Керівник Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області: «Громадянин України має право на 5 ділянок землі»

Керівник Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області Валерій Довженко розповів про різницю між реабілітацією військових в Україні і Литві, роботу волонтерської служби емоційної підтримки «АТОЛ ЛІНІЯ» та своєї організації.

«Ми — буфер між владою і АТОвцями»

М.М.: Валерію, Ви працюєте керівником Центру допомоги учасникам АТО в Полтавській області. Розкажіть будь ласка, чим займається Ваша організація і які напрямки є пріоритетними?

В.Д.: Наша організація має статус дорадчо-консультативного органу. Тобто ми допомагаємо бійцям АТО в реалізації їхніх прав. Щоб вони отримали все, що передбачено законодавством.

М.М.: Ваш центр працює вже півроку. Які проблеми є найактуальнішими для учасників АТО в Полтавській області? З чим найчастіше звертаються бійці?

В.Д.: Питання номер один — це земля. Земельні ділянки цікавлять більш за все. Це і є найголовніша, основна проблематика. В принципі, боремося і з цим. Ну як боремося — ми ніколи не відкриваємо двері з ноги. Завжди заходимо, обережно запитуємо. У нас домовленість з керівниками Держгеокадастру — в кожному районі є представники нашого Центру. І так само там є їх консультанти.

Один час ми з колишнім тимчасово виконуючим обов’язки начальника цього органу Наталією Дяченко поїздили по районам, домовились, що бійці АТО в області звертаються безпосередньо в наш Центр. Тому що одна справа Полтава, Кременчук, Горішні Плавні. А інша — Шишаки, Машівка, Карлівка, Зіньків. Керівник центру в районі допомагає досягти результатів. Ми трошки знімаємо градус напруження. Це і є наша основна задача. Ми — буфер між владою і АТОвцями.

М.М.: Після повернення з зони бойових дій ви працювали у волонтерській службі емоційної підтримки «АТОЛ ЛІНІЯ». Що це за організація. І взагалі, потрібна емоційна підтримка бійцям?

В.Д.: Однозначно, так. Спочатку ми їздили з представниками Фонду «Унія 1219» Вольдемарасом Ажубалісом і Ольгою Олексієнко по районам і дізнавалися: чи потрібно це взагалі? Казали, що так, але мало хто буде дзвонити на лінію. Насправді, коли «прижме» — будуть дзвонити і дзвонять. 
По великому рахунку, єдине чим ця лінія займається — вона емоційно допомагає бійцям. В якому сенсі емоційно? Людина не отримує психологічну допомогу. Ніколи ми не позиціонувалися, що ми — психологічна служба. Боєць телефонує, розповідає, ділиться своїми проблемами. Можливо, чимось хвалиться, можливо, жаліється. 
Також є перенаправлення. Коли бійцю потрібна якась соціальна допомога — наприклад, дізнатися, куди писати заяву, щоб отримати матеріальну допомогу — його перенаправляють безпосередньо в центр допомоги учасникам АТО. Якщо потрібна психіатрична допомога — є людина зі стажем, яка займається цим питанням. 
В принципі, «АТОЛ» працює вже більше, ніж 7 місяців, гарно себе зарекомендував. І плюс розгалужена сітка Центрів допомоги учасникам АТО зробила все, щоб ця служба працювала по всій Україні.

М.М.: Тобто є філії?

В.Д.: Ні, немає філій. Просто ми запропонували свої послуги в інших областях України. Вони використали цю можливість. Бійці телефонують зі Львова, з Харкова, з Одеси дуже багато.

М.М.: Це є дуже актуальним в наш час?

В.Д.: Однозначно. Дуже часто телефонують. Ми працюємо з 17 до 23 кожного дня. Як раз вечірній час, коли ти не на роботі, коли тебе щось турбує, коли в тебе якийсь дисонанс почуттів. Це не обов’язково АТОвці, телефонують і внутрішньо переміщені особи — переселенці, і інші люди.

М.М.: З ними спілкується людина з відповідною освітою?

В.Д.: Так, звичайно. Волонтери пройшли підготовку в литовських спеціалістів. І екзамени і практика була. Все, як потрібно.

Бійця смикають: «Давай відпочивай». А він: «Та почекайте, в мене паркан завалився».

М.М.: Ви згадали за Литву. Ви самі захищали нашу Батьківщину на сході, а потім проходили реабілітацію в цій країні. Розкажіть будь ласка, звідки в вас з’явилась така можливість, як ви туди потрапили?

В.Д.: Завдяки Литовській Республіці і представнику цієї країни в Україні Волдемарасу Ажубалісу. Після 2-го поранення було вже необхідно пройти реабілітацію. Я здав документу, відправили на Литву. 28 днів проходив реабілітацію в Друскінінкаї.

