Зима з літом зустрічається!

За церковним календарем сьогодні відзначають Стрітення Господне. Відзначають його в пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження (згідно з Законом Божим, з часу визволення євреїв із єгипетського полону, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження).

Цього дня, кажуть, зима йде туди, де літо, а літо – туди, де зима і по дорозі відбувається їхня зустріч. Стареньку Зиму веде під руку дід Мороз, кожух на ній латаний-перелатаний, валянки діряві, у хустці миші дирки прогризли і через дірки стирчить сиве волосся. У руках Зими горщик з кригою, через плече – порожня торба – все поїла, що Осінь з Літом приготували.

Літо – дівчина з вінком на голові, у руках серп і сніп пшениці. Зустрічаються вони і здоровкаються: «Боже поможи, Зимо!» - каже Літо, «Дай Боже здоров’я!» - відповідає Зима. Потім між ними починаються суперечки – кому вперед йти, а кому повертатися? Якщо до вечора потеплішає – у суперечці перемогло Літо, а як ні – то навпаки.

Цього дня в церквах святили воду і свічки, які називали «громовими» - під час грози їх запалювали і ставили перед образами, щоби зберегти від неї худобу. Цю свічку давали в руки помираючому при читанні молитви. Запалювали цю свічку в Стрітення, коли поверталися з церкви: «Щоб весняна повінь не шкодила посівам і щоб мороз дерева не побив».

Від цієї «громової» свічки Стрітення називали Громовицею.

Свяченою на Стрітення водою натирали хворі місця, кропили худобу, вулики, новобранців під час війни, бо вірили в її магічну силу. В деяких місцях України віра в природну силу стрітенської води зберігалася до війни.

У давнину цього дня спостерігали за погодою з ранку до вечора, а інколи навіть записували її погодинно. Адже за народним уявленням 15-того лютого зима зустрічається з весною. І свято це називається Стрітенням, Громницею, або ж Зимобором.

У дохристиянські часи наші предки цього дня молилися до Сонця та виконували пісні – замовляння на тепло. Вважалося, якщо на Стрітення переможе весна, то у кінці морозного дня має бути відлига, якщо ж зима, то на ніч підморозить.

Взагалі-то, у давнину за прикметами на Стрітення визначали не лише прихід весни, але й майбутній врожай. Так, наприклад, якщо цей день ясний і тихий – на хороший врожай та рійбу бджіл. Однак, якщо на Стрітення капає з стріхи – не буде з літа потіхи.

Іменинником 15 лютого є Гаврило

15 лютого 1989 року через прикордонну ріку Пяндж, що зв'язувала СРСР з Афганістаном, перейшов останній радянський військовослужбовець - командуючий 40-ю армією генерал Громов. Участь СРСР у війні в Афганістані закінчилася. Проте ні для кого не секрет, що війна в цій країні не вщухла і зараз.
Україна 15 лютого відзначає День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

За роки існування СРСР українці брали участь у війнах і збройних конфліктах майже у 70 країнах світу.