Полтавська громадськість вкотре поплакала над станом української мови

Вчора День рідної мови відзначила і полтавська громадскість. Відомі на Полтавщині громадські діячі, історики, літератори зібрались в облдержадміністрації обговорити проблеми української мови (для тих, хто зібрався у залі, рідна мова була українською).

Доповідачі, користуючись нагодою, поплакались щодо невтішоного стану української мови в суспільстві. Проте конкретних пропозицій щодо подолання хоч би на місцевому рівні, такого стану, традиційно не пролунало. Вказувалося на слабе поширення української мови (і це в Полтаві, де на вулиці не так часто почуєш російську. Що тоді казати про мій рідний Маріуполь на Донеччині), про протистояння з владою у питанні з мовою. Пройшилися і по нашим історичним ворогам.

Проте ще раз пролунали звинувачення. Зокрема, відомий історик, кандидат історичних наук Віктор Ревегук наголосив, що "Просвіта" в Полтаві не працює, поклавши провину на народного депутата України Миколу Кульчинського.

Хоча це твердження Ревегука не відповідає істині. Полтавська "Просвіта" працює, як і сам Ревегук. А те, що вони не можуть знайти спільну мову, хто винен? Щоправда Віктор Якович резюмував, що винні в становищі з мовою ми всі.

З повального плачу вирізнився виступ Валентини Шемчук, яка розповіла про творчий і життєвий шлях поетки-громадянки Олени Теліги, яку філософ і літературознавець Дмитро Донцов назвав "єдиним чоловіком української літератури". Нагадаємо, що сьогодні виповнилося 70 років з дня розстрілу гітлерівцями Олени Теліги, члена ОУН (тобто тієї організації, якою досі лякають дітей).

Виявляється, не все так погано.

Залишилося тільки очікувати, коли громадськість дозріє до узгодженого плану дій з покращання становища української мови у місті, звідки вона пролунала на весь світ поезіями Марусі Чураївни та Івана Котляревського.