М.М.: А чим відрізняється процес реабілітації військовослужбовців в Україні і Литві?

В.Д.: Непрофесіоналізмом.

М.М.: Тобто ми ще не знаємо як до цього підходити?

В.Д.: Ми, як діти, як щенята сліпі: намагаємося і це, і те зробити. Не виходить — вчимося на своїх помилках. Хоча декілька разів пропонувалося: «Хлопці, ось дивіться, як в Литві робиться». 
Там, якщо ти пройшов бойові дії, ти в обов’язковому порядку маєш пройти курс реабілітації. І військовий психолог, навчений за стандартами НАТО, дивиться, скільки тобі необхідно: 10 днів, 20, 30. З сім’єю або без сім’ї. 
Та реабілітація, яка нам надається Державною службою у справах ветеранів війни, призначена тільки на одного бійця. Тобто він відслужив, відвоював, приїздить додому до дружини, бере путівку і їде один. А дружина залишається вдома.

М.М.: А там, я так розумію, ти їдеш або з сім’єю, або без?

В.Д.: Ти вже сам вирішуєш, як тобі буде краще. Звичайно, там були всі з сім’ями. Єдине, що холості були без неї. А так з дружиною, з дітьми — там шикарний аквапарк, природа. Це курортне місто. Можна сказати — литовський Крим. Якраз знизу знаходиться, на кордоні з Білорусією.

М.М.: У нас взагалі реабілітація з сім’єю не практикується?

В.Д.: Ні, практикується. Наша область взяла на себе зобов’язання, щоб бійцям можна було поїхати на реабілітацію з дружинами. Це обласна регіональна програма. Потрібно звернутися в Центр у справах сім’ї дітей та молоді, і він надає 6 курортів Полтавщини, куди ти можеш разом з сім’єю поїхати по місцю: Миргород, Зіньків, Санжари. В Миргороді дуже багато курортів. І це не санаторно-курортно, а просто відпочинок. Ти приходиш в себе.

М.М.: А який період відпочинку? Там є якісь обмеження? Чи 22 дні?

В.Д.: Немає. Єдине: якщо ти домовишся від державної служби поїхати, наприклад, в Одесу чи Харків. І ти береш з собою сім’ю, то твої 22 дні зменшуються вдвічі — до 11 днів.

М.М.: Я так розумію, що це великої складності не викликає?

В.Д.: Було б бажання. Вони навпаки вмовляють. Кажуть: «Подзвоніть своїм бійцям, нехай вони приходять до нас і їдуть на відпочинок».

М.М.: Дивіться, бійці про це знають, їм говорять. Можливо, в них є якійсь бар’єр? Чому вони не звертаються так активно?

В.Д.: Ніякого бар’єру немає. Єдине питання — в матеріальній базі бійців. Уявіть, тебе рік не було вдома. В тебе дах покосився, кран протікає. Ти повернувся з війни і маєш, як справжній чоловік, попіклуватися про свою сім’ю. Елементарно: щось підкрутити, десь ремонт зробити. Тільки в цьому «заковичка». Бійця смикають: «Давай відпочивай». А він: «Та почекайте, в мене паркан завалився. Треба його відремонтувати». Все інше — було б бажання.

М.М.: Скажіть будь ласка, куди нам звернутися. Центр допомоги учасникам АТО — де він знаходиться, як він працює?

В.Д.: Вулиця Соборна, колишня Жовтнева, 45, приміщення Полтавської ОДА, перший поверх, кабінет 121. В принципі, бійці вже знають. Я з ними на вулиці вітаюся — всі полтавці, всі через мене проходять. А на гарячу лінію «АТОЛу» — там легко запам’ятовується номер: 0-800-20-30-20. З 17 до 23 години абсолютно безкоштовно з усіх мобільних операторів.

«По децентралізації кожна сільська рада вважає, що земля поза її межами — це її власність»

М.М.: Розкажіть більш детально про землю. Ви сказали, що це питання найактуальніше.

В.Д.: Чомусь до армії ніхто не знав, що громадянин України має право на 5 ділянок землі. Як і Ви, як і я. Якщо ви учасник АТО, Ви маєте першочергове право на отримання земельної ділянки. А якщо Ви не учасник війни, Ви просто можете отримати вільну ділянку: на садівництво, будівництво, гаражне будівництво, ведення особистого селянського і на фермерське господарства. Ви можете написати заяву. Підходьте до мене, я вас проконсультую куди звертатися.

