Як святкувати та що їсти у Масницю

Останній тиждень перед Великим постом в Україні й у всіх сусідніх з нами країнах завжди був святковим.

Відзначали завершення зими, готувалися зустрічати весну і готувалися до найсуворішого посту, який розпочнеться у цьому році 27 лютого і триватиме аж 15 квітня.
В Україні останній тиждень м'ясниць ділиться на три основні частини: зустрічний «переломний» понеділок, «широкий» четвер та «прощальна» неділя. Кожна з цих частин мала свій сакральний зміст та обрядову специфіку.

В останній «смачний» тиждень перед Великим постом влаштовували народні гуляння, до яких пекли млинці, через це свято називають Масляна. В Україні у давнину замість Масляної відзначали Колодія, а головною стравою були вареники з сиром та сметаною.

Їх варять щодня, щедро поливаючи маслом і сметаною. З цього приводу казали: «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть»!

Вареники — давня обрядова страва українців. Молодий місяць символізував жіноче начало, а вареник був його уособленням. Із появою на небі молодого місяця наші прадіди мали помолитися, аби щастило цілий місяць. Аби місяць сприяв добробуту людей, йому робили дарунок у вигляді вареників. Їх начинка символізувала собою вагітну жінку, а значить, продовження роду. Тому головною стравою на Масляну, тобто в українській традиції на Колодія, у наших пращурів споконвіку і був вареник, а тиждень, коли їли вареники з сиром, називався Бабським.

Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.
У давнину цього тижня старші жінки «карали» тих молодих парубків, які протягом року не знайшли собі пари і не одружилися.

Таким був звичай наших предків: усе живе повинно бути в парі. Тих, хто не знаходив собі дівчини, вважали причиною порушення ладу в природі.

Неодруженим парубкам чіпляли до ноги колодку, яку виготовляли спеціально для цього обряду, обплітали її стрічками, квітками. Парубок мусив волочити її за собою, поки не відкупиться, тобто не пригостить жінок. Такі обряди мали виховне значення, примушували замислитись про продовження роду, сприяли пошукам нареченої.

Увесь тиждень Масниць був багатим на жарти, веселі витівки та народні гуляння.
Протягом цілого тижня паралельно з іншими обрядами проходило коротке «Колодчине життя»: у понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок — «хрестилася», у середу справляли «похрестини», у четвер «помирала», у п'ятницю Колодку «хоронили», а в суботу — «оплакували». У неділю ж наставала кульмінація Колодія, а заразом і Колодчиної долі.

Отже, кожний день Масниці (Колодія, Масляної) має певне значення, назву, та цікаві звичаї.

Понеділок - всі ходили в гості. За стародавнім повір'ям, хто в будинку залишиться, — поховає своє господарство. У цей день жінки ішли до корчми і розпочинали святкувати. Якщо ж до їх компанії хотіли долучитись чоловіки, то їм на шию чіпляли колодку, зняти яку можна було, лише відкупившись або поставивши «могорич». У понеділок влаштовували веселі гойдалки, крижані спуски на санчатах.

Вівторок - влаштовувались веселі забави, які тривали майже весь день. У вівторок ходять у гості, парубки виглядають наречених, а дівчата — суджених.

Середа - тещі приймали зятів у гості і пригощали млинцями, а для того, щоб розважити їх, скликали всіх рідних і знайомих. Цій традиції присвячено чималу кількість прислів'їв та приказок, жартівливих анекдотів і пісень. Особливо «важкою» була Масляна для тих тещ, у яких було багато дочок.

Четвер - не можна шити та прясти. Всіма сім'ями, в якості активних і пасивних учасників святкування, виходили на різні змагання, «бої», кінські перегони, різні катання по вулицях та на спорудження сніжного міста.

П'ятниця - дуже важливий етап святкування Масляної — частування тещі, яке відбувається в п'ятницю. Саме від Масляної бере свій початок вислів «до тещі на млинці». Якщо молодята побралися недавно, то теща запрошує «на млинці» зятя, а також інших родичів. Якщо теща добра, то за старих часів її запрошували в гості на другий день різдвяних свят, а якщо зла, то на третій. Гостювати приїжджала не тільки теща, але й інші родичі. Тещу слід пригощати добре, щоб «горло не всихало». Отримавши запрошення, теща заздалегідь повинна була прислати або принести в оселю молодят усе необхідне для приготування млинців: сковороду, посуд для замішування тіста, ложки, черпаки тощо. А тесть мусив цього ж вечора прислати в дім молодих борошно, масло, олію та все інше, що необхідно для млинців.

Нехтування цим важливим і дуже приємним для родичів звичаєм могло за старих часів обернутися образою тещі, зневагою від родичів та осудом усієї громади. Це було не просто застілля, а своєрідна передача-досвіду — молоді запрошували старших не стільки на святкове частування, скільки щоб навчали, як жити слід. Зараз ця традиція дотримувана менш строго. Вважається, що у цей день зять повинен почастувати свою тещу. Після цього зятю належало покатати свою тещу вулицями села або ж міста. Причому, «сервіс» в такому випадку напряму залежить від характеру тещі: тобто злу та сварливу везуть по нерівній дорозі і, навпаки, якщо теща лагідна — то і дорога рівна, немов струна.

