Залізний полтавець Драй-Хмара

19 січня 1939 року на Колимі бригада зеків ремонтувала дорогу. До них наблизилося легкове авто — «емка». Конвой вишикував шеренгою бригаду із сорока доходяг.

З «Емки» вилізли троє п'яних енкаведешників, притримуючи при боках маузери. Один із них повільно витяг маузер і почав стріляти по в'язнях: перший, другий, п'ятий... Раптом один літній в'язень рвучко відштовхнув молодого, якого ось-ось мали пристрелити,  і став на його місце зі словами: «Не чіпай, кате, молоде життя, бери моє»… З цими словами він плюнув прибульцеві межи очі… Все відбулося блискавично… Тієї ж миті кат упритул випустив у груди зека решту набоїв… Той ще встиг прохрипіти «Гад!..».

Так у колимському таборі загинув Михайло Драй-Хмара, видатний український літературознавець, письменник і перекладач. На жаль, і до сьогодні ми не в змозі уявити собі всю величність цієї постаті української культури.

Михайло Опанасович Драй-Хма́ра народився 28 вересня 1889 року у селі Малі Канівці Золотоніського повіту на Полтавщині. Його батько якийсь час був писарем і полагоджував юридичні справи селян. Мати походила із заможного козацького роду Брагинців. У Драїв було багато власної землі, левада, ліс, два будинки. Коли Михайликові не було й п'яти років, померла мати від тифу.

Після закінчення початкової земської школи в Золотоноші і чотирьох класів Черкаської гімназії Михайло 4 роки (1906—1910) навчався в Колегії Павла Галагана в Києві, а потім на історико-філологічному факультеті Київського університету ім. святого Володимира. Його вчителем був видатний літературознавець початку ХХ століття академік Володимир Перетц.

1910 Михайло познайомився з гімназисткою Ніною Длугопольською, а 1914 одружився з нею. Вінчання відбулося на свято Петра й Павла в с. Тростянчик (нині Вінницької області). Боярами на весіллі були його друзі Володимир Отроковський і Павло Филипович (один з найяскравіших країнських поетів), почесним гостем — композитор Микола Леонтович.

Пізнання у науках Михайло показав неабиякі, тому Перетц залишив його на кафедрі слов'янознавства для підготовки до професорського звання. Мало того, за рахунок університету Михайла 1913 року відрядили до Автро-Угорщини і Румунії, де він вивчав фонд бібліотек і архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда та Бухареста.

Під час Першої світової війни Михайло працював викладачем у столичному Петроградському університеті. До речі, там він став Драй-Хмарою, бо справжнє його прізвище Драй. Це козацьке прізвище походило, очевидно, від дієслова «драти» (серед козаків було чимало прізвищ на «ай»: Мамай наприклад). Але 1915 р. в Петербурзі, нещодавно перейменованому на Петроград (щоб не пахло німецьким духом, бо війна ж йде з німцями), прізвище «Драй» дуже скидалося на німецьке «drei» — три. Тож професорський стипендіат Петроградського університету Михайло Драй додає до свого прізвища слово «Хмара» і відтоді стає Драй-Хмарою.

Після початку революції в Києві Михайло Драй-Хмара повернувся в Україну.

Коли 1918 року в Кам'янці-Подільському був створений український університет, 29-річний учений прийняв запрошення його ректора Івана Огієнка і обійняв посаду приват-доцента на кафедрі слов'янської філології. В університеті Михайло Панасович читає слов'янознавство, церковнослов'янську мову, історію польської, сербської, чеської мов і літератур, низку інших курсів. Коли 16 листопада 1920 Кам'янець остаточно захопили червоні, Михайло Панасович міста не покинув і працював далі, аж доки не потрапив під більшовицьку чистку професорсько-викладацького складу. 1923 року він повернувся до Києва, викладав українську мову та літературу в столичних вузах.