Бійці ж теж до війни не знали. А тепер всі пільги розписані. Вони приходять і питають: «Де наша земля?». Я кажу: «Хлопці, органи місцевого самоврядування — це раз, Держгеокадастр — це два». Крім того, первинна правова допомога, плюс емоційна допомога — це все ведеться в 121-ому кабінеті Полтавської ОДА.

М.М.: Я розумію, що є певні складнощі, їх дуже багато, що отримати цю землю.

В.Д.: Земля ділиться на дві категорії: в межах населеного пункту і поза ним. В межах населеного пункту, тобто місто Полтава, відповідальні за це питання органи місцевого самоврядування — мер міста і районні ради. Наприклад, якщо Ви хочете ділянку в межах Шевченківського району, Ви маєте повне право написати заяву, сесія її розгляне, є земля, немає землі, і напише вам відповідь. Чому не дають? Хлопці, вибачте, але в жовтні Ви обрали своїх депутатів — насолоджуйтесь. Поза межами населених пунктів — це вже державна земля і відповідальний Держгеокадастр України в Полтавській області.

М.М.: Тут більше нюансів і складніше?

В.Д.: Складніше. Тому що по децентралізації кожна сільська рада вважає, що земля поза її межами — це її власність, і вона має повне право нею розпоряджатися. Там вже в ручному режимі треба телефонувати, розмовляти, пояснювати закони. Є своя специфіка.

М.М: Є випадки, коли отримували бійці землю. Скільки вони чекали?

В.Д.: Ми говоримо про ситуацію, коли земля в межах чи поза межами населеного пункту?

М.М.: В межах.

В.Д.: Відбувається все дуже просто. Збирається сесія районної ради і розглядається питання про виділення земельних ділянок учасникам АТО. І ті заяви, які були на той момент від учасників АТО, вони сюди переносяться, і кожен з них отримує свою земельну ділянку.

Якщо ж Ви, як учасник АТО, написали заяву, Вам відмовили і Ви одразу заспокоїлись, ні — так ні, то нічого не вийде. Ніхто не буде вас шукати по телефону: «Ой, ви ж написали заяву, де ж виходите? Там же ж землю роздають». Тому я завжди кажу — отримав відмову, повертаємося назад і пишемо ще раз. Як тільки проходить сесія і вони виділяють земельну ділянку в межах населеного пункту, то у Вас в цей час лежить вже Ваша заява.

«У нас є три програми по отриманню квартири»

М.М.: А якщо отримувати квартиру?

В.Д.: Для того, щоб отримати квартиру, у вас має бути потреба у поліпшенні житлових умов. Єдиний критерій, що Ви потребуєте поліпшення житлових умов — Ви повинні стояти в черзі на квартиру в своєму місті. Якщо ж ви не стоїте, але вам треба квартира: а де документальне підтвердження?

М.М.: Учасникам АТО, їм легше в першу чергу отримати квартиру?

В.Д.: Вони першочергові. Але є ще позачергові — інваліди війни І, ІІ, ІІІ груп, родини загиблих. В Полтаві з цим проблем немає: мер міста пообіцяв і робить все можливе, щоб родини загиблих отримали квартири першочергово. 
А в інших випадках — у нас є три програми по отриманню квартири. Навіть якщо ти стоїш на черзі і не можеш отримати квартиру, ніхто не заважає тобі ними скористатися: «Молодіжка», «Власний дім» і «50 на 50». 
«Власний дім» — програма для мешканців сільської місцевості. Від 100 000 до 200 000 грн ти можеш отримати на 20-30 років під 3% річних — на будівництво, ремонт, придбання будинку в своїй сільській місцевості. 
В місті це — «Молодіжка». Бійці АТО у віці до 35 років мають право на молодіжне кредитування пільгове — 3-6% на 30 років. Будь ласка.

М.М.: З приводу емоційної підтримки, проводяться у Вас якісь культурні заходи для учасників бойових дій?
В.Д.: Ні, там сидять волонтери, які, грубо кажучи, приховують свої обличчя. Дзвінки надходять анонімно. Я сумніваюсь, що було б доцільно робити такі заходи, де люди могли б побачити всіх волонтерів. Їх-то можна знайти і побачити в інтернеті, але абонент ніколи не знає, з ким саме він спілкується.
М.М.: Нагадайте ще будь ласка на камеру номер «АТОЛ ЛІНІЇ»
В.Д.: 0-800-20-30-20. З 17 до 23 години, без вихідних і свят. Будь ласка дзвоніть, хто потребує.

