Зацвів бузок, тож у Диканьці – свято (ФОТО)

Травневі зливи, що радують серця хліборобів надіями на добрий урожай, не змогли завадити проведенню традиційного обласного пісенно-мистецького свята "Пісні Бузкового гаю".

Минулої суботи під рясний дощ у Бузковому гаю пролунали позивні Диканьки, на сцену вийшли самодіяльні артисти районного Будинку культури з патріотично піднесеною піснею "Встань, козацька славо", за ними – голова районної ради Станіслав Муха, заступник голови райдержадміністрації Тетяна Біляєва, Диканський селищний голова Валерій Товстій.

Відкриваючи свято і вітаючи присутніх, керівники бажали гарним настроєм і вдалими виступами розігнати хмари над нашим краєм. І ці побажання здійснилися! Уже через годинку над Диканькою засяяло яскра ве сонечко, і навіть хто вагався – іти на свято чи ні – дружними ватагами попрямували до Пивоварських ставків.

А над Диканькою лунала гарна музика, задушевні українські пісні – одна краща за іншу. Крім місцевих виконавців, їх дарували колективи художньої самодіяльності Шишацького, Лохвицького, Зіньківського районів, театр української пісні "Родина калинова" з м. Полтави, Наталія Шинкаренко з м. Градизька. Святкового настрою додали виступ заслуженої артистки України Олени Білоконь, рок-ватаги "Дель Тора", гурту Маdе іn Ukrаіnе. Увечері глядачів порадували вогняним шоу, а молодь та всі, хто відчував себе юним у душі, змогли розважитися на дискотеці.

Розмаїттям виробів вабило "Містечко майстрів": тут тобі й опішнянська кераміка, і вишиванки та прикраси до українських костюмів, ляльки-мотанки, вироби із соломи, петриківський розпис, натуральне мило власного виробництва, усілякі сувеніри – очі розбігаються! Свою продукцію пропонували як місцеві, так і майстри та приватні підприємці із Полтави, Кременчука, Миргорода, а також Кіровоградщини, Дніпропетровщини та інших куточків України.

Диканці та гості змогли скуштувати продукцію пасічників та медоварів, а ще поласувати варениками, затіркою, шашликами та іншою смакотою, поплавати на катамаранах, покататися на конях і поні, діти – пострибати на батутах та спуститися з гірок.

І, звісно ж, на повні груди вдихнути п’янких пахощів бузку, порадіти квітучій весні, отримати наснагу від рідної землі з її нев’янучою красою.

Валентина Діденко, журналіст Диканської районної газети "Трудова слава"