Як український поет Михайло Драй-Хмара почався саме в Кам'янці (до того писав вірші російською мовою). Там він друкує поезії та переклади в альманасі «Буяння», у журналі «Нова думка», в газеті «Червона правда». Перша збірка віршів Драй-Хмари «Молода весна» мала вийти 1922 в Кам'янецькій філії Державного видавництва України, але для її друку забракло паперу. Тож першу (і єдину прижиттєву) збірку віршів «Проростень» поет видав 1926 у Києві.

20 березня 1923 року Кам'янці на Поділлі в Михайла та Ніни Драй-Хмар народилася донька Оксана, майбутній доктор слов'янознавства Сорбонни. Михайло Панасович був ідеальним батьком для своєї доці. Людмила Старицька-Черняхівська згадувала, що такої ніжності й уваги до дитини, як у Драй-Хмари, вона в житті своєму не бачила.

Донька, Оксана Драй-Хмара, змальовує портрет батька: «Вище середнього зросту, з ясним волоссям і життєрадісним обличчям, з усмішкою білих зубів і замріяними сірими очима. Акуратність була його характеристичною рисою, — починаючи від рукописів та добре впорядкованої добірної бібліотеки й кінчаючи бездоганністю його одягу, — у всьому відчувався артистичний смак». Михайло Панасович від природи був спортсменом. Він вправно катався на ковзанах, в юності навіть захоплював глядачів своїм вальсуванням на льоду. А ще був добрим плавцем: легко перепливав Дніпро в Києві. Грав у волейбол, крокет, теніс.

Михайло Драй-Хмара знав 19 мов. Це майже всі слов'янські (адже його спеціалізацією як ученого було слов'янознавство): українська, російська, білоруська, польська, кашубська, чеська, сербська, хорватська, болгарська. Знав він низку давніх мов — старослов'янську, старогрецьку, латину, санскрит. Знав новітні європейські мови — румунську, французьку, німецьку, італійську, фінську. Останньою мовою, яку вивчав Михайло Панасович, стала англійська.

Як перекладач Драй-Хмара оформив переклади з російської, білоруської, польської, чеської, німецької, французької, фінської та італійської. Десь у надрах НКВД загубився його переклад «Пекла» — першої частини «Божественної комедії» Данте.

У 1923—1929 роках Михайло Драй-Хмара працював на кафедрі українознавства Київського медичного інституту, 1930—1933 роках - у НДІ мовознавства при ВУАН.

Уперше його було заарештовано 21 березня 1933 року. Проте у київських чекістів забракло фантазії звинуватити вченого, тому його випустили і навіть припинили справу. Але ні влаштуватися десь на роботу, ні щось надрукувати опальний професор уже не міг.  6 вересня 1935 року за ним прийшли вдруге. Слідство, потім заслання на заслання на Колиму на 5 років. Драй-Хмара був одним із небагатьох, хто на допитах не зламався, не наговорив ні на себе, ні на товаришів. Михайло Добровольський, який до 1937 очолював комсомольську організацію Удмуртської АРСР згадував: "Був у мене на Колимі друг незабутній, ще й тезко, — український поет, професор — знавець мов і літератур… Прізвище поет мав якесь чудернацьке з двох окремих слів, одна половина ніби як німецька, а друга — українська. Якщо ж перекласти по-російському, то буде «три тучи". Молодий в'язень, якого ціною власного життя врятував вчений, був син його друга по Кам'янцю-Подільському.

Тільки 25 жовтня 1939 року київський ЗАГС повідомив дружину Драй-Хмари про його смерть, що сталася 19 січня 1939. Місця і причини смерті в повідомленні не вказано. У документах про реабілітацію Драй-Хмари зазначено, що він помер «від ослаблення серцевої діяльності».

