• Головна
  • Життєвий вир Григорія Тютюнника
16:54, 23 квітня 2012 р.

Життєвий вир Григорія Тютюнника

Про братів Тютюнників чули на Полтавщині, та й за її межами мабуть усі. Два брата-письменника відрізнялися від загалу також і однаковими іменами. А з'явилися вони на світ Божий у селі Шилівка за 8 км від Зінькова, яке лежить на старовинній дорозі з Сум на Полтаву.

Мова піде про старшого, Григорія, якому сьогодні виповнилось би 92 роки. До речі, брати Григорій і Григір Тютюнники отримали одне й те саме ім'я Григорій через випадковий збіг обставин. Григорія насправді хотіли назвати Георгієм на честь святого Георгія Переможця.

Записувати дитину до комнезаму (тодішня влада на селі) відрядили діда по матері, який по дорозі добряче випив за здоров'я онука. Тому коли дід таки дійшов до сільради, то переплутав ім'я і записав онука Григорієм.

Але про це дізналися, коли Григорію було вже років п'ятнадцять — на той час у Михайла Тютюнника у новій сім'ї уже підростав другий син, за іронією долі, теж Григорій. Згодом, щоб відрізняли братів, молодшого стали звати Григором. Отака історія з іменами...

Григорій Тютюнник з 1938 року вчився у Харківському університеті (до речі разом з Олесем Гончаром) у відомого філолога Юрія Шевельова.

Війна перервала навчання. Григорій пройшов всю війну, яка постійно до останніх днів життя нагадувала про себе осколком біля серця. Скоріше за все, цей осколок і вкоротив йому життя.

Після війни Григорій пішов працювати вчителем, проте влада послала його "укрєплять совєтскую власть" до Львова, де Григорій до останніх днів працював співробітником львівського літературного журналу «Жовтень» (зараз "Дзвін"), багато і напружено писав. На Полтавщнину він приїздив, проте жити не повернувся.

Перша збірка оповідань письменника «Зоряні межі» вийшла 1950 року. Вже після його смерті побачила світ його збірка поезій воєнного часу «Журавлині ключі» (1963).

Найвагоміший твір Григорія Тютюнника роман "Вир" подає панораму історії українського села у найбільш  важкі роки - передвоєнні і воєнні.Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостроактуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість представив своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями.

Помер Григорій Тютюнник 29 серпня 1961 у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

Оголошення
live comments feed...