Пам`яті великого актора

Проходячи Сумської вулицею Харкова біля театру ім. Тараса Шевченка, ловлю себе на думці, що меморіальних дощок на фасаді театру мізерно мало.

Крім воістину легендарних режисерів і акторів Леся Курбаса, Мар'яна Крушельницького та Леоніда Бикова, не меншу славу заслужив Микола Яковченко, знаменитий комічний актор, чия театральна кар'єра не оминула Харків.

Він народився 3 травня 1900 р. у Прилуках на історичній Полтавщині. 1918 р., рятуючись від війни, в Прилуки потрапила артистка з Києва, яка зуміла організувати в місті театральну студію, яку відвідував і Микола.

Через два роки він почав професійну кар'єру, працював у театрах Лубен, Черкас, Харкова. З Харкова він узяв курс на Київ.

"Яковченко був вродженим коміком, - згадував артист Гончаров. - Взагалі, він був душевною, приємною людиною, що вмів розсмішити до сліз. Яковченко прекрасно знав текст, не допускав помилок. По 10 разів виступав, часто не за гроші, а за спасибі. Я не пригадую, щоб він хвилювався. Сцена була його життям. Тепер такого актора немає ".

Все життя Яковченко мріяв зіграти Отелло, проте режисери бачили його тільки в одному амплуа. Розвеселити людей, підтримати - це було його улюблена справа.

Ходила чутка про те, як Яковченко трохи «перебрав», і лікарі швидкої, не почувши пульсу, відвезли його в морг. Коли він прокинувся і зажадав, щоб йому повернули одяг, санітари, перелякавшись, розбіглися.

На одному з концертів ведучий оголосив: "Виступає заслужений артист України Микола Яковченко!" Він повільно вийшов і, як ніби про якусь таємницю, але вже вирішену справу, серйозно вимовив: "Подали на народного". Вибух реготу.

Він за життя став легендою.

"Засвітився" актор на Полтавщині, крім Лубен, і в Пирятині (пам`ятаєте голову райвиконкому з нестаріючої стрічки "Королева бензоколонки", який не міг поділити з сусіднім районом, кому ремонтувати аварійний міст на трасі) а також на Решетилівщині, де знімалася комедія "Максим Перепелиця" (Яковченко зіграв у ній сільського коваля, батька головного героя-бешкетника, роль якого дісталася Леоніду Бикову).

Артист навічно залишився біля театру ім. Франка зі своєю собакою - таксою Фунтіком. Колортний пам`ятник актору поставили ще 2004-го.