Поховано його на правому березі річки Паутова, могила № 3 в 300 м від річки, а від табірного пункту Горна Лаврюкова до 1 км.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію

Коментарі

Кримінал
20-го вересня до поліції звернувся 42-річний житель Козельщинського району. Чоловік повідомив про викрадення легковика ВАЗ-2106. Під час з’ясування усіх обставин справи поліцейські дізналися, що разом із власником авто відпочивав 19-річний знайомий, який потім зник. Як з’ясувалося невдовзі, саме він і «прихопив» зі собою автомобіль знайомого. На викраденій машині його і зупинили працівники поліції. Патрульні не лише виявили вкрадений автомобіль, але й скла...
Пригоди
24 вересня о 06:05 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про те, що на вул. 23-го Вересня у м. Полтава чоловік застряг на металевому паркані. Про це повідомляє ГУ ДСНС України у Полтавській області. Рятувальники, які прибули на виклик, за допомогою гідравлічного інструменту зрізали частину металевої конструкції, зняли потерпілого та передали медичним працівникам для подальшої госпіталізації. Для надання допомоги залучалися 4 чоловіки особового ск...
Суспільство
Протягом двох днів на території Полтавської області у ДСНС попереджають про надзвичайний рівень пожежної небезпеки. Про це повідомили у ГУ ДСНС у Полтавській області. “За даними УкрГідрометцентру, 24-25 вересня у Полтавській області надзвичайний рівень пожежної небезпеки”, – сказано у повідомленні. Надзвичайники закликають мешканців бути пильними. Громадяни досить часто нехтують правилами пожежної безпеки, особливо під час оголошення пожежонебезпечного пер...
Суспільство
У Полтаві завершили ремонт відрізку траси Київ – Харків – Довжанський, яка проходить через місто. Про це повідомляють у агентстві місцевих доріг у Полтавській області. Раніше ми повідомляли, що полтавці хочуть закрити частину траси для проїзду транзитного транспорту. Бажаєте отримувати найважливіші новини Полтави у месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram
Суспільство
Кількість хворих на коронавірус в Україні неухильно зростає. Тому все частіше лікарі та громадськість говорять про вірогідність запровадження чергового жорсткого карантину. Під час чергового брифінгу головний санітарний лікар Віктор Ляшко поінформував, за яких умов це може статися. Передусім, за його словами, уникнути нокдауну можливо тільки тоді, коли населення і підприємці будуть відповідальніше ставитися до карантинних вимог « Скажімо, у роботі ресторан...
Суспільство
Інформаційний освітній ресурс “Освіта.ua” склав рейтинг обласних центрів України за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2020 року. У якості вихідних даних для укладання рейтингу були використані результати цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, крім результатів випускників шкіл минулих років, які складали тести у 2020 році. Області України у таблиці послідовно наведені за рейтинговим балом, який розраховують на підставі середнього зна...
Пригоди
Аварія сталася 24 вересня на вулиці Академіка Герасимовича у місті Кременчук. Зіткнулися автомобілі ВАЗ та «Шкода Октавія». Внаслідок ДТП ВАЗ перекинувся на дах, а його водій отримав тілесні ушкодження та звернувся за медичною допомогою. Про це повідомили у патрульній поліції Кременчука. На місці події працюють слідчі, які з’ясовують обставини та причини ДТП. Раніше у мережі з'явилося відео зіткнення легковика та фури. Бажаєте отримувати найважливіші новин...
Пригоди
Дорожньо-транспортна пригода сталася 23-го вересня на 345 кілометрі автодороги Київ – Харків. Відомо, що водій автомобіля «МАЗ» буксирував «ГАЗель» і спричинив зіткнення із автомобілем ВАЗ. Внаслідок аварії постраждали 61-річна та 31-річна пасажирки легковика. Про це повідомили у поліції Полтавської області. За фактом відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України «Порушення правил безпеки дорожнього руху». Раніше у...
Суспільство
Поліція Полтавської області розшукує 15-річного Станіслава Кедика із Шишацького району. Про зникнення хлопця правоохоронцям повідомила його бабуся. За її словами, онук увечері 22-го вересня пішов із дому і не повернувся. Якщо ви маєте якусь інформацію про місце перебування хлопця, повідомте її за телефонами: (05352) 91-2-52; 095-012-19-41; 095-247-54-82, або 102. Раніше ми повідомляли, що від початку року поліція Полтавщини розшукала 270 безвісти зниклих д...