Субота - називалася «зовичими» посиденьками. Наречені, невістки в цей день запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), яких пригощали, розважали і дарували який-небудь подарунок.

Неділя (Прощена неділя). Спеціально до цього дня готували вареники з сиром, проводились масові гуляння, ігрища, забави. Ці гуляння символізували прощання з масляним, смачним, веселим тижнем і водночас просили у близьких вибачення (прощення) за нанесені образи. Це суто християнський обряд, за яким не можна постувати з гріхами на душі. Першими просять одне в одного пробачення священик і парафіяни одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди. Дехто традиційно відвідує померлих родичів на кладовищі, прохаючи про прощення всіх завданих образ.

За старих часів люди були переконані, що саме недільного вечора відбуватиметься Страшний суд, тож цього дня дуже побожні люди намагалися якнайрідше виходити з дому, пригадували власні гріхи й у жодному разі не вживали алкогольних напоїв.

Перший млинець — символ сонця, спечений цього тижня, призначається для поминання померлих. Іноді цей млинець віддають жебракам, щоб і вони поминали померлих близьких людей.

Після останньої скоромної вечері кожен член родини бере зварене натвердо яйце, об лоба розбиває його. Розбивши таким чином яйце, треба дуже швидко переступити через поріг і вже за порогом з'їсти яйце. А робиться це для того, щоб суворий піст так само швидко минув, як людина через поріг переступила.

Що треба їсти на Масницю

На Масницю готували холодець із свинячих, курячих чи баранячих ніжок, а тому він іще називався «ніжкові заговини». Особливо полювали за такими кісточками дівчата, вони ними ворожили наступного понеділка.

Притримані від понеділка «ніжкові заговини» — кісточки від холодцю — дівчата виносили на вулицю й кидали їх від порога до воріт. Якщо хрустець долетів — та дівка буде здоровою протягом року, а коли перелітав через ворота — дівка неодмінно вийде заміж.

Проте, основною обрядовою стравою Масниці, або ж Колодія, були вареники з сиром, які вживали з маслом чи сметаною.

Сир, який був чи не найпопулярнішим продуктом на Масницю, в народній свідомості асоціювався із засобами боротьби з нечистою силою. Існувало таке повір’я. Останнього дня Колодія жінка мала виколупати з останнього вареника сир, не з’їсти його, а заховати за щоку і так лягти спати. Якщо протягом ночі вона ненароком не ковтала грудку сиру, то вранці її слід було зав’язати у вузлик і зашити на поясі чи у лиштву сорочки. Цей сир завжди носили при собі, а міняючи одяг, перешивали вузлик у чисту сорочку. І так аж до самого Великодня. Збираючись на всенощну, жінка міцно затискала вузлик із сиром у долоні (або клала засушену грудочку сиру під язик) і йшла до церкви, не озираючись, що б там вона не чула. Нечисті сили починали лякати її, вити, верещати в неї за спиною та під вухами, шарпати за поли запаски чи плахти, гукати її знайомими голосами — тобто робили все, щоб вона озирнулася й випустила з долоні чи з рота сир. Якщо жінка витримувала ці випробування, діставалася без пригод до церкви, то могла побачити там усіх місцевих відьом, яких ніхто інший розпізнати не міг. Її очам відкривалися дійниці для молока на відьминих головах, бо, як відомо, головна функція сільських відьом — красти молоко від чужих корів. Відтоді викриті відьми втрачали свою силу.

Словом, яких-небудь обмежень у їжі у тиждень Масниць не було, адже українці готувались до найдовшого і найсуворішого з усіх постів — Великоднього, а тому казали: «Масниця, Масниця, яка ти мала, — якби ж тебе сім неділь, а Посту одна!».

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію
Я рекомендую
Ніхто ще не рекомендував

Коментарі

Коментарі призначені для обговорення, вияснення цікавих питань. Адміністрація сайту попереджає, що коментарі з використанням ненормативної лексики, пропагандою насилля та образою честі та гідності будуть видалятися.