Розмову провела Марина Мацугиря, телестудія «Місто»
Над текстом працював: Денис Старостін, прес-служба ВСЕП «АТОЛ ЛІНІЯ»

Полтава АТОЛ АТО
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
ЗНО з української мови та літератури є обов’язковим для всіх випусників закладів середньої загальної освіти, результати тесту з цього предмету зараховуються як державна підсумкова атестація. Також сертифікат ЗНО з української мови та літератури є обов’язковим для вступу у заклади вищої освіти. Абітурієнти мають виконати 58 завдань, з яких відповіді на 34 завдання з української мови будуть зараховані як державна підсумкова атестація - інформує  Український ...
Суспільство
Щоб не втратити страховий стаж, роботодавця слід постійно контролювати Пенсію призначають, якщо людина має достатню кількість страхового стажу. Якщо такий стаж є, то право на призначення пенсії існує, якщо немає – пенсію не призначають. У такому разі можна сподіватися хіба що на соціальну допомогу. Нині будь-яка освічена людина повинна розуміти різницю між трудовим і страховим стажем, оскільки вона справді існує. Ці два поняття часто плутають. Трудовий ста...
Культура
Почесними гостями ІІ універсальної книжкової виставки-ярмароку «ПОШУК» («Полтавська Оаза Шанувальників Української Книги») стане делегація з Республіки Білорусь. Про це повідомляє Міністерство інформації Білорусі. Гості презентують експозиційний стенд «Україна–Білорусь: спорідненість мов, літератур, культур», представлять тематичну книжкову виставку та організують День білоруської книги в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Кор...
Екологія
Столичний метеоролог Наталка Діденко оприлюднила прогноз погода на сьогодні. Вона пише: « - Атмосфера над Україною продовжує втримувати нестабільну погоду. 23-го травня у більшості областей - знову короткочасні грозові дощі. При грозах в окремих районах ймовірні сильні зливи, шквалисте посилення вітру та град. Менша ймовірність опадів, тобто, більше сонця та сухих тривалих пауз - на Одещині. Температура повітря протягом дня очікується +20+26 градусів, на З...
Суспільство
На сторінці департаменту будівництва, містобудування і архітектури та ЖКГ Полтавської ОДА у мережі «Фейсбук» з’явилися світлини із виглядом обласної лікарні після реконструкції. Будівля матиме сім поверхів із кабінетами та апаратурою (плюс технічний поверх). На перших двох поверхах розташують кабінети ЕКГ, УЗД, ендоскопії, рентгену, КТ, ангіографії, МРТ та лабораторний блок. На третьому — приміщення для хворих після високотехнологічних довготривалих операц...
Суспільство
На «Новому каналі» 21-го травня вийшла програма «Ревізор. Магазини». У новому випуску ведуча відвідала Полтаву. Об’єктами перевірки стали супермаркет «Маркетопт», гастроном «Каштанчик», магазин шашлику та центральний ринок. Подробиці перевірки цих торгових точок – у відео від «Нового каналу». У сюжет потрапили і дивні "знахідки" на ринку, і конфлікт із охоронцем, і дивна поведінка адміністрації.  Нагадаємо, «Ревізор: магазини» - це відгалуження проекту «Ре...
Пригоди
Пожежа сталася 20-го травня у селищі Опішня Зіньківського району. Просто посеред вулиці Перемоги загорівся легковий автомобіль ВАЗ-2109. На місце пригоди виїхали працівники 12-ї Державної пожежно-рятувальної частини, які за допомогою однієї одиниці техніки загасили палаюче авто. Постраждалих та загиблих внаслідок пригоди немає. Причини пожежі встановлюють. Про це повідомляють у ГУ ДСНС України у Полтавській області. Нагадаємо, раніше у Полтаві вночі підпал...
Кримінал
За добу із 21-го по 22 травня до поліції у Полтавській області надійшли 103 повідомлення про злочини. За добу правоохоронці зафіксували 47 крадіжок, 4 грабежі, 3 злочини із наркотиками, 2 шахрайства, 2 факти незаконного обігу зброї, 2 ДТП із потерпілими, 1 випадок заволодіння автомототранспортом та 1 хуліганство. Також за добу у області померли 50 осіб, 1 людина закінчила життя самогубством. Про це повідомляють у поліції Полтавської області. Нагадаємо, учо...
Політика
У Верховній Раді України завершилося засідання, скликане 22 травня для розгляду двох законопроектів, поданих Президентом України Володимиром Зеленським. Проте жоден із них так і не був розглянутим парламентом. За внесення законопроектів до порядку денного проголосували лише 92 народні депутати, 68 – проти, 43 – утрималися, 51 – не голосували. При цьому внесення на розгляд радою змін до виборчого законодавства не підтримав жоден народний депутат із Полтавсь...