Дивіться, хто прийшов! Місце полтавця Лелюка зайняв поет з Донбасу

Як ми вже повідомляли, народний депутат-сумісник (фракція Партії регіонів) Олексій Лелюк нарешті склав з себе депутатські повноваження, зумівши отримувати дві зарплати протягом року (проте це свій, нагадаю, а не Юрій Луценко. Тому йому боятися нема чого, хоч збитку державі Лелюк завдав більше за екс-міністра).

Той, хто прийшов на його місце, цікавіший за Лелюка. Отже, знайомтесь: Борис Білаш – письменник, поет, Герой України (2011). Кажуть, що був сусідою Януковича по під’їзду, коли той ще жив у квартирі, а не у "невеличкій хатинці" по вул. Купріна в Донецьку (там, кажуть, живе перша леді Людмила Янукович).

Білаш, який особливою прихильністю читачів не користується (можу це стверджувати, бо слідкую за його творчістю ще зі шкільної парти. Батько-поет порадив), Білаш (не плутати з талановитим композитором з Полтавщини Олександром Білашом) пише вірші-оди власть імущим, насамперед Януковичу. Серед його творів є такий воістину шедевр:

Если стану я нардепом,
Обеспечу свой народ
Салом, яйцами и хлебом.
Пусть потешит свой живот.
Пусть он ложкой ест сметану,
Напихается икрой,
Возражать ему не стану.
Я – такой!
Завалю печеньем, кексом,
Хочешь торт, трюфели – на!
Если надо, то и сексом
Угощу его сполна.
И ни-ни,
Ни в коем разе,
Не за деньги, а за так.
Ну а как же без фантазий
Сексуальных?
Да никак!

А не стану вдруг нардепом,

Зубы стисну, боль снесу,

Кулачищами свирепо

В глаз вдавлю назад слезу

Так що чекаємо від наступника Лелюка печива, кексів, тортів і сексу. Нікуди не дінеться - пообіцяв!

Мало не забув - до школи я ходив у місті Шахтарську на Донеччині, друкуватися почав у шкільні роки у газеті "Комсомолец Донбасса" (тепер "Акцент"). Саме у тій газеті любив друкувати свої шедеври нінишній Герой України.  Так, ностальгія...