В Україні планують дозволити посмертне донорство

Розвиток трансплантології в Україні багато в чому залежить від законодавчого закріплення презумпції згоди на вилучення органів після смерті людини та пересадки їх іншим людям. Про це повідомив головний трансплантолог МОЗ України Олександр Никоненко.

В ефірі програми «Соціальний статус» на Телеканалі «Tonis» він розповів, що в більшості західних країн, на відміну від України, люди можуть ще за життя дати згоду на те, щоб виступити донором після своєї смерті, недавно цю норму закріпили в Білорусі та Росії. Ця політика активно підтримується на державному рівні, проводиться пропаганда серед населення, згода людини стати донором розцінюється як благородний вчинок. «В усьому світі він благородний і вважається за потрібне. Папа Римський говорить, що богу не потрібні органи, богу потрібна душа, нехай органи працюють на землі. У багатьох церквах написано це. Багато людей бачать це. Оскільки більшість людей — релігійні, вони розуміють це як заклик до благородного вчинку», — підкреслив головний трансплантолог. 

Він зазначив, що в нашій країні донорами можуть стати тільки близькі родичі, які віддають своїм дітям або рідним нирку або частину печінки. Згоду на вилучення органів після смерті людини також дають його родичі, але в більшості випадків лікарі отримують відмову.

Никоненко повідомив, що в середньому річна потреба України в трансплантації нирки вимірюється 2 тис трансплантацій на рік, печінки — 1 тис, серця — від 800 до 1 тис. «На сьогоднішній день ми можемо сказати, що ми навіть 1% не виконуємо всього необхідного. В минулому році ми виконали всього 86 трансплантацій нирки, 14 трансплантацій печінки і 1 трансплантацію серця. Ось такий обсяг роботи, який виконаний в Україні», — зазначив Никоненко.

За його словами, завдяки державній програмі підтримки трансплантології, 7 діючих в Україні трансплантаційних центрів оснащені сучасним обладнанням, в них працюють висококласні фахівці, які можуть виробляти найскладніші операції та здійснювати післяопераційну терапію, але потенціал даних центрів практично не використовується. «Ці 7 центрів можуть виконувати до 50% необхідного обсягу оперативних втручань. Основна проблема полягає в тому, що трупна трансплантація на території Україні в останній рік практично зупинилася. За останні 2 роки в основному перейшли на споріднену трансплантацію», — підкреслив Никоненко.

За його словами, найбільш успішні результати після трансплантації нирки — близько 30 років життя, печінки — близько 25 років, серця — 15-20 років. Річна виживаність коливається в межах 98%. Никоненко повідомив, що сьогодні в МОЗ готуються зміни в законодавство, які пропонують замінити норму про презумпцію незгоди, що діє в нашій країні, на презумпцію згоди. «Ми маємо позитивний приклад Білорусі. 3 роки тому у них був такий закон, як у нас, а коли він змінився, у них у декілька разів збільшилася трансплантація», — підкреслив він.

Никоненко ще раз зазначив, що навіть при зміні законодавства необхідно працювати з населенням і змінювати ставлення суспільства до даного питання. Він також повідомив, що представники православної церкви всіх конфесій повністю підтримують трансплантологію. «Ми часто запрошуємо їх на свої наради, конгреси, де вони виступають. Ми просимо їх виступити по телебаченню зі своєю думкою, іноді використовуємо їх участь в розмові з родичами про можливість забору органів після смерті — вони нас підтримують повністю», — підкреслив головний трансплантолог МОЗ України.