменко (він же Кузьма). – Я б  всіх політиків відправив до лікарень. Це їм допомогло».

Концерт «Скрябіна» пройшов на «ура», а його глядачам вже не треба пояснювати, чим займається фонд, і куди йдуть зібрані гроші.

5-6 травня по Україні, в тому числі і в Полтаві, пройшли основні і заключні заходи акції.

Зранку 5 червня обласним штабом акції став ОЦЕВУМ – обласний центр естетичного виховання учнівської молоді. На вході стоїть двохметрова скринька для пожертв, яку зробили Іван Чабан з волонтером Сергієм Гаврилюком вночі.

Від штабу розтікалися Полтавою волонтери зі скриньками для збору коштів. Треба відзначити, що керівництво ОЦЕВУМ повністю підтримало акцію не тільки наданням приміщення, але і забезпеченням концерту обдарованими вихованцями.

Волонтери отримують анкети,при заповненні повертають працівникам штабу (також волонтерам), потім їх заносять до списків, надають номер і цей номер записують на шестигранній картонній скринці. Волонтер отримує бейдж-ідентифікатор і ще купу наліпок у вигляді сердечка – емблеми акції, і вперед – збирати кошти.

Нагадаю, що кошти, зібрані волонтерами по всій країні. Йдуть на закупівлю обладнання для дітей, хворих на цукровий діабет. Зокрема на Полтавщині планується закупити спеціальні помпи, які слідкують за рівнем цукру у крові дітлахів і за потреби вприскують інсулін.  Коштує така помпа 20 тис. грн, а треба таких помп для діток до 5 років – 17.

З Іваном Чабаном ми спочатку вішаємо банер з емблемою акції, а потім їдемо збирати кошти. У більшості випадків полтавці реагували на наші заклики допомогти хворим дітям так, наче ми зверталися до дерев або стін. Меншість опускала в скриньки гроші і отримувала від нас червоні сердечка. А одна дівчина, побачивши нас, навіть підбігла, щоб підтримати хворих діток. Від статечного дядька ми отримали гроші та почули: «Потрібну справу робите. Треба допомагати».

Кошти збираємо недовго – Іван є координатором найбільш нашумілого дійства акції – флеш-мобу з автомобілів, мотоциклів та велосипедів у вигляді серця і авто-, мото- і велопробігу Полтавою. Його ВАЗ-2104, обліплений плакатами акції, є пересувною рекламою.

Заїжджаємо до штабу, беремо ще двох волонтерів і три прапори,  і – до ТЦ «Екватор», де повинен проходити флеш-моб. По дорозі переганяємо байкерів і велосипедистів. Всі ідуть підтримати флеш-моб.

На чималій площі біля «Екватора» я підготовлюю прапори, намалювавши на них сердечка. Через деякий час під керівництвом режисера машини, байки і велосипеди стають у формі серця. По команді всі піднімають руки і багаторазово скандують «Подаруй серце дітям!»

Після флеш-мобу всі розбігаються по транспортних засобах, шикуються в колону, і з машиною ДАІ на чолі проносяться Полтавою. Маршрут – Великотирнівська-Калініна-Степового Фронту- Фрунзе-Шевченка-парк «Перемога». Внаслідок того, що працівник ДАІ не захотів чекати, велосипедисти відстали і потім ображалися. Проте координатори акції в цьому не винні. Наприкінці автопробігу Наталка дякує всім учасникам за підтримку акції.

До штабу приїжджаємо вже за сьому. Тут більшість згадує, що сьогодні тільки снідала. За кавою і печивом ділимося враженнями. Наталка повідомляє, що за день зібрано більше 24 тис. грн. «Непоганий результат, за два дні минулого року зібрали 20 тис.» - каже вона.

Найкращий волонтер минулого року (і як виявилося і цього) студентка медичної академії Аня Баранова розповіла, що її кілька разів обізвали аферисткою (хоча крім бейджа і скриньки, на ній була футболка з логотипом акції, якою її нагородила дирекція фонду). Взагалі таке враження, що більшість полтавців  не дивиться телевізор (по якому з березня йдуть репортажі про підготовку до акції), не читає газет і не бачить плакатів про акцію по всьому місту і свято вірить, що довкола неї кружляють аферисти шкільного віку під прикриттям акції. А може деяким людцям шкода тієї гривні? Розповіли волонтери і про випадки, коли пузаті дядьки сідали у лаковані джипи зі словами: «Дєнєг нєту!». «Раз один депутат опустив до скриньки 15 копійок і уїхав на «Лексусі», а інший – 50 грн і уїхав на «Жигулях» - діляться спогадами волонтери.

Далі знімаємо банер, і по домах.

6 травня волонтерів поменшало, незважаючи на неділю (у суботу їх було десь 1, 5 тис.). Проте прийшов заявлений Наталкою найменший волонтер – півторарічний Іван Мороховець. Прийшов не сам, а на руках батька – громадського активіста Олега Мороховця.  Після відправки волонтерів зі скриньками, рушаємо на театральну площу, де відбуватимуться основні події.

Чомусь заявлений і узгоджений з владою концерт в підтримку акції обласне управління культури вирішило об’єднати з парадом духових оркестрів, що внесло деякі корективи у програму. Проте режисер концерту Віталій Нечитайло справився з проблемами, і концерт з графіку не вибився, незважаючи на майже півторагодинну перерву із-за духових оркестрів.

В цей час на площі всім бажаючим вимірювали рівень цукру в крові. А поруч ми поставили двохметрову скриньку.

У концерті брали участь колективи ОЦЕВУМ і переможці відбіркового туру проекту  «Х-фактор». Вів концерт Олег Чигринець, який ще виконав пісню «Ти мене пробач» часів Помаранчевої революції.

О п’ятій вечора на пішохідну зону Жовтневої вулиці почали з’їжджатися автомобілі  і байкери - розпочалася виставка машин, організована в рамках акції автоклубом «Drive2». Для цього приїхали навіть харків’яни на дивовижних зразках. Наприклад, машина-трасформер, двері якої можна відкрити у будь-якому напрямку – вбік, вгору, вниз. Або «Запорожець»-кабріолет. Були і ретро-автомобілі ГАЗ-М20 «Побєда», «Москвіч-412» і ЗАЗ-965А – перший вітчизняний легковик.

Зрозуміло, що автовиставка зібрала глядачів більше всіх.

Підсумок другого дня волотерства у Полтаві – близько 18 тис. грн.

Коли ми поверталися додому з акції, я привітав учасників із закінченням, на що мені було сказано, що акція закінчиться після передачі помп хворим дітям. А Сергій Гаврилюк, один з активістів акції, і організаторів концерту, сказав: «Через місяць почнемо підготовку до нової, вже VIII акції».