Суспільство
У 2003-му році в Полтаві з'явився військово-спортивний центр "Воїн", у якому готують до служби в ЗСУ та пропагують здоровий спосіб життя. Інструктори центру проводять заняття із людьми з обмеженими фізичними можливостями, інвалідами, допомагаючи їхній реабілітації. Також тренування відвідують діти-сироти, діти ветеранів. Керівник центру, майстер спорту, заслужений тренер України Олег Бариш розповів виданню 0532. ua прот те, хто такі справжні воїни та чому...
Культура
Художник Сергій Гнойовий помер сьогодні вночі. «На жаль сумна новина.... Вночі з22-го на 23-е вересня у сні зупинилося велике серце Заслуженого художника України Сергія Миколайовича Гнойового... Нехай упокоіться його душа.... Найщиріші співчуття родині» - пише на своїй сторінці у Фейсбук галерист та меценат Олексій Петренко. Довідково: Народився Сергій Гнойовий 5 жовтня 1954 року в селі Рибці під Полтавою, навчався у Ленінградському художньому училищі ім.В...
Культура
Сьогодні у Полтаві день міста. Пригадаймо цікаві факти з історії нашої Духовної столиці. Найстаріший вищий навчальний заклад Полтави Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка – один з найстаріших вищих навчальних закладів України з підготовки вчительських кадрів. Він бере свій початок від заснованого 1 липня 1914 року Полтавського учительського інституту. Нині педагогів різних спеціальностей готують на семи факультетах педуніве...
Культура
Відомий столичний синоптик Наталка Діденко розповіла, якою буде погода у понеділок. За її словами, на Україну очікує "погодне асорті": " - Понеділок в Україні буде сухим та багато де сонячним. Тому взуття на роботу  обирайте замшеве, можна з тканини, не розмокне. Температура повітря 23 вересня розбіжиться хто куди. На Заході та Півдні буде просто розкіш, +18+23 градуси. А ось на решті території похолодає до +12+17 градусів, а на Чернігівщині, Сумщині, Харк...
Суспільство
23-го вересня, у День міста Полтава для містян підготували велику кількість різноманітних культурних та розважальних заходів. Пропонуємо вам повну афішу на День міста від Полтавської міської ради. 10:00 – покладання вінків та квітів до вічного вогню на Меморіалі Солдатської Слави; 11:00 – відкриття інклюзивного дитячого майданчика (парк культури та відпочинку «Перемога»); 12:00 – фестиваль вуличної їжі «Food fest» (Петровський парк); 13:00 – відкриття фонт...
Суспільство
22-го вересня у полтавському парку «Перемога» проходить другий день фестивалю вуличної їжі. На алеях парку розташовують ятки із ковбасками, хот-догами, шашликами, бургерами, сиром, медом, кавою, солодощами та іншими смачними стравами. Незважаючи на досить прохолодну недільну погоду досить багато полтавців приходять, щоб поласувати чимось смачненьким. Віддають перевагу гарячим м’ясним стравам та глінтвейну. -          Тут сьогодні представлені кухні семи к...
Суспільство
На сайті Полтавської міської ради у спеціальному розділі триває голосування за петиції, які створюють жителі міста. Так, петиція №390 «Облаштування дороги та тротуару по вулиці Кучеренка» менш ніж за десять днів набрала необхідну кількість голосів. Із 12-го вересня за неї проголосували 264 полтавці при необхідній кількості у 250 голосів. Нагадаємо, автор петиції Кирило Решетнік, у тексті до неї вказав, що вулиця Кучеренка у селищі Рибці перебуває у жахливо...
Пригоди
Аварія сталася 21-го вересня близько 21:30 на проспекті Лесі Українки у місті Кременчук. Автомобіль Volkswagen Passat втратив керування, виїхав на смугу зустрічного руху та врізався у будівлю підприємства «Автохімкоплект». Після цього машину відкинуло на припаркований біля приміщення автомобіль ЗАЗ. На щастя у аварії ніхто не постраждав. Поліцейські склали стосовно водія Volkswagen Passat протокол за статтею 124 КУпАП та вилучили посвідчення водія. Про це...
Пригоди
20-го вересня у Полтаві на перехресті вулиць Героїв Крут та Великорогізнянська сталася аварія. Мікроавтобус Volkswagen Transporter не пропустив ВАЗ-2121, який рухався по головній дорозі, та зіткнувся із ним. На місце події за викликом виїхали працівники патрульної поліції. Під час спілкування із водієм вони з’ясували, що чоловік є громадянином Грузії. Проте не має жодних документів, які підтверджують законність його перебування в Україні. Водій надав поліц...
Новини по темі
У Полтаві юнаків та дівчат у військово-спортивному центрі готують до захисту країни
Що і де відбудеться у Полтаві на День міста?
У Полтаві триває фестиваль вуличної їжі: містянам пропонують страви семи країн світу (ФОТО)
Полтавці проголосували за петицію щодо ремонту дороги у Рибцях. Слово – за міською радою
Вибухи, постріли та поранені – у Полтаві провели реконструкцію операції часів Другої Світової (ФОТО, ВІДЕО)
У Полтаві пробно запустили кольоровий фонтан біля стадіону "Ворскла" (ФОТО, ВІДЕО)
Шамота привітав працівників Турбомеханічного заводу зі 130-річним ювілеєм
Полтавцям показали нову комунальну техніку
У Полтаву приїхав Влад Яма. Де і з ким танцював суддя телевізійних шоу? (ФОТО, ВІДЕО)
У Полтаві вручили «Лицарський хрест» добровольцям із Полтавщини (ФОТО)